ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2016 р.                                                             Справа № 911/529/16

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Колесника Р.М. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом приватного підприємства "Квінто", Полтавська область, м. Кременчук

до приватного підприємства "Дортехмонтаж 67", Київська область, м. Біла Церква

про стягнення 123100,53 гривень

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 11.04.2016;

Від відповідача: не з’явився.

Позивач, приватне підприємство "Квінто" звернувся до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства "Дортехмонтаж 67" про стягнення 123 100,53 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань з оплати отриманого товару.

Представник позивача в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 11.05.2016 року не з’явилися, про час і місце судового засідання був повідомлені належним чином.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою про стягнення 123 100,53 гривень заборгованості, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно з даними бухгалтерського обліку ПП «Квінто» за відповідачем обліковується заборгованість в розмірі 123 100,53 гривень.

Позовні вимоги мотивує тим, що в 2011 році позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 279 357,70 гривень згідно накладної №1 від 01.09.2011.

15.09.2011 року внаслідок проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог, заборгованість склала 123 100,53 гривень.

Заборгованість виникла в результаті не сплати боргових зобов’язань в 2011 році за надану продукцію.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Відповідно до п. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем доказів дотримання вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України в перебігу розгляду справи суду надано не було, з вимогою до відповідача про сплату суми заборгованості позивач не звертався, що позбавляє суд можливості дійти висновку, що станом на час розгляду справи право позивача є таким, що порушено та/чи підлягає судовому захисту.

Згідно ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставинами справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, чого зроблено не було.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати суд покладає на позивача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні 11.05.2016. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 16.05.2016.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                           Р.М. Колесник