Справа № 2-193/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 березня 2009 року                                                                                              м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області в складі: головуючого судді Рибачука А.І., при секретарі Словіцькій О.Ю., розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 22.07.1995 року між ним та відповідачкою по справі у відділі реєстрації актів громадянського стану Трускавецького міськвиконкому Львівської області укладено шлюб, актовий запис № 107. В шлюбі в них, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка, ОСОБА_3. Сумісне життя з відповідачкою у них не склалося через непорозуміння на побутовому ґрунті, які супроводжувались постійними конфліктами. Він вважає, що їхнє подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить його інтересам та інтересам їхньої дочки. У зв'язку з цим в лютому 2006 року він припинив з відповідачкою шлюбні стосунки, а з вересня 2007 року вони почали проживати окремо. На даний час вони взагалі не спілкуються.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на підстави викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити та покласти на нього судові витрати пов’язані з розглядом справи та державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала, проти задоволення позову не заперечувала. Додатково пояснила, що її з чоловіком нічого не поєднує, так як з моменту припинення шлюбних стосунків вони стали чужими людьми.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя, а відповідно до ст. 112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя та дійсні причини позову та постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

З позовної заяви та пояснень сторін видно, що між позивачем та відповідачем відсутні будь – які подружні стосунки, вони не ведуть спільного господарства. Про існування сім’ї, як такої, свідчать лише формальні ознаки.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача та відповідача, а тому, враховуючи те, що відповідач визнала позов, суд вважає, що рішення в справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

    Керуючись ст. ст. 110, 112 СК України, ст. ст. 10, 60, 173, 174, 212, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу  задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який 22.07.1995 року зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Трускавецького міськвиконкому Львівської області, актовий запис № 107.

При оформленні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 17.00 грн. держмита за реєстрацію розірвання шлюбу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Трускавецький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                                                                         А.І. Рибачук