Справа №22ц-1807/2008                          Головуючий у 1 інстанції Жамбровський C.I.

Категорія   34                                             Доповідач Ігнатова Л.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2008 року     Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Краснощекової Н.С.,

суддів: Ігнатової Л.Є., Маширо О.П.,

при секретарі Бєжині В.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 29 жовтня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду зі скаргою на рішення місцевого суду, яким йому у задоволенні позовних вимог відмовлено, та стягнуто з нього на користь ОСОБА_2. судові витрати у сумі вартості експертизи 283 грн. 30 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування судового рішення та ухвалення нове по суті позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилався на те, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального закону, не відповідає встановленим обставинам справи. Вважає, що судом необгрунтовано не прийнято до уваги надані ним акти, про наявність наслідків затоплення, та вважає, що суд безпідставно зробив висновок про відсутність вини відповідача у спричиненні шкоди, оскільки факт спричинення йому шкоди підтверджується висновком експертизи.

В апеляційному судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним і обгрунтованним.

Судом першої інстанції встановлено, що у серпні 2005 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те що, він та відповідачка мешкають у багатоповерховому будинку АДРЕСА_1 в м.Вугледар. ОСОБА_2. мешкає у квартирі АДРЕСА_2, що розташована під її квартирою. Відповідачка вже раніше  заливала його  квартиру,  а  саме  26.05.2002  році.  Останній  раз  вона  залила 27.04.2005 року, про що свідчать акти від 17.06.2002 року, від 27.05.2005 року та від 02.06.2005 року.

Внаслідок залиття його квартири були пошкоджені стіни та стеля в ванній кімнаті, туалеті та на кухні - залишилися плями жовтого кольору.

Вважає, що діями відповідачки йому спричинена матеріальна шкода на загальну суму 199 грн. та моральна шкода на суму 400 грн. Зазначені суми він і просив стягнути з відповідачки та понесені витрати за сплачене держмито у сумі 50 грн., а всього 649 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач в судовому засіданні не довів свої вимоги і судом не встановлено, що його житлу нанесено шкоду в результаті неправомірних дій відповідачки.

Як вбачається із актів обстеження квартири № 52 від 27 травня 2005 року та від 2 червня 2005 року, в ванній кімнаті та на кухні сухі жовті плями, які. зі слів ОСОБА_3, виникли внаслідок затоплення 27 квітня 2005 року. Причина виникнення плям у актах не визначена. Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 10 жовтня 2006 року причина виникнення плям також не встановлена та визначено, що найбільш вірогідною причиною появи вказаних плям є водяний конденсат і температура повітря в квартирі.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм належну оцінку і вірно визначив, що відповідно до ст. 1166 ЦК України підставою для цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, противоправне діяння особи, котра її заподіяла, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювана шкоди.

Відповідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року (зі змінами та доповненнями) матеріальна шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов правильного висновку безпідставність вимог щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди. Висновки суду грунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги про наявність вини з боку відповідачки є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин, суд першої інстанції, правильно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність у задоволенні позову відмовити.

Інші наведені в скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст. 303, 308, 312 ч. 1 п.1, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Вугледарського міського суду Донецької області 29 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.