РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/311/16-ц

19 травня 2016 року смт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Мініча Г. Г.

за участі:

секретаря Піонтківської О. О.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 28.11.2006 позивач зареєстрував шлюб з відповідачем і проживали разом до 01.01.2011. Від шлюбу спільних дітей у позивача та відповідача немає. З огляду на те, що спільне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини припинені з 01.01.2011, спільне господарство не ведеться, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі позивач просить розірвати укладений з відповідачем шлюб та стягнути з відповідача на користь позивача половину судових витрат.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач заперечень проти позову не подала.

В судовому засіданні відповідач позов не визнала та заперечувала проти його задоволення.

За наслідками з'ясування і аналізу обставин справи, пояснень сторін, дослідження та оцінки наявних в матеріалах справи доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до наступних висновків.

Шлюб між позивачем та відповідачем зареєстровано 28.11.2006, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (повторним) від 17.03.2016 (а.с. 4).

Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивач та відповідач в судовому засіданні визнали, що: 1) шлюбні відносини між ними фактично припинилися 01.01.2011 та з того часу вони проживають окремо (понад 5 років); 2) спільних дітей у них немає; 3) подальше збереження шлюбу неможливе та суперечить їх інтересам. А тому дані обставини згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Дане положення СК України відповідає положенням ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої на третій сесії Генеральної Асамблеї ООН резолюцією 217A(III) від 10.12.1948 (далі - Загальна декларація прав людини), згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, сторони визнали, що подальше збереження шлюбу неможливе та суперечить їх інтересам, суд приходить до висновку, що у сторін відсутня вільна згода на збереження шлюбу, а тому відмова в розірванні шлюбу та (або) вжиття заходів щодо примирення подружжя буде суперечити вимогам ч. 1 ст. 24 СК України, ст. 16 Загальної декларації прав людини та інтересам сторін.

Позивач в позові просить судові витрати покласти на позивача та відповідача порівну.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 551,20 грн., що підтверджується квитанцією від 28.03.2016 (а.с. 1). А тому з огляду на фактичне понесення позивачем судових витрат в частині судового збору, що документально підтверджено, наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі, вимоги позивача у позові про присудження на його користь половини вказаних витрат, враховуючи положення ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд приходить до висновку, що судові витрати в сумі 551,20 грн. підлягають покладенню на сторони порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 11, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Шлюб, зареєстрований 28.11.2006 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Черняхівського районного управління юстиції Житомирської області за актовим записом № 2404 між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1) 275,60 грн. судового збору.

Згідно зі ст. 223 ЦПК України рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 294 ЦПК України до апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: Г. Г. Мініч