Справа № 307/1229/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2016 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області

в складі:

головуючого Вербицького В. В.,

суддів Животова Є. Г., Крегула М. М.,

при секретарі Федич Т. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження №11-сс/777/129/16 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області Ляшко С. М. від 21 квітня 2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12016070160000462 від 07.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України,

за участю прокурора Горзов П. П.,

захисника ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, просить ухвалу слідчого судді скасувати, відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 та звільнити останнього з під варти. В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник вказує, що підстави, які зазначені у клопотанні старшого слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 є формальними, не достатньо обґрунтованими, клопотання не відповідає вимогам ст. 184 КПК України, зокрема не виконано вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України. Судом безпідставно відхилено клопотання захисту про допит свідків та нібито потерпілого, пред’явлена ОСОБА_2 підозра є необґрунтованою, прокурором не доведено обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України. Захисник вказує, що підозрюваний ОСОБА_2 не ховається, добросовісно користується своїми процесуальними правами, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, має малолітню доньку, не може незаконно впливати на свідків, оскільки такі вже виклали свої свідчення та є допитаними. ОСОБА_2 не може вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, від органів досудового розслідування та суду не переховувався, не вчиняв дій, які б перешкоджали кримінальному провадженню, перебування підозрюваного ОСОБА_2 під вартою позбавляє його можливості забезпечувати свою сім'ю. Захисник посилається на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тривале утримання під вартою може бути виправдане по конкретній справі тільки за наявності специфічних ознак суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує правило поваги до свободи особистості.

Після доповіді суддею-доповідачем змісту оскаржуваної ухвали, доводів, викладених в апеляційній скарзі, були заслухані:

- захисник ОСОБА_1, який підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2;

- прокурор Горзов П. П., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін. Прокурор повідомив, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 передано до суду першої інстанції 29.04.2016 року, підготовче судове засідання призначено на 16.05.2016 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора та захисника, вивчивши матеріали справи №777/622/16-к (судове провадження №11-сс/777/129/16) і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області знаходились матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070160000462 від 07.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України.

20.04.2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, тобто зберігання та збут підробленої іноземної валюти, вчинене повторно.

20.04.2016 року старший слідчий слідчого відділу Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3, за погодженням із прокурором Тячівської місцевої прокуратури ОСОБА_4, звернувся до слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення; незаконно впливати на потерпілих та свідків; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому застосування відносно нього більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити запобігання зазначених ризиків.

Згідно повідомлення про підозру та клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово судимим, востаннє вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 28.07.2008 року за ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 199 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць та притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 357 КК України, кримінальне провадження по яких знаходиться на розгляді у Тячівському районному суді, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив корисливе кримінальне правопорушення у сфері господарської діяльності при наступних обставинах.

Так, 05 квітня 2016 року близько 06 години 40 хвилин ОСОБА_2 знаходячись в смт Буштино по вилиці Головній, 413, Тячівського району Закарпатської області, де розташована АЗС «Вакос №3» ПП ОСОБА_5, маючи при собі одну підроблену банкноту номіналом 50 ОСОБА_6, з серійним номером Z 29527726036, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою збуту підробленої іноземної валюти, достовірно знаючи, що наявна у нього банкнота є підробленою, обміняв їх у касира даної АЗС ОСОБА_7, за що отримав від нього грошові кошти в сумі 1479,10 гривень.

Згідно висновку експерта №4/100 від 15 квітня 2016 року одна грошова банкнота номіналом 50 ОСОБА_6 з серійним номером Z 29527726036, яку добровільно видав ОСОБА_7, не відповідає встановленим взірцям та виготовлена не підприємством, яке здійснює виготовлення грошових знаків для Європейського центрального банку, а виготовлена комбінованим способом, тобто способом плоского офсетного друку та струменево - крапельним способом друку.

Ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 квітня 2016 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 на строк 60 днів до 20 червня 2016 року включно, із визначенням застави в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що дорівнює 27560 (двадцять сім тисяч п’ятсот шістдесят) гривень, у разі внесення якої на підозрюваного ОСОБА_2 покладено обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1. не відлучатися за межі м. Тячів Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; 2. повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому були вислухані підозрюваний, прокурор, слідчий та захисник, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування саме такого запобіжного заходу.

Слідчий суддя в своїй ухвалі встановив, що матеріалами справи доводяться обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України.

Також слідчий суддя в своїй ухвалі, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2 та докази і обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, встановив, що є наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні.

Встановлення та врахування слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою такої обставини, як тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, в якому підозрюється ОСОБА_2, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років та відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, є правильним та відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, якою визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Апеляційний суд погоджується із висновками слідчого судді про те, що матеріалами справи доводяться обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також із висновком про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2

Такі висновки підтверджуються фактичними даними, які містяться в матеріалах, наданих слідчому судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (п. 2); репутацію підозрюваного, обвинуваченого (п. 6); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (п. 8); дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (п. 9); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (п. 10).

Слідчим суддею дані обставини враховані, зокрема те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який відповідно може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, востаннє вироком Хустського районного суду Закарпатської області від 28.07.2008 року за ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 15 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 5 років 1 місяць та на даний час є притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 199, ч. 3 ст. 357 КК України, кримінальне провадження по яких знаходиться на розгляді у Тячівському районному суді, за один з яких, а саме за ч. 2 ст. 199 КК України, відносно ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду від 17.08.2015 року був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 44 мінімальних заробітних плат, що передбачено ст. 182 КПК України та 31.08.2015 року ОСОБА_2 було звільнено з-під варти у зв'язку з внесенням застави.

Також слідчий суддя прийшов до правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційного суду, про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави, з встановленням обов’язків, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави. Обраний розмір застави відповідає вимогам ч. 3 ст. 183 КПК України.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, в яких захисник просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, у зв’язку із чим, апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області Ляшко С. М. від 21 квітня 2016 року, якою застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 20 червня 2016 року включно, із визначенням застави в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що дорівнює 27560 (двадцять сім тисяч п’ятсот шістдесят) гривень, у разі внесення якої на підозрюваного ОСОБА_2 покладено обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, залишити без змін

Відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_8 ОСОБА_6 ОСОБА_9