ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2016 р. Справа № 920/433/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І. В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Марченко В.О.

за участю представників сторін:

позивачів - ОСОБА_1, дов. №673964 від 27.03.2015, дов. № 673966 від 27.03.2015, дов.№ 673965 від 27.03.2015

відповідача - Антонюк В.М., дов. №491 від 31.12.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_3, м. Суми (вх.№813 C/2-8)

на рішення господарського суду Сумської області від 22.02.2016 року у справі № 920/433/15

за позовом 1. ОСОБА_4, м. Суми;

2. ОСОБА_3, м. Суми;

3. ОСОБА_5, м. Суми,

до Фонду державного майна України , м. Київ,

про скасування Наказу Фонду державного майна України від 27.02.2015р. № 266

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулись до господарського суду Сумської області з позовом до Фонду Державного майна України, в якому просили скасувати Наказ Фонду державного майна України від 27.02.2015 №266.

Рішенням господарського суду Сумської області від 24.07.2015 року у справі № 920/433/15 (суддя Коваленко О.В.) у задоволені позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі №920/433/15 (головуючий суддя: Черленяк М.І., судді Тихий П.В., Хачатрян В.С.) апеляційну скаргу першого позивача задоволено. Рішення господарського суду Сумської області від 24 липня 2015 року у справі №920/433/15 скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено. Скасовано Наказ Фонду державного майна України від 27.02.2015 № 266.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2015 у справі №920/433/15 касаційну скаргу Фонду Державного майна України частково задоволено. Рішення господарського суду Сумської області від 24.07.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 у справі №920/433/15 скасовано. Справу №920/433/15 передано до господарського суду Сумської області на новий розгляд.

Як зазначено в постанові касаційної інстанції, під час розгляду справи, суди попередніх інстанцій обмежились застосуванням до спірних правовідносин положень Закону України "Про акціонерні товариства" та Кодексу законів про працю України та не врахували, що ПАТ "Сумихімпром" перебуває в процедурі санації, відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах та здійснили судовий розгляд без з'ясування всіх обставин та застосування відповідного законодавства у даному спорі.

Рішенням господарського суду Сумської області від 22.02.2016 року у справі № 920/433/15 в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_3 із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Сумської області від 22.02.2016 року у справі № 920/433/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Судові витрати просив покласти на відповідача.

Зокрема, в обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зауважує на тому, що держава в особі Фонду державного майна України не є одноособовим власником ПАТ «Сумихімпром», а тому відповідач не мав повноважень для прийняття одноособового рішення щодо припинення повноважень голови правління ПАТ «Сумихімпром» ОСОБА_6, оскільки у відповідності до вимог п. 8 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства» обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу належить до компетенції наглядової ради товариства. Таким чином, як вважав скаржник, приймаючи рішення щодо припинення з 01.03.2015 контракту №697, відповідач порушив право акціонера на управління товариством через створені в установленому порядку виконавчі органи - Наглядову раду. Також звертає увагу суду, що ПАТ «Сумихімпром» знаходиться в процедурі санації, керуючим якої є ОСОБА_6, а звільнення останнього призведе до існування двох керівників - керуючого санацією та керівника, призначеного Фондом державного майна України підприємства.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_3 було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.04.2016 року.

04.04.2016 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №3633) в якому відповідач проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечує, вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та всебічним дослідженням обставин справи, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У зв'язку із знаходженням 13.04.2016 судді Пуль О.А. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату Харківського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 та згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів для розгляду справи №920/433/15 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Шевель О.В.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Враховуючи викладене, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги з початку.

В судовому засіданні 13.04.2016 було оголошено перерву до 23.05.2016 року.

16.05.2016 року від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення по справі (вх. №4918), які долучені до матеріалів справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено в ході апеляційного розгляду справи, на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.07.2012 №469-р "Питання державної холдингової компанії "Титан України", державний пакет акцій ПАТ "Сумихімпром" у розмірі 100 відсотків статутного капіталу товариства був вилучений із статутного капіталу ПАТ "ДХК "Титан України" та переданий в управління Фонду державного майна України.

Згідно наказів Фонду державного майна України від 21.05.2013 №670 та від 17.10.2013 №3124 проведено пільговий продаж акцій ПАТ "Сумихімпром", за результатами якого 27 осіб придбали 0,00475% акцій ПАТ "Сумихімпром", що еквівалентно 82620 акцій (загальна номінальна вартість 20655 грн.) на загальну суму 10327,00 грн.

