Єдиний унікальний номер 230/16489/13-к Номер провадження 11-кп/775/624/2014
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді: Музиканта С.Л.
суддів: Кулагіної В.Г., Легостаєва О.А.
при секретарі судового засідання: Чаладзе А.Г.
за участю:
прокурора: Єроклінцевої Н.С.
обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2
захисника: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, холостого, працюючого ПП «ОСОБА_4Ю.», проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, холостого, працюючого ТОВ «Промторгсервіс», проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,
за апеляційними скаргами обвинувачених на вирок Єнакіївського міського суду Донецької області від 24 січня 2014 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією майна, що належить на праві приватної власності.
ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією майна, що належить на праві приватної власності.
Згідно вироку суду, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
19.10.2013 року приблизно о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_5 разом із ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходилися біля входу до магазину «АТБ», розташованого за адресою: місто Єнакієве, вулиця Вільямса, 1, де зустріли раніше незнайомого їм ОСОБА_6, якого попросили дати їм гроші, на що останній став втікати від них у напрямку автобусної зупинки «Горняк» міста Єнакієвого. Тоді ОСОБА_5 разом із ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, побігли за ОСОБА_7, якого першим наздогнав ОСОБА_2 біля будинку № 14, розташованого по вулиці Вільямса в місті Єнакієве та став утримувати його рукою за куртку, доки ОСОБА_5 не підійде до них. Коли останній підійшов до них, то він, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, умисно, став вимагати від ОСОБА_7 віддати гроші. Почувши відмову, ОСОБА_5, реалізуючи єдиний злочинний намір, схопив ОСОБА_6 правою рукою за куртку з переду, а кулаком лівої руки вдарив його в обличчя, чим заподіяв йому забій м'яких тканин верхньої губи ліворуч та травматичний вивих 1,2 зубів на верхній щелепі ліворуч, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою короткочасний розлад здоров'я, як ті, що потребують для свого загоєння строк більше 6-ти, але не більше ніж 21-го дня. Скоївши таким чином напад з застосуванням насильства, яке є небезпечним для здоров'я ОСОБА_6, ОСОБА_1, об'єднаний єдиним наміром та попередньою змовою з ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, умисно, з корисливих спонукань, в той час як ОСОБА_2 утримував ОСОБА_6 рукою за куртку, став перевіряти вміст кишень останнього, проте на зауваження ОСОБА_8 та інших невстановлених в ході розслідування очевидців, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були вимушені відвести ОСОБА_6 до під'їзду № 6 будинку № 14 по вулиці Вільямса міста Єнакієве, де побачили, що останній ховає у правій долоні під рукавом куртки свій мобільний телефон, який вихопив ОСОБА_1, тим самим заволоділи чужим майном, а саме: мобільним телефоном, вартістю 350 грн. сім-карткою, вартістю 15 грн., на балансі якої були гроші у розмірі 17 грн., чим заподіяли останньому матеріальну шкоду на загальну суму 382 грн.
Заволодівши майном ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпорядилися їм на власний розсуд.
ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
19.10.2013 року приблизно о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходилися біля входу до магазину «АТБ», розташованого за адресою: місто Єнакієве, вулиця Вільямса, 1, де зустріли раніше незнайомого їм ОСОБА_6, якого попросили дати їм гроші, на що останній став втікати від них у напрямку автобусної зупинки «Горняк» міста Єнакієвого. Тоді ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, побігли за ОСОБА_6, якого першим наздогнав ОСОБА_2 біля будинку № 14, розташованого по вулиці Вільямса міста Єнакієве та став утримувати його рукою за куртку доки ОСОБА_1 не підійде до них. Коли останній підійшов до них, то, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, умисно, став вимагати від ОСОБА_6 віддати гроші. Почувши відмову, ОСОБА_5, реалізуючи єдиний злочинний намір, схопив ОСОБА_6 правою рукою за куртку з переду, а кулаком лівої руки вдарив його в обличчя, чим заподіяв йому забій м’яких тканин верхньої губи ліворуч та травматичний вивих 1, 2 зубів на верхній щелепі ліворуч, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою короткочасний розлад здоров'я, як ті, що потребують для свого загоєння строк більше 6-ти, але не більш ніж 21-го дня. Скоївши таким чином напад з застосуванням насильства, яке є небезпечним для здоров’я ОСОБА_6, ОСОБА_1, об'єднаний єдиним наміром та попередньою змовою з ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинний дії, умисно, з корисливих спонукань, в той час як ОСОБА_2 утримував ОСОБА_6 рукою за куртку, став перевіряти вміст кишень останнього, але на зауваження ОСОБА_8 та інших невстановлених в ході розслідування очевидців, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були вимушені відвести ОСОБА_6 до під'їзду № 6 будинку № 14 по вулиці Вільямса міста Єнакієве, де побачили, що останній ховає у правій долоні під рукавом куртки свій мобільний телефон, який вихопив ОСОБА_1, тим самим заволоділи чужим майном, а саме: мобільним телефоном, вартістю 350 грн., сім- карткою, вартістю 15 грн., на балансі якої були гроші у розмірі 17 грн., чим заподіяли останньому матеріальну шкоду на загальну суму 382 грн.
Заволодівши майном ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розпорядилися їм на власний розсуд.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням обвинуваченими подано апеляційні скарги, відповідно до яких просили вирок суду змінити у частині призначеного покарання, а саме застосувати вимоги ст. 69 КК України. Крім того звертають увагу суду, що судом першої інстанції не в повному обсязі були враховані вимоги ст. 66 КК України.
У своїх запереченнях прокурор вказав, що вирок суду є законним та обгрунтованим, призначене покарання відповідає вимогам кримінального процесуального закону, покарання призначене в мінімальних межах санкції ст. 187 ч.2 КК України та є необхідним та достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, які підтримали доводи своїх апеляцій та просили її задовольнити, ОСОБА_3, який підтримав доводи обвинуваченого ОСОБА_2, прокурора який вважав, що апеляції обвинувачених є необґрунтованими, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинувачених не підлягають задоволенню, а вирок суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав.
Судове провадження в суді першої інстанції здійснювалося відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, тобто у такому випадку обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позбавлені права оскаржувати обставини вчиненого в апеляційному порядку.
Як вбачається з матеріалів справи та технічного носія інформації положення ч.3 ст.349 КК України обвинуваченим роз’яснялася, та останні висловили свою думку про то, що вони не оспарюють фактичні обставини по справі.
Судова колегія вважає що кваліфікація дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст.187 ч.2 КК України є вірною.
Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2, суд належним чином врахував обставини вчинення злочину, ступінь тяжкості, дані про осіб обвинувачених, обставини, що пом'якшують покарання, і обгрунтовано призначив їм покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією кримінального закону, яке є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів, відповідає вимогам ст.ст.50 , 65 КК України .
Підстав для застосування до обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, положень ст. 69 КК України та пом'якшення призначеного покарання, як про це зазначається в апеляціях, колегія суддів не вбачає.
Судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України і призначені обвинуваченим покарання вказані вимоги кримінального і кримінального процесуального законодавства дотримані, керуючись законом суд всебічно, повно й неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження, які ніким не оспорюються, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для ухвалення вироку та призначив покарання враховуючи обставини, що пом'якшують покарання і з урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та осіб обвинувачених, їх відношення до скоєного, яке відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі обвинувачених та буде необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Апеляційний суд не знаходить порушень при застосуванні Закону України про кримінальну відповідальність, тобто підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених.
Підстав для зміни чи скасування вироку, передбачених ст.409 КПК України, колегією суддів не встановлено, а тому апеляційна скарга обвинувачених задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.404, ст.405, ст.407 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Єнакіївського міського суду Донецької області від 24 січня 2014 року - залишити без задоволення.
Вирок Єнакіївського міського суду Донецької області від 24 січня 2014 року у відношенні ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді