Єдиний унікальний номер 2-53/11 Номер провадження 22-ц/775/665/2016

Головуючий 1 інстанції Приходько В.А.

Категорія 44 Доповідач Кішкіна І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2016 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кішкіної І.В.,

суддів Новосядлої В.М., Новосьолової Г.Г.,

за участю секретаря Ротар Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бахмуті Донецької області справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 20 травня 2014 року у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Нива» до ОСОБА_1, третя особа Головне управління Державної міграційної служби України, про виселення та зняття з реєстрації,

в с т а н о в и в :

У квітні 2010 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Нива» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа Головне управління Державної міграційної служби України, про виселення та зняття з реєстрації, частково змінивши позов, в якому зазначило, що 31 жовтня 1988 року між колгоспом імені 21 з'їзду КПРС Мар'їнвького району Донецької області та ОСОБА_1 укладений договір №94 про надання їй жилої площі в АДРЕСА_1 як спеціалісту господарства при умові, що вона буде працювати в цьому колгоспі, своєчасно сплачувати квартплату і комунальні послуги, використовувати житло за призначенням, а якщо відпрацює 20 років, то набуде право власності на цей будинок безкоштовно. 10 квітня 2000 року колгосп ім.21 з'їзду КПРС переєрестровано в агрофірму «Нива», а СТОВ Агрофірма «Нива» є правонаступником агрофірми «Нива». 24 квітня 2001 року зборами співвласників майнових і земельних паїв в майно, яке не підлягає паюванню включено жилий фонд агрофірми і передано на баланс СТОВ Агрофірми «Нива». 31 липня 2002 року на зборах засновників СТОВ Агрофірма «Нива» слухалося питання про переукладення договорів найму жилих приміщень наймачами, при цьому відповідачка ОСОБА_1 відмовилась переукладати договір з агрофірмою «Нива». 13 червня 2005 року Новоукраїнською сільською радою СТОВ Агрофірмі «Нива» було видано свідоцтво про право власності на 1\2 частку домоволодіння АДРЕСА_1 та зареєстроване в Мар'їнському БТІ. Станом на 01 січня 2010 року ОСОБА_1 має заборгованість по квартирній платі в сумі 1742 грн., в будинку не проживає з 2007 року, фактично проживає в м.Донецьку. Відповідачка порушує права позивача як власника, тому просить виселити відповідачку з зазначено житлового приміщення та зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України зняти з реєстрації.

Рішенням Мар'їнського районного суду Донецької області від 20 травня 2014 року позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Нива» до ОСОБА_1, третя особа Головне управління Державної міграційної служби України, про виселення та зняття з реєстрації задоволено частково.

Виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. В іншій частині позовні вимоги залишені без задоволення.

З вказаним рішенням не погодилась відповідачка ОСОБА_1 та оскаржила його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення, прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом не було враховано, що вказаний спір між тими сторонами та на тих же підставах вже було розглянуто Мар'їнським районним судом Донецької області 03 грудня 2008 року та рішенням апеляційного суду Донецької області від 04 лютого 2010 року в задоволенні позову про виселення було відмовлено. Крім того, заборгованість, на яку посилається позивач, була предметом розгляду при ухваленні вищевказаного рішення, більш того, квартплата відповідачкою сплачується регулярно і заборгованості не існує. Факт не проживання в спірній квартирі позивачем не доведено, оскільки відповідачка є інвалідом 2 групи і регулярно проходить курси лікування згідно наданих виписок. Відсутність трудової участі у позивача сталася у зв'язку з тим, що вона при виконанні трудових обов'язків у позивача отримала травму та її визнано інвалідом 2 групи. Крім того, суд посилається на ст.124 ЖК України, в той час як спірна квартира не є службовою. В решті частині рішення не оскаржується.

Відповідачка у судове засідання апеляційного суду не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить телефонограма, зареєстрована в журналі телефонограм за № 2217 від 10 травня 2016 року.

Представник позивача СТОВ Агрофірма «Нива» Бугрім В.М., яка діє на підставі довіреності, в судовому засідання апеляційного суду просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Представник третьої особи Головного управління Державної міграційної служби України в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма, зареєстрована в журналі телефонограм за № 2218 від 10 травня 2016 року.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що 31 жовтня 1988 року між позивачкою ОСОБА_1 та колгоспом імені ХХІ з'їзду КПРС Мар'їнського району Донецької області було укладено договір оренди, з якого вбачається, що позивачка отримала від колгоспу в оренду для проживання квартиру за адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_1 зобов'язана своєчасно вносити плату за користування жилою площею та комунальні послуги, користуватися жилою площею за призначенням, виконувати за свій рахунок поточні ремонти, забезпечити трудову участь в колективному господарстві колгоспу не менш двох членів сім'ї, у зв'язку з припиненням трудових відносини з колгоспом протягом 10 діб звільнити жилу площу без права вимоги надання іншого жилого приміщення (а.с.27 т.1).

30 квітня 1993 року колективне сільськогосподарське підприємство ім.ХХІ з'їзду КПРС Мар'їнського району Донецької області перереєстроване в аграрне колективне господарство «Агрофірма «Нива», та є його правонаступником власності основних і зворотніх засобів виробництва. Рішенням зборів членів АКГ «Агрофірма «Нива» житлове господарство залишено на балансі агрофірми з подальшим правом осіб, які в ньому проживають, на викуп. Розпорядженням голови Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області №145 від 10 квітня 2000 року аграрне колективне господарство «Агрофірма «Нива» перереєстровано в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Нива», яке відповідно до статуту створено в процесі реорганізації, є правонаступником аграрного колективного господарства «Агрофірма «Нива», в тому числі майнових прав на житловий фонд (а.с.7-12, 23-24, 28-30 т.1).

