РІШЕННЯ
Іменем України
12 червня 2009 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів ДРОБОТІ В.В., ІГНАТЮКА Б.Ю.
при секретарі ПЛАВАЙКО Т.О.
за участю представника позивача ОСОБА_1. - ОСОБА_2, представника відповідача Міжгірського МСТ - ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Міжгірського міського споживчого товариства на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23 березня 2009 р. у справі Справа № 22ц-962/09 Номер рядка статистичного звіту: 38
Головуючий у І-й інстанції КРИВКА В.П.
Доповідач КОНДОР Р.Ю. за позовом ОСОБА_1. до Міжгірського МСТ про скасування рішення дільничних зборів Міжгірського МСТ від 23.11.2008 р., рішення зборів уповноважених пайовиків Міжгірського МСТ від 26.12.2008 р. про виключення позивача з членів товариства та відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
ОСОБА_1. 20.01.2009 р. звернувся до суду із зазначеним позовом (а.с. 2) до Міжгірського МСТ (далі - МСТ), мотивуючи його наступним. 23.11.2008 р. у МСТ відбулися дільничні збори, на яких було прийнято рішення про виключення позивача із членів споживчого товариства, а 26.12.2008 р. збори уповноважених пайовиків повторно прийняли рішення про його виключення з товариства. Дільничні збори проведені з порушенням Статуту товариства, оскільки щодо його незаконності за заявою позивача розслідується кримінальна справа, тому слід було керуватися Примірним статутом споживчої кооперації України. Питання виключення з членів товариства належить до компетенції не дільничних, а загальних зборів, особу, яку виключають, має бути повідомлено не пізніше ніж за 20 днів до розгляду питання, що не було дотримано. Причиною рішення дільничних зборів є помста позивачу з боку Голови Правління МСТ ОСОБА_3., яка, знаючи про неправомірність рішення цих зборів, винесла питання про виключення з товариства на збори уповноважених пайовиків МСТ, що повторно виключили позивача з членів споживчого товариства за неявку на загальні збори в листопаді-грудні 2008 р. без урахування поважної причини неявки. Незаконні дії відповідача завдали позивачу, який внаслідок цього змушений був лікуватися, також моральну шкоду. З підстав, передбачених ст.ст. 1160-1180 ЦК України, просив скасувати рішення дільничних зборів Міжгірського МСТ від 23.11.2008 р. та рішення зборів уповноважених пайовиків МСТ від 26.12.2008 р. про виключення його з товариства, стягнути з відповідача 30000,00 грн. компенсації завданої моральної шкоди та судові витрати.
Рішенням Міжгірського районного суду від 23.03.2009 р. позов задоволено частково. Скасовано рішення дільничних зборів Міжгірського МСТ від 23.11.2008 р. та рішення зборів уповноважених пайовиків Міжгірського МСТ від 26.12.2008 р. про виключення ОСОБА_1. з членів товариства, стягнуто з відповідача на користь позивача 15000,00 грн. компенсації моральної шкоди та судові витрати в сумі 188,50 грн., в решті позову - відмовлено.
Відповідач МСТ в апеляції вказує на незаконність рішення суду як такого, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, дії споживчого товариства щодо виключення з нього ОСОБА_1. є правомірними, рішення про це прийнято 26.12.2008 р. зборами уповноважених пайовиків товариства в порядку, передбаченому чинним Статутом товариства, позивач про ці збори був повідомлений, однак, взяти участь в них не бажав. Відтак, не може йти мова і про заподіяння товариством позивачу моральної шкоди. Суд не дав належної оцінки доказам і прийшов до невірних висновків по суті спору. Просить рішення суду скасувати, в позові - відмовити.
Позивач ОСОБА_1., не погоджуючись з рішенням суду в частині вирішення питання про відшкодування моральної шкоди, в апеляційній скарзі ставить питання про задоволення цієї вимоги повністю, стягнення на його користь компенсації в розмірі 30000,00 грн. та відповідну зміну рішення суду. Вважає, що суд не врахував особу позивача та обставини справи щодо цієї вимоги. В решті рішення суду не оскаржує. У письмових запереченнях на апеляцію відповідача ОСОБА_1. просить її відхилити.
