ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 травня 2016 року Справа № 910/28136/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,

суддів:Губенко Н.М.,

Картере В.І.,

перевіривши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Прагма Т"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016

та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 17.12.2015

у справі№910/28136/15 господарського суду міста Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Китеж"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Прагма Т"

простягнення 62 068,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана 08.04.2016 (відповідно до штампу канцелярії Київського апеляційного господарського суду на титульному аркуші касаційної скарги) Товариством з обмеженою відповідальністю "Прагма Т" (далі - скаржник) касаційна скарга №б/н від 08.04.2016 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 та на рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2015 у справі №910/28136/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (далі- Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги (08.04.2016), визначено, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У підпункті 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції чинній на момент подання позовної заяви, 30.10.2015) визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата станом на 1 січня становить 1 218,00 грн.

Предметом даного спору є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Китеж" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прагма Т" 59800,00 грн., які сплачені за товар, поставлений відповідачем в неналежному асортименті, витрат на виконання хімічного аналізу сталі у розмірі 432, 00 грн., та транспортних витрат у розмірі 1836,00 грн. (загальна сума 62 068,00 грн.).

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2015 у справі №910/28136/15, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 позов задоволено частково; вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прагма Т" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Китеж" 59800, 00 грн. боргу та 1173, 49 грн. судового збору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прагма Т", не погодившись з прийнятими судовими актами, звернулось із вказаною касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, відповідно до прохальної частини якої просить скасувати рішення та постанову, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У пункті 2.15 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ІV Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Отже, заявник касаційної скарги повинен був сплати судовий збір, виходячи зі ставок, що визначені підпунктом 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та враховуючи пункт 2.15 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ІV Господарського процесуального кодексу України", тобто 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, що становить 1461,60 грн. (1218,00 грн. (судовий збір за подання позовної заяви) х 120%).

Натомість звертаючись до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 та на рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2015 у справі №910/28136/15, скаржник наведеного вище не врахував і сплатив судовий збір в меншому ніж було потрібно розмірі, а саме, 1408,19 грн. (платіжне доручення №2050 від 31.03.2016), що є підставою для повернення скаржнику поданої касаційної скарги на підставі п. 4 ч.1 ст. 1113 ГПК України.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 105 ГПК України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

В силу ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено

Статтею 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк

Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прагма Т", звертаючись 08.04.2016 з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 та на рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2015, в той час, як останнім днем для звернення з касаційною скаргою було 14.03.2016, в прохальній частині касаційної скарги не порушує питання щодо відновлення пропущеного процесуального строку, а лише зазначає про отримання ним оскаржуваної постанови 22.03.2016.

Таким чином, подання касаційної скарги після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення строку, враховуючи імперативні норми п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, є підставою для повернення касаційної скарги з доданими до неї матеріалами скаржнику.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 53, 86, п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прагма Т" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 та на рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2015 у справі №910/28136/15 повернути скаржнику без розгляду.

Справу №910/28136/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді Н.М. Губенко

В.І. Картере