Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          26 січня 2011 року Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

          головуючого, судді Файдюка В.В.

          при секретарі Кулівар Я.О.,

          прокурора Гринькова В.І.,

          адвоката ОСОБА_1

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Могилів-Подільський Вінницької області в приміщенні міськрайонного суду цивільну справу за позовом Могилів-Подільського міжрайпрокурора в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_6 міська рада , про зобов’язання приведення до вимог чинного законодавства перебудови квартири АДРЕСА_1, -

                                                            ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_6 міжрайпрокурор звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_6 міська рада, про зобов’язання приведення до вимог чинного законодавства перебудови квартири АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що проведеною ОСОБА_6 міжрайпрокуратурою з залученням фахівців Відділу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області перевіркою дотримання на території м.Могилів-Подільський вимог містобудівного законодавства України встановлено факти його грубих порушень з боку окремих громадян.

          По результатах перевірки встановлено, що ОСОБА_5 яка є власницею квартири АДРЕСА_2 , проведено реконструкцію житлової квартири з влаштуванням ванної кімнати з підключенням до центральної каналізації міста з порушенням ст.22 ЗУ «Про основи містобудування», ст.29 ЗУ «Про планування та забудови територій»самовільно , без дозволу органу місцевого самоврядування та інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт. Розташування ванної кімнати суперечить вимогам п.2.28 ДНБ В.2.2.-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»відповідно до яких заборонено розташуваня ванних кімнат над житловими кімнатами , що порушує права і законні інтереси власниці квартири № 4 даного будинку.

          20.02.2009 року відносно ОСОБА_5 було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову №191 від 25.02.2009 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.97 КУпАП ( Самовільне будівництво будинків або споруд, а так само самовільна зміна архітектурного вигляду будинків або споруд під час експлуатації) у вигляді штрафу у розмірі 136 гривень. Незважаючи на це , громадянка ОСОБА_5 не усунула вказані в постанові порушення..

          Враховуючи викладене та те, що заходи адміністративного впливу не були достатнього ефективними стосовно припинення правопорушень відповідачем, а ОСОБА_2 є особою похилого віку, яка внаслідок скрутного матеріального становища неспроможна самостійно захищати свої інтереси, а правова необізнаність останньої ускладнює реалізації нею своїх процесуальних прав, прокурор був змушений звернутися до суду з даним позовом.

          В судовому засіданні прокурор Гриньков В.І. позовні вимоги викладенні в позовній заяві підтримав в повному обсязі та просить їх задовольнити.

          ОСОБА_2 заявлений в інтересах неї прокурором позов підтримала в повному обсязі та просить його задовольнити, суду пояснила, що проживає в одному будинку з ОСОБА_5. Квартира ОСОБА_5 знаходиться над її квартирою. ОСОБА_5 без її згоди перепланувала свою квартиру, в результаті чого облаштувала собі кухню та ванну, які знаходяться над її житловим приміщенням, що призвело до утворення тріщин в стелі її квартири. Крім того існує загроза підтоплення з квартири ОСОБА_5 квартири ОСОБА_2.

          ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, дала аналогічні покази показам ОСОБА_2

          Відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала та заперечує проти їх задоволення суду пояснила, що вона проживає в даному будинку і для поліпшення своїх побутових умов зробила дану перебудову, оскільки будинок морально застарілий , побудований досить давно і в ньому не передбачалось наявності ванної кімнати, на даний час вимоги до житла змінилися , через що вона зробила перебудову своєї квартири, погодивши всю необхідну документацію з необхідними службами.

          Погодити вказані перепланування з власниками квартири №4 ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_5 реальної можливості не має , оскільки вони категорично заперечують таку перебудову та поліпшення умов проживання і відмовляються таке погодження надати, вимагаючи проведення ремонту в їхній квартирі.

          Представник відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала , суду пояснила, що дійсно квартира її довірительки ОСОБА_5 знаходиться в будинку №13 по провулку Ставиському в м.Могилів-Подільському над квартирою ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Вказаний будинок відноситься до застарілого житлового фонду, в квартирах ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 не було елементарних умов для проживання , що змусило ОСОБА_5 провести реконструкцію вказаної квартири, у відповідності до погодженого плану облаштувати в квартирі кухню та санвузол, як того вимагають п.2.22., п.2.24. ДБН України.

Своїми діями ОСОБА_5 привела своє приміщення у відповідність до поняття «квартира», створивши належні умови для свого проживання, укріпила таким чином міжповерхове перекриття, не завдавши при цьому ніякої шкоди правам чи законним інтересам ОСОБА_2, ОСОБА_3м. та ОСОБА_4.

Пошкодження які мають місце в квартирі ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 мали місце після повені 2008 року, що підтверджується фактом отримання ОСОБА_2 коштів, як постраждалої внаслідок стихійного лиха.