В судовому засіданні представник ОСОБА_4. апеляційну скаргу позивача підтримав, просить її задовольнити, а скаргу відповідача - відхилити, представник МСТ апеляційну скаргу відповідача підтримала, просить її задовольнити, скаргу позивача - відхилити, рішення суду скасувати і в позові - відмовити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, обговоривши їх доводи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, в т.ч. подані в порядку ст. 303 ч. 2 ЦПК України, в сукупності, суд приходить до наступного.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що виключення позивача з числа членів МСТ було здійснено неправомірно, всупереч положенням Закону України «Про споживчу кооперацію» та Статуту споживчого товариства. Проте, погодитись з таким рішенням апеляційний суд не може.
Суд розглядає цивільну справу в межах заявлених позивачем вимог, на підставі поданих сторонами доказів, якими обґрунтовуються їх вимоги та заперечення, особа на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору (ст.ст. 10, 11 ЦПК України). Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ст. 301 ч. 1 ЦПК України).
Відповідно до Законів України «Про кооперацію» (ст.ст. 3, 4, 8, 12, 13, 15), «Про споживчу кооперацію» (ст.ст. 1, 2, 5-7), які регулюють правовідносини щодо діяльності споживчих товариств, членство в такому товаристві пов'язується із метою його створення для задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів товариства на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю, на принципах взаємодопомоги співробітництва та безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності; статут є основним правовим документом, щодо порядку діяльності споживчого товариства; член товариства зобов'язаний дотримувати статуту, виконувати свої обов'язки перед споживчим товариством, пов'язані з участю в його діяльності, та рішення загальних зборів, виборних органів управління; вищим органом управління товариства є загальні збори його членів, для оперативного вирішення питань, що належать до компетенції загальних зборів споживчих товариств (крім питань прийняття статуту, ліквідації, реорганізації та виходу із спілки), можуть скликатися збори уповноважених; виключення з членів споживчого товариства може бути оскаржено до суду.
Міжгірське МСТ діє на підставі Статуту, затвердженого загальними зборами товариства 25.04.2001 р. і зареєстрованого розпорядженням Голови Міжгірської РДА від 05.07.2001 р. № 216 (а.с. 71-82). У пунктах 1, 2, 6 Статут відображає мету та принципи створення споживчого товариства, визначені вищенаведеними законами. Статут на даний час є чинним, доводи позивача про його незаконність та необхідність керуватися іншим статутним документом безпідставні.
За Статутом вищим органом управління МСТ є загальні збори його членів (п. 19), до компетенції яких належить, зокрема, питання виключення з товариства його члена (п. 18, п. 20 «г»), у товаристві, де налічується 200 і більше пайовиків, для вирішення питань, що відносяться до компетенції загальних зборів, можуть скликатися збори уповноважених пайовиків (п. 22). Право члена товариства брати участь в його діяльності, обирати та бути обраним до керівних органів (п. 15 «а»), інші права, передбачені Статутом, кореспондуються з обов'язками дотримуватися Статуту, виконувати рішення загальних зборів (зборів уповноважених) пайовиків, виборних органів управління і контролю, виконувати свої завдання перед товариством, пов'язані з участю в його діяльності (п. 16 «а», «б»). Тобто, участь члена споживчого товариства у його діяльності, зборах, виконання рішень керівних органів товариства про скликання зборів є як формою реалізації прав і обов'язків цієї особи, так і засобом забезпечення реалізації прав інших членів товариства на управління товариством, що здійснюється саме посередництвом зборів його членів, та на належне функціонування товариства. Оскільки право на участь у товаристві не існує окремо від обов'язку дотримуватися Статуту в цілях реалізації мети товариства, доводи позивача про те, що «бути присутнім на зборах це право члена товариства, а не обов'язок» (а.с. 173) по суті виправдовують можливість саботування зборів, ускладнення через це управління товариством та суперечать смислу закону і Статуту.
