ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року Справа № 908/5397/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач)

суддівВоліка І.М., Демидової А.М.

розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016

у справі№ 908/5397/15 господарського суду Запорізької області

за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ферромет 1"

простягнення 144 203,52 грн

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Макаровець І.В., дов. б/н від 21.12.2015

- відповідача: Мухін О.І., дов. б/н від 15.02.2016

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.01.2016 у справі № 908/5397/15 (суддя Кагітіна Л.П.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016 (у складі головуючого судді Татенка В.М., суддів Колядко Т.М., Скакун О.А.), відмовлено повністю в задоволенні позовних вимог Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферромет 1" про стягнення 144 203,52 грн боргу.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, зокрема ст.ст. 4-2, 33, 34, 43 ГПК України, ст. 614 Цивільного кодексу України, ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016 та рішення господарського суду Запорізької області від 04.01.2016 у справі № 908/5397/15 і постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця".

Від ТОВ "Ферромет 1" надійшов відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, оскільки у рішенні господарського суду Хмельницької області від 17.11.2015 у справі №924/1622/15 було встановлено, що затримка вагонів на станціях відбулась з вини ДП "Нігинський кар'єр", і відповідач не повинен нести відповідальність за затримку цих вагонів, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 21.01.2015 між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферромет 1", як вантажовласником, був укладений договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків, предметом якого відповідно до п.1.1 є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

Згідно з п. 3.3 договору про організацію перевезень вантажів залізниця відображає відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами (контейнерами), штрафи, пеню) в особовому рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т.ін., оформлених в паперовому або електронному вигляді.

Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у квітні 2015 року до станції Балин Південно-Західної залізниці для ТОВ"Ферромет 1" надходили вагони, які за відсутності технічної можливості та накопичення вагонів на станції призначення були затримані і після цього направлялися до станцій призначення Нігин.

Загальний час затримки вагонів на коліях станцій було зафіксовано залізницею актами затримки вагонів форми ГУ-23а № 21 від 12.04.2015, №22 від 13.04.2015, №46 від 15.04.2015, № 49 від 13.04.2015, № 55 від 15.04.2015, № 52 від 20.04.2015, № 28 від 24.04.2015, №27 від 25.04.2015, № 25 від 22.04.2015, № 27 від 28.04.2015, актами загальної форми ГУ-23 №№ 884, 892, 895, 897, 902, 903, 995, 998, 1004, 1022, 1023, 1034, 1035, 1036, 1039, на підставі яких залізницею згідно відомостей плати за користування вагонами №17040034, №17040035, № 22040047, № 28040058, №28040062, №29040063, № 29040066, №29040067, №12050072 форми ГУ-46 була нарахована плата за користування вагонами на загальну суму 144 203,52 грн.

При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що залізницею не дотримано порядку оформлення документів щодо затримки вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення, оскільки відсутні належні докази повідомлення вантажовласника про затримку вагонів, а також акти загальної форми, які повинні складатися попутною станцією, а в актах загальної форми, складених станцією Нігин Південно-Західної залізниці, зазначено, що вагони на станції призначення затримані в очікуванні під вантажні операції з вини клієнта без конкретизації назви клієнта.

З огляду на те, що відомості плати за користування вагонами, які є розрахунковими документами для обліку часу користування вагонами та стягнення плати за таке користування, були підписані ТОВ"Ферромет 1" із зауваженнями про незгоду з нарахуванням цієї плати, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що не узгоджені сторонами суми не можуть вважатися такими, що нараховані залізницею в межах предмету регулювання договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків від 21.01.2015.

Також зважаючи на те, що залізнична під'їзна колія, на яку мали подаватися спірні порожні вагони, належить не відповідачу, а Державному підприємству "Нігинський кар'єр", з яким залізницею був укладений договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії при станції Нігин Південно-Західної залізниці № 899 від 05.05.2009, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що плата за користування вагонами повинна сплачуватися саме власником під'їзної колії відповідно до п. 73 Статуту залізниць України.

Відповідно до п. 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Згідно з абз. 2 п.6 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Згідно з п. 15 Правил користування вагонами і контейнерами за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.

Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, не перевірено належним чином, чи була допущена затримка вагонів з причин, які залежать від вантажовласника - ТОВ"Ферромет 1", оскільки в такому випадку згідно з п.6 Правил користування вагонами і контейнерами плата за користування вагонами повинна здійснюватися відповідачем як вантажовласником, а також порядок здійснення розрахунків з залізницею за користування вагонами за умовами договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії при станції Нігин Південно-Західної залізниці № 899 від 05.05.2009, оскільки не виконання ДП "Нігинський кар'єр" зобов'язань перед ТОВ"Ферромет 1" за договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії не є підставою для звільнення ТОВ"Ферромет 1" як вантажовласника від сплати за час затримки на коліях залізниць загального користування.

Також судами не було враховано висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 07.10.2014 у справі № 3-124гс14, згідно з якими факт відмови представника вантажовласника підписати складений представником станції акт про затримку вагонів на станції не є підставою для звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі судові рішення з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016 та рішення господарського суду Запорізької області від 04.01.2016 у справі № 908/5397/15 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я І.М. Волік

С у д д я А.М. Демидова