РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/368/16-ц

17 травня 2016 року смт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Мініча Г. Г.

за участю:

секретаря Піонтківської О. О.

позивача не з'явився

позивача не з'явився

позивача не з'явився

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Територіальної громади в особі Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області про визнання права приватної власності на житловий будинок в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач-1), ОСОБА_2 (далі - позивач-2), ОСОБА_3 (далі - позивач-3) звернулися до суду з позовом до Територіальної громади в особі Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області (далі - відповідач) про визнання права приватної власності на житловий будинок в порядку спадкування (далі - позовна заява або позов).

Позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вільськ померла їхня мати - ОСОБА_4. Після її смерті відкрилася спадщина, до якої входить житловий будинок АДРЕСА_1. Вказаний будинок померла ОСОБА_4 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, однак не встигла за життя оформити своїх спадкових прав. Позивачі вчасно прийняли спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини до Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області, однак нотаріус Черняхівської ДНК Пилипчук В. І. постановою від 16.02.2016 відмовив позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок через відсутність правовстановлюючого документа та державної реєстрації житлового будинку за спадкодавцем. Тому позивачі просять визнати за ними право власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті своєї матері ОСОБА_4

В судове засідання позивач-1 не з'явився, подав до суду заяву від 17.05.2016 (а. с. 54), в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позивач-2 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву від 17.05.2016 (а. с. 55), в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позивач-3 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву від 17.05.2016 (а. с. 53), в якій просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання 17.05.2016 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву від 12.05.2016 (а. с. 49) про розгляд справи за їх відсутності, зазначив, що позов визнають в повному обсязі та не заперечують проти задоволення позову.

Враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд не вбачає підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову, передбачених ч. 4 ст. 174 ЦПК України.

За наслідками з'ясування і аналізу обставин справи, дослідження та оцінки наявних в матеріалах справи доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі з огляду на наступне.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вільськ Черняхівського району Житомирської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 01.10.2014 (а. с. 9).

В матеріалах справи відсутні докази складення ОСОБА_4 за життя заповіту на житловий будинок. А значить спадкування житлового будинку за ОСОБА_4 здійснюється за законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

В матеріалах справи відсутні докази зміни черговості одержання права на спадкування у порядку, визначеному положеннями ст. 1259 ЦК України. А значить спадкування за ОСОБА_4 здійснюється у порядку черговості, визначеної положеннями ЦК України.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Наявність родинних відносин позивача-1, позивача-2 та позивача-3 із спадкодавцем підтверджується свідоцтвами про їх народження (а. с. 21-23), відповідно до яких їх матір'ю зазначена померла ОСОБА_4 Крім того, до матеріалів справи додана копія свідоцтва про укладення шлюбу від 05.05.1984 (а. с. 22), згідно з яким дошлюбне прізвище позивача-3 - "ОСОБА_3". З огляду на це суд приходить до висновку, що позивачі входять до спадкоємців ОСОБА_4 за законом першої черги.

Відділом ДРАЦС Черняхівського РУЮ Житомирської області (а. с. 48) відомості про дітей, батьків, іншого з подружжя ОСОБА_4 суду не надано.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 4 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_4 за життя була усиновлювачем, опікуном чи піклувальником, що додатково підтверджується довідкою виконкому Вільської сільської ради від 12.05.2016 (а. с. 50), а тому суд приходить до висновку про відсутність усиновлених ОСОБА_4 осіб та не враховує їх право на спадкування, передбачене положеннями ст. 1260 ЦК України. Крім того, судом не встановлено наявність підстав для залучення до спадкування спадкоємців за правом представлення згідно зі ст. 1266 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Позивачі подали до Черняхівської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, а саме житлового будинку, однак державний нотаріус Черняхівської ДНК Пилипчук В. І. виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.02.2016 (а. с. 8) у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок.

Згідно з довідкою від 18.02.2016, виданою виконкомом Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області (а. с. 26), на день смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть від 15.01.2013, а. с. 24), в будинку за адресою: АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані ОСОБА_5 та ОСОБА_4 На даний час у вказаному будинку ніхто не зареєстрований та не проживає (дані з погосподарської книги № 5 за 2001-2005 роки). Крім того, відповідно до довідки виконкому Вільської сільської ради від 18.02.2016 (а.с. 25), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично прийняла спадщину після свого чоловіка ОСОБА_5, але оформити своє спадкове право не встигла, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Тому суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були подружжям, то після смерті ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2) головою двору стала ОСОБА_4

В матеріалах справи відсутні докази прийняття спадщини після ОСОБА_4 протягом строку для прийняття спадщини іншими спадкоємцями. Навпаки, відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеної 16.02.2016 державним нотаріусом Черняхівської ДНК Пилипчуком В. І. (а. с. 8 - на звороті), заяви від інших спадкоємців про прийняття спадщини не надходили. Даний факт підтверджується також відомостями, наданими у листах завідувача Черняхівської ДНК Пилипчука В. І. від 16.04.2016 (а. с. 43, 44), відповідно до яких згідно алфавітних книг спадкових справ за 2013-2014 роки відомості про коло спадкоємців на спадкодавця ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

В матеріалах справи відсутні письмова згода спадкоємців ОСОБА_4, які прийняли спадщину, на подання заяви про прийняття спадщини після спливу строку на прийняття спадщини. А тому суд приходить до висновку, що позивачі є єдиними спадкоємцями ОСОБА_4, які прийняли спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Оскільки позивачі є єдиними спадкоємцями ОСОБА_4 за законом, які прийняли спадщину, суд приходить до висновку, що позивачі мають право на спадщину ОСОБА_4 по 1/3 частині кожному, без врахування положень ч. ч. 2, 3 ст. 1267 ЦК України про зміну розміру часток у спадщині.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як зазначено позивачами у позові та підтверджується матеріалами справи, до складу спадщини ОСОБА_4 входить житловий будинок разом з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - будинок).

