ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
29 липня 2009 р. | № 15/861 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді | Кравчука Г.А., |
суддів: | Кривди Д.С., |
Шаргала В.І. |
розглянувши матеріали |
касаційної скарги | Міністерства оборони України |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2009р. |
у справі | №15/861 господарського суду м. Києва |
за позовом | Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів |
до | Міністерства оборони України |
третя особа | Державне казначейство України |
про | стягнення 161186, 30 грн. |
ВСТАНОВИВ:
Касаційна скарга Міністерства оборони України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2009р. у справі №15/861 господарського суду м. Києва подана з порушенням вимог розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги, зокрема, додаються докази сплати державного мита. Поряд з цим статтею 46 названого Кодексу визначено, що державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі встановленому Законодавством.
Платники, об'єкти, порядок і розміри сплати Державного мита визначені Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. №7-93.
Відповідно до підпункту г) пункту 2 статті 3 зазначеного Декрету державне мито з апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання для розгляду спору в першій інстанції.
Разом з тим статтею 4 названого Декрету передбачені пільги щодо сплати державного мита. Відповідно до пункту 38 зазначеної статті від сплати державного мита звільняються державні замовники та виконавці державного замовлення - за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах про відшкодування збитків, завданих при укладенні, внесенні змін до державних контрактів, а також невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за державним контрактом на поставку продукції для державних потреб.
Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку скаржник - Міністерство оборони України є відповідачем, тому, з урахуванням характеру спірних правовідносин у даній справі зазначена пільга на нього не розповсюджується, а відтак останній повинен сплачувати державне мито за подання касаційної скарги на загальних підставах.
В порушення вищенаведених норм законодавства до касаційної скарги не додані докази сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, що є підставою для повернення скарги без розгляду відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Поряд із наведеним касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу у загальному порядку з урахуванням вимог статтей 53, 110, 111 цього Кодексу.
Тобто, повторно звертаючись до касаційної інстанції після виправлення недоліків зазначених у даній ухвалі та дотримавшись при цьому порядку подання касаційної скарги визначеному ст. 109 Кодексу та всіх приписів статті 111 Господарського процесуального кодексу України щодо форми та змісту скарги, скаржник повинен подати клопотання про відновлення пропущеного строку, встановленого для подання касаційної скарги, із зазначенням причин пропуску цього строку.
Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2009р. у справі №15/861 господарського суду м. Києва повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий суддя | Г.А. Кравчук |
Суддя Д.С. Кривда
Суддя В.І. Шаргало