ОСОБА_1.В. вважає, що її довірителька проведеною реконструкцією свого житлового приміщення виконала заявлені позовні вимоги прокурора в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та привела його у відповідність до вимог п.2.22., 2.24 ДБН України.

Представник ОСОБА_6 міської ради ОСОБА_7, яка діє за дорученням, в судовому засіданні пояснила, що при вирішенні даного питання покладається на розсуд суду.

          Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснили, що будинок №13 по провулку Ставиському в м.Могилів-Подільському має повишену ступінь зношеності, морально застаріле планування жилих приміщень, практично відсутні санітарно- гігієнічні умови, оскільки в жилих приміщенням відсутні кімнати санвузлів та приміщення кухонь. В зв’язку з цим мешканцями будинку проводиться перепланування своїх квартир, яке необхідно погоджувати з власниками квартир. ОСОБА_5 підключила свою квартиру №8 в даному будинку до міської каналізації на підставі погодженого робочого проекту розробленого МП «Сіріус». Ні в міську раду, ні в інші компетентні організації ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з заявами щодо затоплення їхньої квартири зі сторони ОСОБА_5 не зверталися. Ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_3, ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_3 не проживають.

          Експерт ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що він згідно ухвали Могилів-Подільського міськрайонного суду в цивільній справі за позовом Могилів-Подільського міжрайпрокурора в інтересах ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_6 міська рада , про зобов’язання приведення до вимог чинного законодавства перебудови квартири АДРЕСА_1 проводив експертизу. Свої висновки по поставлених перед ним запитаннях ухвалою суду він виклав у висновку №1150 судової будівельно-технічної експертизи від 30.09.2010 року. Додатково суду пояснив , що по ступеню зношеності та терміну експлуатації вказаний будинок можна віднести до застарілого житлового фонду. Згідно вимог ЗУ «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду»проведена реконструкція квартири №8 з облаштуванням санвузла та кухні дала можливість її власниці отримати необхідні для визначеного поняття «квартира»приміщення: кухні та санвузол, які відсутні також в квартирі №4 , яка розміщена поверхом нижче. Проведена реконструкція є найбільш оптимальним варіантом в даній ситуації, інше розміщення кухні та санвузла квартири №8 по відношенню до квартири №4 не представляється можливим, оскільки квартира №4 на час проведення експертизи не може бути визначена під поняттям «квартира», оскільки в даному житловому приміщенні відсутні відповідно, як кухня, так і санвузол. Переобладнання ОСОБА_5 своєї квартири проведено таким чином, що конструктивна схема влаштування армованої бетонної плити дозволяє розприділити навантаження на капітальні та внутрішні стіни будинку таким чином, при якому навантаження на міжповерхове перекриття мінімізується.

          Тріщини , які мають місце в стелі квартири №4 є результатом довготривалої експлуатації та відсутністю поточного ремонту в даній квартирі.

          Щодо порушення п.2.28 ДБН України, згідно якого не допускається розміщення вбиральні та ванної (або душової) над житловими кімнатами і кухнями, то на думку експерта ця норма стосується нового житлового фонду, в якому передбачена наявність приміщень санвузла та кухні.

          Заслухавши пояснення прокурора, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_1, представника ОСОБА_6 міської ради , свідків, експерта суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

          Згідно ст.47 Конституції України кожен має право на житло.

Сторонами по справі є : ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4С, інтереси яких представляє ОСОБА_6 міжрайпрокурор, співвласники квартири АДРЕСА_4 (кожному належить 1/3 помешкання згідно свідоцтва про право власності на житло ) та ОСОБА_5, яка є власницею квартири АДРЕСА_5 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Як вбачається з дослідної частини висновку №1150 судової будівельно-технічної експертизи від 30.09.2010 року, проведеної Вінницьким відділом Київського НДІСЕ, відповідно до визначень Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду»та враховуючи фактичний стан конструктивних елементів, двоповерховий житловий будинок по провулку Стависький -13 в м.Могилів-Подільському, може бути віднесений до застарілого житлового фонду , який потребує проведення робіт по комплексній перебудові та переплануванні з метою поліпшення умов проживання і приведення їх до вимог чинних норм в будівництві.

Застарілий житловий фонд –згідно визначення термінів вищезазначеного закону –це сукупність об’єктів житла до п’яти поверхів, крім садибної забудови, які за технічним станом не відповідають сучасним нормативним вимогам, щодо безпечного і комфортного проживання.

Більшість параметрів , які стосуються рівня комфорту та мінімального складу приміщеньАДРЕСА_6 та №8 по провулку Стависький 13 в м.Могилів-Подільському не відповідають вимогам державних будівельних норм чинних в Україні в галузі будівництва.