Член споживчого товариства, який порушує обов'язки, визначені Законом України «Про споживчу кооперацію» та Статутом, може бути виключений з товариства, у цьому випадку Правління товариства не пізніше, ніж за 20 днів повідомляє члена товариства про винесення питання про його виключення та надсилає запрошення на збори, у разі відсутності цієї особи на зборах без поважних причин, загальні збори (збори уповноважених) можуть простою більшістю присутніх на зборах прийняти рішення про її виключення з товариства, що може бути оскаржене до суду (п. 18 Статуту).
ОСОБА_1. було надіслано (за визнанням відповідача - 17.11.2008 р.) повідомлення Правління МСТ від 14.11.2008 р. про те, що 08.12.2008 р. зборами уповноважених буде вирішуватися питання про виключення його з товариства за систематичне порушення обов'язків по участі в діяльності товариства (неявку на загальні збори 2006-2008 рр.), що перешкоджало виконанню статутних завдань товариства, позивача було попереджено про можливість розгляду питання в його відсутність (а.с. 4). 08.12.2008 р. на зборах уповноважених пайовиків МСТ, де позивач присутній не був, за пропозицією Голови Правління МСТ ОСОБА_3. було прийнято рішення повторно повідомити ОСОБА_1. про розгляд питання щодо його виключення з товариства та скликати позачергові збори уповноважених 26.12.2008 р., на яких розглянути це питання (а.с. 88), позивачу було надіслано запрошення на ці збори для участі в розгляді питання про виключення його з товариства за систематичне порушення п. 16 Статуту (а.с. 12). Це запрошення через відсутність позивача за місцем проживання було ним одержано 13.12.2008 р. (а.с. 28). З наведеного випливає, що Правління МСТ ще до проведення дільничних зборів 23.11.2008 р. і більш ніж за 20 днів повідомило позивача про наступне вирішення 08.12.2008 р. саме зборами уповноважених питання про виключення та можливість розгляду питання й у відсутність позивача як на цих, так і на дільничних зборах. Тим не менш, через неявку позивача на збори уповноважених розгляд питання було перенесено.
23.11.2008 р. дільничні збори по кооперативній дільниці № 1 МСТ прийняли рішення: 1) «за неодноразове порушення Статуту споживчого товариства та Закону України «Про споживчу кооперацію» - виключити з членів (пайовиків) Міжгірського МСТ ОСОБА_1.; 2) «рішення про виключення з членів споживчого товариства (пайовиків) Міжгірського МСТ ОСОБА_1. винести на затвердження зборів уповноважених» (а.с. 110-111).
Листом від 18.12.2008 р. ОСОБА_1., вважаючи, що рішення про його виключення з товариства вже було незаконно прийняте дільничними зборами пайовиків 23.11.2008 р., а 26.12.2008 р. на загальних зборах уповноважених його будуть повторно виключати з членів МСТ, у категоричній формі заявив про своє небажання брати участь у цих зборах і зажадав надіслання йому копій протоколу та рішення зборів (а.с. 13). Позивач, який на власний розсуд розпорядився правом на захист своїх інтересів на зборах уповноважених, відмовившись від такого, не наводив у своїй заяві доводів щодо неналежного його повідомлення про зазначені збори та незаконність прийнятого ними рішення з цієї підстави. З огляду на це, обов'язок завчасного повідомлення позивача про розгляд даного питання відповідачем було виконано, а суд, обґрунтовуючи рішення також і вказівкою на неналежне повідомлення позивача про ці збори, вийшов за межі позову.