Згідно довідки щодо власників іменних цінних паперів № 1627 від 10.03.2015 громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 володіють 3060 шт. простих іменних акцій (0,0002%) кожен, Держава в особі Фонду державного майна України є власником 99,9953% простих іменних цінних паперів ПАТ "Сумихімпром".(а.с. 50 т. 1)

Встановлені по справі обставини також свідчать, що згідно наказу Фонду державного майна України від №266 від 27.02.2015, було припинено контракт №697 від 01.03.2013 з керівником виконавчого органу ПАТ "Сумихімпром" ОСОБА_6, а також припинено виконання ОСОБА_6 повноважень голови правління ПАТ "Сумихімпром". Вказані обставини стали підставою звернення ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до господарського суду з позовом про скасування наказу Фонду державного майна України від 27.02.2015 №266 як такого, що порушує їх права як акціонерів ПАТ "Сумихімпром". Зокрема, в обґрунтування своїх доводів позивачі посилались на той факт, що відповідач не є єдиним акціонером та не має права самостійно приймати рішення щодо припинення повноважень голови правління ПАТ "Сумихімпром".

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному господарському спорі права позивачів на участь у діяльності товариства відповідачем не порушені, оскільки акціонери не могли вирішувати питання стосовно діяльності товариства, обирати і бути обраними через те, що право управління товариством, в силу Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", перейшло до керуючого санацією. Дійшовши висновку, що Наказ відповідача, за своєю правовою природою, лише підтверджує та фіксує факт спливу строку і припинення дії Контракту та жодним чином не стосується повноважень ОСОБА_6, як керуючого санацією, місцевий господарський суд у задоволенні позовних вимог відмовив за їх неправомірністю та недоведеністю.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

В силу приписів ст. 326 Цивільного кодексу України, у державній власності є майно, в тому числі грошові кошти, які належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами.

Статтею 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" встановлено особливості управління та обмеження щодо розпорядження корпоративними правами держави. Зокрема, у відповідності до п. 3., п. 4 ст. 11 Закону Управління господарськими організаціями, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, здійснюється суб'єктами управління об'єктами державної власності шляхом визначення повноважних представників держави. Функції з управління корпоративними правами держави виконуються відповідно до цього Закону безпосередньо, без скликання зборів акціонерів, Кабінетом Міністрів України, Фондом державного майна України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності, уповноваженими органами управління в разі, якщо корпоративні права держави становлять 100 відсотків у статутному капіталі господарської організації.

Встановлені по справі обставини свідчать, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.07.2012 №469-р "Питання державної холдингової компанії "Титан України", державний пакет акцій ПАТ "Сумихімпром" у розмірі 100 відсотків статутного капіталу товариства був вилучений із статутного капіталу ПАТ "ДХК "Титан України" та на підставі акту приймання - пердачі від 29.11.2012 №686 переданий в управління Фонду державного майна України. Таким чином, на момент підписання Контракту, державний пакет акцій ПАТ "Сумихімпром" у розмірі 100 % статутного капіталу був переданий в управління Фонду державного майна, який в якості уповноваженої державою органу одноособово здійснював повноваження загальних зборів товариства.

Як свідчать матеріали справи, 01.03.2013 між Фондом державного майна України (Фонд) в особі голови Фонду ОСОБА_7 та ОСОБА_6 як керівником виконавчого органу Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (Керівник) було укладено Контракт №697, у відповідності до умов якого ОСОБА_6 було призначено головою правління ПАТ "Сумихімпром" на строк з 01.03.2013 по 01.03.2015. (а.с. 88-96 т. 1)

У відповідності до п. 1.2. Контракту, цей контракт є трудовим договором. На підставі контракту виникають трудові стосунки між Керівником та Фондом, які з боку останнього реалізовуються виконавчим органом ПАТ (правління товариства). Кодекс законів про працю України, інші нормативні акти, що регулюють трудові правовідносини, поширюються на взаємовідносини сторін за цим контрактом.

У відповідності до п. 6.2. Контракту, цей контракт припиняється:

- після закінчення строку дії контракту;

- за згодою сторін;

- з ініціативи Фонду до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених п. 6.3. цього контракту;

З ініціативи Керівника до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених п. 6.4. цього контракту;

- у разі незадовільних результатів атестації керівника;

- з інших підстав, передбачених законом.