Станом на момент розгляду справи право власності на будинок за ОСОБА_7 або за будь-якими іншими особами не зареєстроване, що підтверджується довідкою КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради від 28.12.2015 (а. с. 10) та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 17.05.2016 (а. с. 51).

Крім того, станом на момент розгляду справи право власності на земельну ділянку, на якій розташовано будинок, за ОСОБА_4 або за будь-якими іншими особами не зареєстроване, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 17.05.2016 (а. с. 52).

Згідно з довідкою КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради від 30.12.2015 (а. с. 11) загальна інвентаризаційна вартість житлового будинку з надвірними будівлями складає 95465 грн.

Відповідно до довідок, виданих виконкомом Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області від 18.02.2016, будь-яких відомостей по сільській раді, що будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, будувався самочинно, немає (а. с. 28), документи на вказаний будинок не збереглися та відновити їх неможливо (а. с. 27), згідно даних погосподарської книги № 5 за 2011-2015 роки, особовий рахунок НОМЕР_4, власником житлового будинку з усіма надвірними будівлями та спорудами за вказаною адресою значиться ОСОБА_5 (а. с. 29). Також, відповідно до довідки, виданої виконкомом Вільської сільської ради від 18.02.2016 (а. с. 30), рішення про виділення земельної ділянки під забудову відсутнє, оскільки архів не зберігся.

Однак в матеріалах справи наявна копія державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_5, відповідно до якого на підставі рішення сесії Вільської сільської ради від 10.12.1993 ОСОБА_5 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,5383 га, з якої для обслуговування житлового будинку - 0,25 га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,2883 га.

З огляду на це суд приходить до висновку, що вказані вище записи у погосподарській книзі та наявність держаного акту на право приватної власності на земельну ділянку є належними і допустимими доказами належності будинку саме ОСОБА_5, а після його смерті - ОСОБА_4 на праві приватної власності.

З огляду на це суд приходить до висновку, що будинок розміщений на земельній ділянці, наданій ОСОБА_5 саме для будівництва будинку. А значить ОСОБА_5 земельна ділянка використана відповідно до мети її виділення (передачі).

Відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 від 24.12.2015 (а. с. 12-14) (далі - технічний паспорт) будинок побудовано в 1960 році.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" випискам з погосподарських книг надано сили документів, що підтверджують право власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них. З огляду на це суд приходить до висновку, що вказані вище записи у погосподарській книзі є належними і допустимими доказами належності будинку саме ОСОБА_5, а після його смерті - ОСОБА_4 на праві приватної власності.

Відповідно до акту обстеження технічного стану від 11.05.2016 (а. с. 57) будинок відповідає будівельним нормам згідно ДБН79-92 та придатний для проживання.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що будинок не є самочинним будівництвом у розумінні ст. 376 ЦК України та на час відкриття спадщини будинок належав ОСОБА_4, а тому будинок відповідно до ст. 1218 ЦК України входить до складу спадщини ОСОБА_4

Оскільки позивачі є спадкоємцями ОСОБА_4 за законом, які прийняли спадщину, суд згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України приходить до висновку, що будинок належить позивачам з часу відкриття спадщини - з ІНФОРМАЦІЯ_1.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 328, ст. 392 ЦК України, постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.02.2016 (а. с. 8), суд приходить до висновку про неможливість отримання позивачами свідоцтва про право на спадщину за законом.

Будинок є нерухомою річчю у розумінні ч. 1 ст. 181 ЦК України. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 27 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" свідоцтво про право на спадщину є одним із документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно. А тому, з огляду на неможливість реєстрації позивачами права власності на належні їм частини будинку, суд приходить до висновку про необхідність визнання за позивачами права власності на належні їм частини будинку у порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 З огляду на це суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вимоги про розподіл судових витрат позивачами у позові не заявлено. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. А тому відсутні підстави для прийняття судом рішення про розподіл судових витрат між сторонами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП: НОМЕР_1, право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 (разом з господарськими будівлями та спорудами), загальною інвентаризаційною вартістю 95465 грн., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вільськ Черняхівського району Житомирської області.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП: НОМЕР_2, право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 (разом з господарськими будівлями та спорудами), загальною інвентаризаційною вартістю 95465 грн., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вільськ Черняхівського району Житомирської області.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП: НОМЕР_3, право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 (разом з господарськими будівлями та спорудами), загальною інвентаризаційною вартістю 95465 грн., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Вільськ Черняхівського району Житомирської області.

Згідно зі ст. 223 ЦПК України рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 294 ЦПК України до Апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: Г. Г. Мініч