Справа № 2-336

2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ?ЯМ   УКРАЇНИ

   05 серпня 2009 року Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Суського О.І.,

при секретарі Івановій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

      З позовом до суду звернулася позивачка, яка вказала, що вона вирішила придбати у власність у відповідачів житловий будинок з надвірними побудовами і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Між позивачкою і відповідачами була досягнута домовленість з цього приводу, при якій відповідачі продали, а позивачка купила вказаний будинок. На даний момент гроші відповідачам позивачка передала у повному обсязі, про що було складено відповідну розписку, відповідачі віддали усі документи на будинок позивачці. На даний момент претензії будь-якого характеру між позивачкою та відповідачами відсутні. На цей час виникла необхідність оформити право власності на вказаний будинок за позивачкою на своє ім?я, але відповідачі відмовляються від нотаріального посвідчення вказаного правочину, мотивуючи свою відмову браком коштів для цього та вимого сплатити їй додаткову суму за придбання позивачем вказаного будинку, а також мають самовільні побудови та перепланування вказаного будинку, у зв’язку з чим відсутні належні підстави для реєстрації права власності на вказаний будинок, так як це не можливо без рішення суду.

    У судовому засіданні представник позивачки згідно нотаріально посвідченої довіреності просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі і визнати за позивачкою право власності на житловий будинок з надвірними побудовами і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, так як вважає, що позивачка придбала вказаний будинок у власність сплативши відповідну суму відповідачам по справі, усі суттєві умови на той момент було вирішено і на даний момент вимоги відповідачів є необґрунтованими.

    Відповідачі у судовому засіданні позовні вимоги визнали, претензій будь якого характеру на даний момент до позивачки не мають.

    Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

 Згідно з матеріалів справи, між сторонами дійсно було досягнуто домовленість на передачу відповідачами по справі позивачці вищевказаного житлового будинку у власність. Згідно технічного паспорту та відповідно нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу, житловий будинок з надвірними побудовами і спорудами, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1 на підставі права власності належить відповідачам по справі, які отримала домовлену суму від позивачки за продаж вказаного будинку згідно відповідної розписки, але на даний момент відмовляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, претензій на даний момент до позивачки не мають.

 Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

    Згідно ст. 220 ч.2 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 376 ч. 5 ЦК України за вимогою власника (користувача) земельною ділянкою суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.    

    Вивчивши обставини справи, суд вважає, що позивачка набуває право власності законним шляхом, так як між сторонами був укладений усний договір купівлі-продажу, згідно з яким відповідачі прийняли гроші і передали позивачці у власність житловий будинок, усі суттєві обставини вказаного правочину на той момент було обумовлено, на даний момент відповідачі до позивачки претензій будь-якого характеру не мають,  що відповідно до ч.2 ст.218 ЦК України є підставою для визнання цього договору дійсним у судовому порядку. Також судом було встановлено, що відповідачі по справі мають усі належні підстави розпоряджатися вищевказаним будинком, а також враховуючи думку представника Троїцького БТІ, який не заперечую проти визнання вказаного правочину у судовому порядку, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

    На підставі ст.328, ст. 220 ч.2, ст. 331 ч. 2, ст. 376 ч. 5 ЦК України,

    Керуючись ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

     Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності і задовольнити у повному обсязі.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними побудовами і спорудами, за яким ОСОБА_1 купила, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали житловий будинок з надвірними побудовами і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними побудовами і спорудами, у тому числі самочинно збудованими та перебудованими,  що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

     Суддя