З протоколу зборів уповноважених пайовиків МСТ від 26.12.2008 р. (а.с. 90-98) убачається, що до порядку денного було включено питання про виключення ОСОБА_1. та двох інших осіб з членів МСТ, його звернення до зборів було обговорено, збори одноголосно прийняли рішення: «виключити з членів Міжгірського МСТ ОСОБА_1. за систематичне порушення Статуту споживчого товариства (зокрема Розд. ІІ п. 16 підпункт а), б)» (а.с. 95). Рішення, яким було прийнято пропозицію дільничних зборів від 23.11.2008 р., було вмотивовано тим, що позивач кілька років фактично не бере участі в діяльності товариства, реалізації його статутних завдань, тривалий час не бере участі у зборах товариства, твердження позивача в позовній заяві про те, що його виключено з мотивів неявки на збори в листопаді-грудні 2008 р. не відповідає обставинам справи. Зокрема, з матеріалів про скликання чергових та позачергових загальних зборів пайовиків 02.07., 09.07., 06.08.2006 р. убачається, що рішення про проведення зборів приймалися уповноваженим органом, про їх скликання повідомлялося шляхом публікацій у пресі, на жодні з них позивач не з'явився, а збори 02.07. та 09.07.2006 р. не відбулися внаслідок неявки пайовиків, доказів поважності причин неявки позивача на ці збори в справі немає, матеріали справи містять й інші дані про неявку позивача на збори. Іншим рішенням зборів уповноважених від 26.12.2008 р. відповідно до порядку денного після прийняття попереднього рішення було затверджено протокол дільничних зборів по кооперативній дільниці № 1 від 23.11.2008 р.
Питання кворуму на дільничних зборах і зборах уповноважених не були предметом позову, не оспорювалися, що і сам позивач визнав у запереченнях на апеляцію відповідача (а.с. 173). Зробивши висновки про незаконність прийнятих відповідними зборами рішень внаслідок недотримання кворуму, суд вийшов за межі позову. Крім того, ці висновки ґрунтуються на припущеннях і помилкові по суті. Статутом передбачено, що загальні та дільничні збори членів товариства правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених, рішення загальними зборами (зборами уповноважених) приймаються більшістю голосів присутніх на зборах (п.п. 29, 30). Ці положення відповідають нормам ст. 15 ч.ч. 7, 9 Закону України «Про кооперацію». Відповідно до протоколу засідання дільничних зборів від 23.11.2008 р., членів цієї дільниці є 219 чол., взяло участь у засіданні - 115 чол. (понад половина складу), за питання щодо виключення з товариства позивача голосувало «за» - 108 чол., «проти» - 6 чол., одна особа не голосувала (а.с. 100-111), тобто, за цю рекомендацію проголосувало 94% від числа осіб, які взяли участь у зборах.
Це стверджується також оглянутим апеляційним судом оригіналом реєстраційного списку членів МСТ по цій дільниці з підписами учасників зборів, копія якого (без одного аркуша, на що місцевий суд уваги не звернув) знаходиться на а.с. 112-116, а відсутній аркуш подано відповідачем апеляційному суду (а.с. 200). Дотримано кворум і на зборах уповноважених, що відбулися 26.12.2009 р.: на ці збори від дільниці № 1 було обрано 20 уповноважених, від дільниці № 2, з урахуванням кворуму, встановленого чинним Статутом, - 3-х уповноважених (що стверджується поданою апеляційному суду копією протоколу зборів по дільниці № 2 від 01.12.2008 р.), а загалом у зборах взяли участь 19 уповноважених - понад 2/3 з числа обраних (а.с. 90-99, 107, 148). З огляду на ці обставини, доводи представника позивача про нелегітимність обрання уповноважених від дільниці № 2 необґрунтовані, окрім цього, обрання останніх трьох уповноважених по суті не вплинуло на рішення зборів від 26.12.2008 р., позаяк ОСОБА_5. та ОСОБА_6. участі в них не взяли, а рішення прийнято кворумом, для якого один голос ОСОБА_7 значення не мав.
Таким чином, рішення про виключення позивача з товариства було встановленим порядком прийнято належно уповноваженим на це органом - зборами уповноважених пайовиків шляхом розгляду відповідно сформульованого питання порядку денного зборів, а не дільничними зборами, як помилково вважає позивач, повторне виключення не мало місця. Пайовики на дільничних зборах вправі були висловити свою позицію з певного питання та звернутися з цього приводу до зборів уповноважених. Рішення дільничних зборів, як убачається з його змісту, фіксує відповідну позицію, має характер рекомендації вищестоящому органу управління і як таке без рішення цього органу не має самостійного правового значення. У запереченнях на апеляцію відповідача позивач також вказує, що збори уповноважених розглянули питання, порушене перед ними дільничними зборами, та виключили його з товариства. Не цілком коректне формулювання першої частини рішення дільничних зборів на ці обставини не впливає та недійсності рішення - не тягне.
Доводи позивача про вчинення щодо нього відповідних дій особисто Головою Правління МСТ суперечать обставинам справи, оскільки усі рішення приймалися членами товариства, колегіальними органами управління після обговорення за участю значної кількості пайовиків та від їх імені керівництвом товариства доводилися до позивача. З матеріалів справи убачається наявність тривалого конфлікту позивача, деяких інших осіб, з товариством, його пайовиками та керівництвом. Разом з тим, ця обставина не звільняє позивача від обов'язку дотримуватися законодавства про кооперацію та Статуту МСТ, невиконанням вимог якого саме і мотивувалося рішення про виключення позивача з товариства.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на норми ЦК України, що регулюють питання, які не мають стосунку до спірних правовідносин, та одночасно питання відшкодування різних видів шкоди та з різних підстав. Отже, позовні вимоги не обґрунтовано належним чином нормами матеріального права, що регулюють відносини сторін.
За встановлених обставин, достатніх підстав для визнання рішень, про скасування яких заявив вимоги позивач, неправомірними, немає. Відтак, необґрунтованими є і похідна від першої вимога про відшкодування моральної шкоди та відповідне рішення суду, що ґрунтуються на визнанні факту вчинення неправомірних винних дій відповідачем (ст.ст. 23, 1167 ЦК України), а власне розмір присудженого відшкодування в цьому сенсі значення не має.
Відповідно до ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд, забезпечивши належний розгляд справи, постановляє законне і обґрунтоване рішення, яке про задоволення позову може бути прийняте лише за умови його доведеності. Суд першої інстанції не врахував факти, обставини та докази в сукупності, не вмотивував відхилення заперечень, поданих відповідачем на позов, внаслідок чого неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, визнав доведеними обставини, які такими не були. З тих підстав і мотивів, з яких позов було заявлено, його не було доведено, тому належних підстав у суду для його часткового задоволення - не було.
З урахуванням вищенаведеного, апеляцію позивача слід відхилити, апеляцію відповідача - задовольнити, рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 309 ч. 1 п.п. 1, 2 ЦПК України, - скасувати, в позові - відмовити, судові витрати розподілити відповідно до прийнятого рішення.
Керуючись ст. 88, ст. 307 ч. 1 п. 2, ст. 309 ч. 1 п.п. 1, 2, ст.ст. 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд -
вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1. відхилити. Апеляційну скаргу Міжгірського МСТ задовольнити, рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23 березня 2009 р. - скасувати, у позові ОСОБА_1. до Міжгірського МСТ про скасування рішення дільничних зборів Міжгірського МСТ від 23.11.2008 р., рішення зборів уповноважених пайовиків Міжгірського МСТ від 26.12.2008 р. про виключення позивача з членів товариства та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1.: на користь Міжгірського МСТ у відшкодування сплаченого відповідачем з апеляційної скарги судового збору - 379,25 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду апеляційним судом справи - 30,00 грн., всього - 409,25 грн. (чотириста дев'ять гривень 25 коп.); на користь держави недоплачений судовий збір в розмірі 1200,00 грн. (одну тисячу двісті гривень 00 коп.). Помилково сплачені 14.05.2009 р. 222,00 грн. (двісті двадцять дві гривні 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду апеляційним судом справи повернути ОСОБА_1.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і протягом двох місяців з цього дня може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий Судді