У відповідності до п. 7.1., Контракт діє з 01.03.2013 року до 01.03.2015 року.

На підставі Наказу Фонду державного майна №266 від 27.02.2015 з 01.03.2015 року Контракт №697 від 01.03.2013 з керівником виконавчого органу ПАТ "Сумихімпром" ОСОБА_8 було припинено на підставі п. 6.2 розділу 6 Контракту та ст. 36 Кодексу законів про працю України. Також, пунктом 2 вказаного Наказу з 01.03.2015 було припинено виконання повноважень голови правління ПАТ "Сумихімпром" ОСОБА_6 на підставі Контракту №697 від 01.03.2013 та ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Встановлені по справі обставини також свідчать, що згідно наказів Фонду державного майна від 21.05.2013 № 670 та від 17.10.2013 № 3124 відповідачем було здійснено пільговий продаж акцій ПАТ "Сумихімпром", за результатом продажу яких 27 осіб придбали 0,00475% акцій ПАТ "Сумихімпром".

У відповідності до наявної в матеріалах справи довідки щодо власників іменних цінних паперів від 10.03.2015 № 1627, кожен з позивачів володіє по 0,0002% акцій. Держава Україна в особі Фонду державного майна України є власником 99,9953% у статутному капіталі.

У постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 №13 (далі Постанова пленуму) зазначено, що при визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК України, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Слід зазначити, що вимоги позивачів ґрунтуються саме на порушенні відповідачем їх корпоративних прав шляхом прийняття Наказу №266 від 27.02.2015, з посиланням на той факт, що на час прийняття оскаржуваного Наказу Фонд державного майна вже не був єдиним акціонером ПАТ "Сумихімпром", а тому не мав права одноособово приймати рішення щодо припинення повноважень голови правління ПАТ "Сумихімпром". Також позивачі зауважували, що в порушення приписів ст. 35 Закону України "Про акціонерні товариства", відповідачем не дотримано процедуру скликання загальних зборів акціонерів товариства та порушено права позивачів обирати і бути обраним до органів управління та контролю товариства (п. 4.4.2 та п. 4.4 Статуту ПАТ "Сумихімпром").

Колегія суддів враховує, що згідно ч.1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Положеннями ч.1 ст. 32 Закону України "Про господарські товариства" від 17.09.2008 та ч.1 ст. 159 Цивільного кодексу України передбачено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. Вказаними статтями та ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено компетенцію загальних зборів акціонерного товариства.

Згідно ч.1 ст. 51 вказаного Закону та ст.160 ЦК України, в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу.

За ст. 58 цього ж Закону та ст.161 ЦК України, виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом.

Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.

Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства в межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.

Поряд з цим, встановлені по справі обставини свідчать, що ухвалою господарського суду Сумської області від 24.10.2011 р. (справа №5021/2509/2011) було порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумихімпром" за загальною процедурою згідно з Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 р., далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 роз'яснено, що провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону від 30 червня 1999 р. № 784-ХІV), ГПК України, іншими законодавчими актами України. Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Таким чином, у справах про банкрутство застосовуються норми спеціального закону - Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» які є пріоритетними відносно інших законодавчих актів України.

Встановлені по справі обставини свідчать, що на час прийняття оскаржуваного наказу , ПАТ "Сумихімпром" знаходилось в особливому режимі - у процедурі санації, передбаченому положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а ОСОБА_6 у відповідності із ухвалою господарського суду був призначений керуючим санацією товариства та діяв у межах повноважень, наданих зазначеним Законом.

Так, ухвалою господарського суду Сумської області від 30.10.2012 р. у справі №5021/2509/2011, зокрема, введено процедуру санації ПАТ "Сумихімпром" строком на 12 місяців. Керуючим санацією призначено його керівника - голову правління ПАТ "Сумихімпром" ОСОБА_6

За змістом приписів статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" санація - це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

При цьому, у відповідності до приписів, встановлених п. 4 статті 17 Закону про банкрутство, з дня винесення ухвали про санацію, керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 Закону; припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією; у разі дострокового припинення процедури санації у зв'язку з укладенням мирової угоди або погашенням вимог кредиторів, керуючий санацією продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до призначення в установленому порядку керівника (органів управління) боржника.

Таким чином, із приписів вказаних правових положень вбачається, що виконуючи свої функції, керуючий санацією поєднує в одній особі повноваження керівника та органів управління боржника.

За змістом ч. 8 ст. 17 Закону керуючий санацією може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень керуючого санацією, про що виноситься ухвала у таких випадках: за його заявою; на підставі рішення комітету кредиторів у разі невиконання чи неналежного виконання ним своїх обов'язків. При цьому комітет кредиторів повинен запропонувати кандидатуру іншого керуючого санацією.

У відповідності до п. 13 ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за поданням комітету кредиторів або розпорядника майна керуючий санацією - керівник боржника може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень керуючого санацією. Тобто заміна керуючого санацією може відбуватися лише з дозволу суду та за поданням розпорядника майна або комітету кредиторів.

Таким чином, вищенаведені правові норми свідчать про те, що повноваження керуючого санацією - голови правління можуть бути припинені виключно господарським судом у випадках, встановлених ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, умови й порядок призначення та звільнення керуючого санацією регламентуються Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо діяльності керуючого санацією підприємства-боржника.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з правовою позицією суду першої інстанції, яка викладена з урахуванням вказівок постанови Вищого господарського суду України від 15.12.2015 у справі №920/433/15, про те, що з моменту введення процедури санації та призначення керуючого санацією, керуючий санацією володіє трудовою правосуб'єктністю роботодавця, а статус керівника боржника поєднується зі спеціальним статусом керуючого санацією, який є самостійним учасником у справі про банкрутство та призначається та звільняється в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарським судом, який розглядає справу про банкрутство шляхом винесення відповідних процесуальних документів.

При цьому, приписами п. 4 ст. 17 Закону про банкрутство чітко обумовлено, що з дня винесення ухвали про санацію керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, а повноваження органів управління боржника - юридичної особи припиняються та передаються керуючому санацією.

Враховуючи, що ухвалою господарського суду Сумської області суду від 30.10.2012 у справі № 5021/2509/2011 керуючим санацією ПАТ "Сумихімпром" було призначено ОСОБА_6, останній виступає самостійним учасником у справі про банкрутство та здійснює управління ПАТ "Сумихімпром". Повноваження ж загальних зборів та наглядової ради припиняються.

Із змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 1 ГПК України випливає, що необхідною умовою для задоволення позову є наявність факту порушення або оспорювання прав та інтересів позивача у справі, на захист яких і спрямовано звернення з позовом до суду. При цьому, позовні вимоги повинні знаходиться у взаємозв'язку з порушенням права або інтересу, тобто, забезпечувати захист та відновлення порушеного права у встановлений законом спосіб.

За змістом п. 1, п. 11 Постанови Пленуму, при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено, зокрема вимоги про припинення дій шляхом заборони чинити перешкоди позивачу стосовно участі у загальних зборах на майбутнє. При розгляді справ, що виникають із корпоративних відносин, суд повинен з'ясувати, якими нормами матеріального права регулюються відповідні відносини, і на основі цих норм вирішувати справу.

Проаналізувавши обставини, які стали підставою звернення до суду з позовом , а також враховуючи умови та порядок здійснення господарської або будь-якої іншої діяльності товариства, яке перебуває у процедурі банкрутства з урахуванням вимог, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що приймаючи спірний наказ №266 від 27.02.2016, відповідачем не було порушено права позивачів на участь у діяльності товариства, оскільки акціонери не могли вирішувати питання стосовно діяльності товариства, обирати і бути обраними, оскільки в силу вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" право управління товариством, перейшло до керуючого санацією. Поряд з цим, спірним наказом Фонду державного майна було лише підтверджено факт сплину строку і припинення дії Контракту, що також підтверджується рішенням апеляційного суду міста Києва від 20.10.2015 у справі № 757/13532/15-ц та жодним чином не стосується повноважень ОСОБА_6, як керуючого санацією, оскільки в силу вимог ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" такі повноваження могли бути припинені виключно господарським судом, який розглядає справу про банкрутство.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішенні господарського суду Сумської області від 22.02.2016 року у справі № 920/433/15, оскільки приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

З огляду на зазначене та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, м. Суми залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 22.02.2016 року у справі № 920/433/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Шевель О. В.