ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа 2а-3942/09/1370
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 серпня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої - судді Хоми О.П.,
при секретарі Янчак П.О.,
з участю представників: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до військової частини А 3913 про стягнення недоплати сум щомісячної надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму недоплаченої надбавки за безперервну військову службу, передбачену Указом Президента України від 05.05.2003 року № 389, з урахуванням коефіцієнту інфляції, в розмірі 5796 грн. 26 коп. та 219 грн. 24 коп. витрат за проведення економічних досліджень спеціалістом-економістом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на час введення такої надбавки стаж його безперервної військової служби становив 14 років і відповідно до згаданого Указу він мав право на отримання щомісячної надбавки з 01.05.2003 року в розмірі 30% грошового забезпечення, а з травня 2005 року - в розмірі 50%. Вважає виплату відповідачем надбавки в заниженому розмірі безпідставною і такою, що суперечить Конституції України, чинному законодавству та порушує його права, свободи і інтереси.
Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача військової частини А 3913 ОСОБА_2 проти позову заперечив та пояснив, що відповідно до Указу Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу», який встановив максимальну межу розміру надбавок за вислугу років, Міністру оборони України надано право визначати конкретний відсоток такої надбавки в залежності від наявних бюджетних коштів та лише в межах затвердженого у кошторисах військових частин фонду грошового забезпечення. Позивачу ОСОБА_3 надбавка виплачувалася згідно розпоряджень Міністра оборони України. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3є військовослужбовцем і перебуває на військовій службі у військовій частині А 3913, що підтверджується довідкою відповідача.
Відповідно до Указу Президента України № 383 від 05.05.2003 року «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу» (Указ втратив чинність згідно з Указом Президента України від 18 грудня 2007 року № 1234/2007) Міністру оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну військову службу у Збройних Силах України, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби у таких розмірах: понад 5 років - до 10 відсотків; понад 10 років - до 30 відсотків. Порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Міністром оборони України, а їх виплата здійснюється за рахунок коштів, передбачених на утримання Збройних Сил України. Отже, Указом Президента України від 05.05.03р. № 389 встановлено максимальні (граничні) розміри надбавок за безперервну військову службу.
З метою впорядкування виплати надбавки за безперервну службу у підрозділах Збройних Силах України, Міністр оборони України видав наказ № 149 від 26.05.2003 р. «Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки на безперервну військову службу в Збройних Силах України». Відповідно до цієї Інструкції розміри щомісячної надбавки встановлюються, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення за рішенням Міністра оборони України.
Відповідно до зазначеної Інструкції надбавка виплачується за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Відповідно до п. 5 ст. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1080 «Про затвердження Положення про Міністерство оборони України», Міністр оборони України приймає рішення про розподіл бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.
Отже, наведене свідчить, що Міністру оборони України надано право встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну військову службу.
З аналізу наведених норм вбачається, що підвищення надбавки та посадового окладу є правом відповідних посадових осіб, а не їх обов'язком. Розмір підвищення не є твердим, тобто відповідні посадові особи здійснюють підвищення розміру зазначених виплат на власний розсуд, оскільки протилежного прямо в зазначених нормативних актах не встановлено.
Реалізуючі надані Президентом України повноваження, Міністр оборони України своїм наказом від 26.05.03 № 149 затвердив Інструкцію про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України, у пункті 2 якої визначено, що розміри щомісячної надбавки за безперервну службу у Збройних Силах України встановлюються за рішенням Міністра оборони, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення.
У зв'язку з цим, у період з травня 2003 року по грудень 2005 року Міністр оборони України своїми розпорядженнями № 146/1/11/201 від 01.05.2003р., № 146/1/11/463 від 13.11.03р., № 146/1/11/530 від 25.12.03р., № 146/1/11/26 від 16.01.04р., № 220/2098 від 07.10.04р. та 146/1/11/1 від 05.01.2005 р., 248/8/99 від 30.03.2005 р., 248/9/384 від від 27.12.2005 р. встановлював конкретні розміри щомісячної надбавки за безперервну військову службу, які телеграмами доводилися до відома військ.
Відповідно до статті 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, розпорядження Міністра оборони України підлягають обов'язковому виконанню відповідачем, який підпорядкований Міністру оборони України як безпосередньому начальнику.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачу, як і іншим військовослужбовцям, щомісячна надбавка виплачувалась в порядку та розмірах, встановлених вищевказаними розпорядженнями Міністра оборони України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідач діяв на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, надбавки позивачу виплачувались у відповідності з законодавством, тому позов є безпідставним і в його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
В задоволені позову ОСОБА_3 до військової частини А 3913 про стягнення недоплати сум щомісячної надбавки за безперервну службу у Збройних Силах України відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 06 серпня 2009 року.
Суддя Хома О.П.