З свідоцтва про право власності від 13 червня 2005 року, виданого виконавчим комітетом Новоукраїнської сільської ради Мар'їнського району Донецької області на підставі рішення виконкому Новоукраїнської сільської ради від 25 травня 2005 року та зареєстрованого 15 червня 2005 року в районному комунальному підприємстві «Мар'їнське бюро технічної інвентаризації» вбачається, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Нива» є власником ? частини будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с.13-14 т.1).

Рішення виконкому Новоукраїнської сільської ради від 25 травня 2005 рокубуло оскаржено позивачкою в адміністративному порядку, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 квітня 2013 року постанова Мар'їнського районного суду Донецкої області від 02 грудня 2009 року, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, залишена в силі (а.с.158 т.1).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, посилаючись на ст.391 ЦК України та ст.ст.124,125 ЖК України, виходив з того, що договір оренди житлового будинку припинив свою дію, позивачка не відпрацювала у відповідача зазначений у договорі термін, має заборгованість з оплати комунальних послуг, не проживає в спірному будинку, підстави для перебування відповідачки у спірному будинку, який належить позивачеві на праві власності, відсутні, чим права СТОВ Агрофірма «Нива» є порушеними та підлягають захисту. В задоволенні позову про зобов'язання третьої особи зняти відповідачку з реєстраційного обліку за адресою спірного будинку відмовлено, та в цій частині рішення не оскаржується.

З такими висновками суду частково погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та вимогам нормативних актів, які регулюють правовідносини між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст.ст. 15, 386, 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном. Підставою для задоволення позову власника є встановлення факту порушення прав власника і об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав.

При цьому, права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

За змістом укладеного СТОВ Агрофірма «Нива» та ОСОБА_1 договору про найм спірного будинку та характером правовідносин, що виникли між сторонами, підтверджується, що ОСОБА_1 та члени її сім'ї заселилися до будинку за цивільно-правовою угодою - договором оренди спірного будинку.

Відповідно до ст. 812 ЦК України предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина. Помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому.

Згідно із ч. 1 ст. 821 ЦК України договір найму житла укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п'ять років.

З матеріалів справи вбачається, відповідачка порушила умови договору оренди від 31 жовтня 1988 року, а саме: ні відповідачка, ніхто з членів її сім'ї не забезпечив трудову участь у позивача, відповідачка має заборгованість з оплати комунальних послуг (а.с.20-21, 129-131 т.1, 29 т.2), 31 липня 2002 року при перегляді питання про переукладання договорів оренди житла на зборах СТОВ Агрофірма «Нива» відповідачка відмовилась переукласти договір найму спірного житла, крім того, позивачем біло проведено оцінку спірного будинку, але відповідачка відмовилась від його викупу (а.с.132, 172-220 т.1).

Оскільки строк дії укладеного сторонами договору найму будинку за вищевказаною адресою закінчився, то в силу ст.ст. 509 ч. 1, 598 ч. 1 ЦК України відповідачка повинна звільнити займаний будинок. Виходячи з укладеного сторонами договору оренди цього будинку та з норм права, що регулюють спірні правовідносини, після закінчення строку оренди спірного будинку позивач не зобов'язаний надавати відповідачці інше жиле приміщення для проживання.

Встановивши, що право власності на спірний будинок у встановленому законом порядку зареєстровано за позивачем, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про порушення прав СТОВ Агрофірма «Нива» можливості здійснювати своє право користуватися та розпоряджатися належним майном.

Таким чином, вимоги позивача про виселення відповідачки із спірного житлового приміщення після закінченням строку дії договору оренди цього приміщення є правомірними.

Крім того, з акту від 09 квітня 2015 року, складеному після ухвалення рішення у даній справи судом першої інстанції, вбачається, що 09 квітня 2015 року орендар спірного будинку за адресою АДРЕСА_1 відповідачка ОСОБА_1 передала зазначений будинок позивачеві (а.с.12 т.2).

Посилання в апеляційній скарзі відповідачки на те, що вказаний спір між тими сторонами та на тих же підставах вже було розглянуто судом 04 лютого 2010 року, суд не приймає до уваги, оскільки Мар'їнським районним судом Донецької області 03 грудня 2008 року та апеляційним судом Донецької області 04 лютого 2010 року розглянуто позов між тими сторонами, але про припинення договору найму жилого приміщення (а.с.38-46 т.1).

Інші доводи апеляційної скарги відповідачки не спростовують правильності висновків суду.

У зв'язку з наведеним, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що позов про виселення відповідачки з будинку, який належить на праві власності позивачеві, підлягає задоволенню.

Разом з тим, зайвим у рішенні суду є посилання на ст.ст. 124, 125 ЖК України, оскільки з обставин справи вбачається, що спірний будинок не є службовим жилим приміщенням.

Таким чином, відповідно до вимог статті 309 ЦПК України апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити, виключити з рішення суду посилання на ст.ст. 124, 125 ЖК України, частково задовольнивши апеляційну скаргу відповідача. В іншій частині це ж рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314-316 ЦПК України, апеляційний суд,

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Виключити із мотивувальної частини рішення Мар'їнського районного суду Донецької області від 20 травня 2014 року посилання на статті 124, 125 ЖК України.

В решті частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді