Справа № 2-2811/12

Провадження № 2/1015/1187/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12.09.2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Нікушин В.В.

при секретарі Василенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» до ОСОБА_2, треті особа: Відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_3 про звільнення майна з під арешту,-

В С Т А Н О В И В :

В липні 2012 року позивач звернувся в суд з вказаним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що

23 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” та ОСОБА_4, укладено кредитний договір № 207/КМ_В від 23 липня 2008 року, за яким Позивач зобов'язався надати кредит на купівлю транспортного засобу шляхом видачі готівки через касу (перерахування на рахунок № 10024802702163) в розмірі 71 000,00 Євро.

В забезпечення зобов’язань між банком та  ОСОБА_4, було укладено договір застави автотранспорту, за яким ОСОБА_4 передав у заставу рухоме майно автомобіль FORD модель Cargo 3430D, рік випуску 2007, державний номер AI6215BT, номер кузова НОМЕР_1.

Однак, постановою про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2011 р. державним виконавцем відкрито виконавче провадження за № 30137461, в рамках якого накладено арешт на все майно ОСОБА_4.

На даний час ОСОБА_4 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитом.

Позивач вважає, що арешт заставленого майна накладено в рамках виконавчого провадження на стягнення заборгованості за кредитним договором укладеного між Позивачем та ОСОБА_3, перешкоджає реалізації права Позивача на задоволення своїх вимог по кредитному договору укладеному між Позивачем та ОСОБА_4 за рахунок реалізації заставного майна, а тому просить зняти арешт з автомобіля FORD модель Cargo 3430D, рік випуску 2007, державний номер AI6215BT, номер кузова НОМЕР_1, накладений в рамках виконавчого провадження № 30137465 відкритого постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського управління юстиції Київської області та стягнути з ОСОБА_4 судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

У судове засідання відповідач не з’явився. Про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином. Причини неявки суду не відомо. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено, що 23 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк” та ОСОБА_4, укладено кредитний договір № 207/КМ_В від 23 липня 2008 року, за яким Позивач зобов'язався надати кредит на купівлю транспортного засобу шляхом видачі готівки через касу (перерахування на рахунок № 10024802702163) в розмірі 71 000,00 Євро.

В забезпечення зобов’язань між банком та  ОСОБА_4, було укладено договір застави автотранспорту, за яким ОСОБА_4 передав у заставу рухоме майно автомобіль FORD модель Cargo 3430D, рік випуску 2007, державний номер AI6215BT, номер кузова НОМЕР_1., що підтверджується копією договору застави, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_5, реєстровий номер 6023.

Застава вказаного майна зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 30.07.2008 р. о 12:05:00 за № 7653976, що підтверджує Витяг № 36420014 від 11.06.2012.

На даний час ОСОБА_4 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитом.

З метою погашення частини заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_4 надав генеральну довіреність на автомобіль за № 3762,. У зв'язку з чим право на майно, а саме автомобіль FORD модель Cargo 3430D, рік випуску 2007, державний номер AI6215BT, номер кузова НОМЕР_1, належить Позивачу.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2011 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження за № 30137461, в рамках якого накладено арешт на все майно ОСОБА_4.

Відповідно до рішення Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська від 28.10.2011 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за кредитним договором № Sm 105 від 24.03.2008 р. який було укладено 23 липня 2008 р. між Позивачем та ОСОБА_3. Виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором забезпечено договором поруки № Sm_105 від 24 березня 2008 року. Відповідно до договору поруки, ОСОБА_4 виступає поручителем за виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором № Sm 105 від 24.03.2008 р.

Таким чином, оскільки право застави виникло до винесення судом рішення про стягнення з  ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  коштів на користь ПАТ КБ “ПриватБанк”» та накладення арешту, то звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, не допускається.

Застава має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача – заставодержателя.

Згідно ст. 14 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 2 ст. 590 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу» зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що жодний документ, постанова або ж рішення суду не можуть порушувати прав інших осіб, а постанова державного виконавця про арешт майна боржника та заборони на його відчуження від 06.12.2011, в тому числі на рухоме майно, яке перебуває в заставі ПАТ КБ «ПриватБанк», порушує права ПАТ КБ «ПриватБанк», оскільки банк буде позбавлений можливості звернути стягнення на заставлене майно згідно договору застави.

При таких обставинах суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 15, 27, 31, 57, 58, 59, 114, 118, 208, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 546, 589, 590 ЦК України, ст.ст. 54, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 58 Закону України «Про заставу», ст.ст. 12, 14, 15, 38 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяження», суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Зняти арешт з транспортного засобу - автомобіля FORD модель Cargo 3430D, рік випуску 2007, державний номер AI6215BT, номер кузова НОМЕР_1, накладений в рамках виконавчого провадження № 30137465 відкритого постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського управління юстиції Київської області.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 « ПриватБанк» - витрати по сплаті судового збору у розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень) 30 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.В. Нікушин