УХВАЛА

Іменем України

22 квітня 2009 року                                 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого             судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів                 ВЛАСОВА С.О., ФАЗИКОШ Г.В.

при секретарі         РОГАЧ І.І.

за участю представника позивача ВАТ «Закарпатгаз» СТЕФАНИШИНА Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 4 лютого 2009 р. про передачу на розгляд іншому суду цивільної справи Справа № 22ц-681/09                     Номер рядка статистичного звіту: 14

Головуючий у І-й інстанції КОРОЛЬ Ю.А.

Доповідач КОНДОР Р.Ю. за позовом ВАТ «Закарпатгаз» до ОСОБА_1 та Державного департаменту інтелектуальної власності про визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір та визнання співавторства, -

встановив:

ВАТ «Закарпатгаз» оскаржило ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 04.02.2009 р., якою дану справу було передано, як зазначено в ухвалі, «до відповідного районного суду міста Києва». На думку апелянта, ухвала суду не відповідає вимогам процесуального права, оскільки клопотання про передачу справи до іншого суду від відповідача не надходило, підстав для такого рішення, передбачених ст. 116 ЦПК України, не було, справа розглядалася за належною підсудністю, тому апелянт просить ухвалу скасувати.

В судовому засіданні представник позивача Стефанишин Ю.І. апеляцію підтримав. Відповідачі про судове засідання повідомлялися, до суду не з'явилися повторно, від Державного департаменту інтелектуальної власності (далі - ДДІВ) надійшло письмове клопотання про розгляд справи за апеляцією у відсутність його представника. Апеляційний суд відповідно до ст. 305 ч. 2 ЦПК України розглянув справу у відсутність осіб, які не з'явилися.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторони, обговоривши її доводи, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Постановляючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що залучений до участі в справі співвідповідач ДДІВ знаходиться в м. Києві, відповідач ОСОБА_1. проживає за межами України, тому справу, яку слід розглядати спочатку, належить передати до відповідного районного суду міста Києва (а.с. 118).

Однак, погодитись із таким судовим рішенням не можна.

За правилами ст. 2 ч.ч. 1, 3, ст.ст. 109, 113 ЦПК України в сукупності з нормами щодо прав і обов'язків сторін, позов пред'являється в суд за місцем проживання або місцем знаходження відповідно фізичної особи або юридичної особи - відповідачів у справі, право вибору підсудності позову до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, належить позивачу.

Позов було подано до ОСОБА_1. із зазначенням його місця проживання по АДРЕСА_1 в м. Ужгороді (а.с. 4-6, 97-98). У запереченнях на позовну заяву відповідач ОСОБА_1. зазначив ту ж свою адресу, що була вказана у позовній заяві, та ж адреса зазначена і в інших документах справи (а.с. 24, 27, 49-51).

Сторона зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права, виконувати процесуальні обов'язки і повинна повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) під час провадження в справі, сторона, яка не виконала цього обов'язку, вважається повідомленою про розгляд справи за останньою відомою суду адресою, навіть якщо там вже не проживає, відповідне повідомлення представника сторони вважається повідомленням самої сторони (ст. 27 ч. 3, ст. 74 ч. 5, ст. 76 ч. 5, ст. 77 ч. 1 ЦПК України).

03.02.2008 р. позивач подав до суду заяву про зміну предмету позову, внаслідок чого суд 04.02.2009 р. ухвалив «у заміні позовних вимог, як заявлених передчасно - відмовити», залучити у якості співвідповідача Державний департамент інтелектуальної власності (а.с. 106). Заперечень щодо цієї ухвали в справі немає. Як убачається з журналу судового засідання, у ньому 04.02.2009 р. брав участь представник ОСОБА_1. - ОСОБА_2., а представник позивача зазначав, що позивач знімає первинні позовні вимоги і «оскільки ми змінили позов, до третьої особи нема питань» (а.с. 116-117).

Ст. 116 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких справу може бути передано на розгляд іншому суду, зокрема, якщо задоволено клопотання відповідача, місце проживання якого не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання або місцезнаходженням, передавати до іншого суду справу, яка розглядається судом, за винятком випадків, встановлених ЦПК України, забороняється (ч. 1 п. 1, ч. 4 статті).

Документальних даних про зміну місця проживання (перебування, знаходження) відповідача ОСОБА_1. у справі немає, цей відповідач особисто брав участь у судових засіданнях по 10.09.2008 р. включно, у справі також брав участь його представник. Клопотання про передачу справи до суду в м. Києві було заявлене представником відповідача ОСОБА_1. - ОСОБА_2., таке клопотання, як і клопотання в порядку ст. 33 ч. 2 ЦПК України, від ДДІВ не надходило. ДДІВ як третя особа в справі одразу зазначалася в позовній заяві, інших документах за адресою в м. Києві.

Наведеного суд першої інстанції не врахував, задовольнивши необґрунтоване клопотання, передав справу на розгляд суду, який всупереч вимогам закону не визначив, що виключає можливість виконання ухвали.

Враховуючи викладене, апеляцію слід задовольнити, постановлену з порушенням норм процесуального права ухвалу суду першої інстанції на підставі ст. 312 п. 2 ЦПК України - скасувати, в задоволенні клопотання - відмовити, справу повернути до суду першої інстанції для подальшого судового розгляду.

Керуючись ст. 307 ч. 2 п. 2, ст. 312 п. 2, ст.ст. 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ВАТ «Закарпатгаз» задовольнити, ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 4 лютого 2009 р. про передачу на розгляд іншому суду даної справи - скасувати, у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1. - ОСОБА_2. про передачу справи на розгляд іншому суду - відмовити, справу повернути до того ж суду першої інстанції для судового розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий                 Судді