Для приведення параметрів квартир №4 та №8 по провулку Ставиському 13 в м.Могилів-Подільському у відповідність до вимог державних стандартів України необхідно, як мінімум, облаштувати в даних квартирах наступні приміщення:

- суміщений санвузол (ванна + вбиральня - п.2.27, п.2.27, додаток Д, ДБН В.2.2.-15-2005;

- передпокій (змінивши призначення приміщення №1) –п.2.22, додаток Д, ДБН В.2.2.-15-2005;

- вбудовану шафу (в приміщенні №1)-п.2.22, додаток Д, ДБН В.2.2.-15-2005;

Згідно висновку експерта , власник квартири АДРЕСА_7 без влаштування вище перерахованого мінімально необхідного складу приміщень, не в змозі користуватися даною квартирою.

Даний висновок експерта по аналогії можна в повній мірі застосувати і по відношенню до квартири №4 про провулку 13 в м.Могилів-Подільському .

Згідно ДБН В 2.2. -2005 «Житлові будинки. Основні положення» під поняттям «квартира»визначається комплекс взаємопов’язаних приміщень , використовуваних для проживання однієї сім»ї різного чисельного складу або однієї людини, який включає, як мінімум: житлову (житлові) кімнату, кухню, ванну кімнату (душову), вбиральню (або суміщений санвузол), передпокій , комору чи вбудовану шафу.

В судовому засіданні встановлено, що якраз виходячи з вимог п.2.22. та п.2.24. ДБН України ОСОБА_5 було проведено роботи по влаштуванню суміщеного санвузла (ванної та вбиральні), загальною площею 4.06 кв.м. та переобладнання 7.6 кв.м. даного приміщення під кухню.

Дані роботи проведенні у відповідності до погодженого робочого проекту на підключення квартири АДРЕСА_8 до центральної каналізації міста.

Згідно висновку експерта проведене ОСОБА_5 переобладнання квартири №8 в будинку - 13 по провулку Ставиському в м.Могилів-Подільському є найбільш оптимальним , якщо не приймати до уваги розташування приміщень у квартирі АДРЕСА_9.

В даному випадку вимоги п.2.28 ДБН України на переконання суду є неприйнятними, оскільки вони стосуються нового житлового фонду, в якому передбачається наявність приміщень кухні , вбиральні та ванної ( чи суміщеного санвузла), а будинок №13 по провулку Ставиському в м.Могилів-Подільському, згідно висновку експерта , можна віднести до застарілого житлового фонду і його реконструкцію ОСОБА_5 проводила з конкретною метою –поліпшення умов проживання, тобто приведення цих умов до вимог державних будівельних норм України.

З викладеного можна зробити висновок, що дії ОСОБА_5 повязанні з переобладнанням квартири АДРЕСА_8 співпадають з позовними вимогами Могилів-Подільського міжрайпрокурора , який представляє інтереси співвласників квартири АДРЕСА_10 , в частині приведення до вимог чинного законодавства перебудови квартири АДРЕСА_11.

Ні представником прокуратури, ні самими власниками квартири №4 по провулку Стависький –13 в м.Могилів-Подільському в ході судового розгляду справи не надано доказів порушення зі сторони ОСОБА_5 прав та законних інтересів ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4.

Вимоги ст.383 ЦК України дають власникові квартири право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім»ї, інших осіб та дозволяє на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни в квартирі, наданні йому для використання , як єдиного цілого, - за умови , що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

ОСОБА_5 діяла в межах вимог ч.3 та ч.4 ст.13 ЦК України - не допускала дії , що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі , а також зловживанням правом в інших формах. При здійснені цивільних прав ОСОБА_5 додержувалась моральних засад суспільства.

Суд критично оцінює факт притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст.97 КУпАП, як один із доказів неправомірної поведінки ОСОБА_5, оскільки дана стаття передбачає відповідальність за самовільне будівництво будинків або споруд, а так само за самовільну зміну архітектурного вигляду будинків або споруд під час експлуатації, а ОСОБА_5 провела реконструкцію свого житлового приміщення.

В судовому засіданні встановлено, що на час проведення в 2007 році робіт по влаштуванню суміщеного санвузла в квартирі АДРЕСА_11 був необхідний дозвіл інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Дана нормативна вимога , яка діяла в 2007 році, на час розгляду справи в суді втратила свою чинність на підставі Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва №13 від 19.01.2010 року «Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт», що дає суду підстави керуватися більш м»якою нормативною вимогою, яка діє на час розгляду справи, у відповідності до вимог ст.5 ч.2 ЦК України –акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків , коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

З наведеного суд приходить до висновку , що ОСОБА_5 при облаштуванні кухні та суміщеного санвузла в приміщенні квартири АДРЕСА_12 діяла в межах вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного та керуючись ст. 212-215 ЦПК України, суд -

                                                   В И Р І Ш И В :

          В задоволенні позову Могилів-Подільського міжрайпрокурора в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_6 міська рада , про зобов’язання приведення до вимог чинного законодавства перебудови квартири АДРЕСА_1 –відмовити.

          Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 судові витрати по справі : державне мито в сумі 8 (вісім) гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 37 (тридцять сім ) гривень

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: