Справа  №2-1645/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

20 липня 2009 року                                 м.   Запоріжжя

    Комунарський  районний суд м.   Запоріжжя  в складі:

головуючого судді:     Дзярук М.П.,

при секретарі:     Родніковій Є.С.,

за участю позивача ОСОБА_1 ., представника позивача ОСОБА_2 ., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до Запорізької міської ради, третя особа: ОП ЗМБТІ про визнання права власності на самочинне будівництво, -  

                                                            В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з позовом до ЗМР про визнання права власності на самочинне будівництво, посилаючись на те, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 04.06.2008р., він є власником земельної ділянки площею 0,0298 га, що розташована у м. АДРЕСА_1 . На даній земельній ділянці розташовано житловий будинок літ. А з прибудовами та підсобними приміщеннями, 3/5 частин вказаного будинку належить в рівних частках йому та брату ОСОБА_3  відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.11.2003р. На вказаній земельній ділянці позивач збудував житловий будинок лті. О площе. 62,4 кв.м. Житловий будинок був збудований без належно затвердженого проекту та є самочинним. Позивач просить визнати за ним право власності на самочинно збудований будинок літ. О, посилаючись на те, що він збудований на виділеній земельній ділянці, не порушує нічиїх прав, укладені з договори про постачання газу, води, електроенергії в будинок.

    В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовну заяву, посилаючись на обставини, викладені в заяві, суду пояснили, що згідно до ст.. 47 Конституції України кожен має право на житло, це право забезпечується розвитком і охороною державного і громадського житлового фонду, сприянню кооперативному та індивідуальному будівництву. Вважають, що самочинне будівництво було здійснено на відведеній для цієї мети земельній ділянці, а тому позов підлягає задоволенню.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.  

    Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.  

Суд, заслухавши пояснення сторін, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.11.2003р. ОСОБА_1 . набув право власності на 3/10 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Російська, 12, розташованого на земельній ділянці площею 1002 кв.м. (а.с. 20). Відповідно до технічного паспорту на земельній ділянці збудований житловий будинок літ. О, який є самочинною спорудою (а.с. 7). Згідно рішення Запорізької міської ради від 13.02.2008р. ОСОБА_1 . була відведена у власність земельна ділянка площею 0,0298 га за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Російська, 12 та виданий державний акт (а.с.6).  

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруди, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Таким чином, всі зазначені вище споруди є самочинними.

Згідно ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває право власності на нього.

На підставі ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, що здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.  

    Як вбачається з матеріалів справи, власниками будинку № АДРЕСА_2  є ОСОБА_1 . – 3/10 частки, ОСОБА_3  – 3/10 частки та ОСОБА_4 . – 2/5 частки. Будинок розташований на земельній ділянці площею 995 кв.м., фактично у користуванні знаходиться земельна ділянка площею 1002 кв.м., земельна ділянка площею 0,0298 га була передана рішенням Запорізької міської ради від 13.02.2008р. №74/8 у власність ОСОБА_1 . та виданий державний акт. Таким чином, будівництво було здійснено на частині земельній ділянці, самовільно захопленої, що не була відведена для цієї мети та може порушувати права інших осіб.  

    Також будівництво було здійснено без належних дозволів, як того вимагає ст.ст. 24, 27-29 Закону України „Про планування і забудову територій” від 20.04.2000р.  

За таких обставин, суд не вбачає жодних підстав, передбачених ч.3 та 5 ст.. 376 ЦК України для визнання права власності на самочинне будівництво.  

    Крім цього, позивачем не надано до суду доказів порушення його прав з боку відповідача та виникнення у зв’язку з цим права на захист у суді. Позивач не звертався до відповідача з проханням оформити на нього право власності на самочинні споруди, а вирішив відразу звернутися до суду, посилаючись на той факт, що він вправі вирішувати яким шляхом йому ліпше оформити право власності.  

    Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України суди  розглядають  в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених,  невизнаних або оспорюваних прав,  свобод чи

інтересів,   що   виникають  із  цивільних,  житлових,  земельних, сімейних,  трудових відносин….   Таким чином, судам підвідомчі саме спори про захист прав і свобод громадян, а в даному випадку, є намагання позивача перекласти на суд повноваження інших органів.  

На підставі   викладеного , керуючись ст..ст.16, 376 ЦК України, ст. ст. 15, 60, 208, 209, 212 – 215 ЦПК України, суд

   В  И Р  І Ш И В:

   

    В задоволенні позову ОСОБА_1  про визнання права власності на самочинне будівництво – відмовити.  

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 

    Суддя:                                     М.П.Дзярук

 Справа  №2-1645/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

(резолютивна частина)

20 липня 2009 року                                 м.   Запоріжжя

    Комунарський  районний суд м.   Запоріжжя  в складі:

головуючого судді:     Дзярук М.П.,

при секретарі:     Родніковій Є.С.,

за участю позивача ОСОБА_1 ., представника позивача ОСОБА_2 ., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до Запорізької міської ради, третя особа: ОП ЗМБТІ про визнання права власності на самочинне будівництво, -  

   В  И Р  І Ш И В:

   

     

      В задоволенні позову ОСОБА_1  про визнання права власності на самочинне будівництво – відмовити.  

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Суддя:                                     М.П.Дзярук