Справа № 2-а-589/2009 рік
ПОСТАНОВА
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 серпня 2009 року м.Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого – суддi ОСОБА_1,
секретаря – Бойків В.П.,
розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в приміщенні суду в мiстi Долина справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області про стягнення доплати до пенсії дітям війни,-
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася в суд з адміністративним позовом, в якому просить зобов’язати відповідача нарахувати на його користь недоплачене щомісячне підвищення пенсії , отриманої за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, у розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Свої вимоги мотивував тим, що він є дитиною війни і на нього поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з яким відповідач повинен виплачувати йому щомісячне підвищення пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, у 2007 - 2008 роках йому таке підвищення не виплачувалось. Про грубе порушення своїх прав йому стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у пресі у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09.07.2007 року, а також після висвітлення цих подій в інших засобах масової інформації, тому вважає, що строк для звернення до суду ним пропущено з поважних причин.
Позивач в судове засідання не з»явився, звернулася в суд з письмовою заявою, в якій просив розглянути справу в його відсутності, вказавши, що позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача звернувся в суд з клопотанням про розгляд справи в його відсутності та подав письмові заперечення на позов, в яких вказав, що управління ПФ України в Долинському районі Івано-Франківської області не виплачувало дітям війни передбачене Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у зв’язку з відсутністю коштів у Пенсійному фонді та відсутністю програмного забезпечення, яке б давало можливість проводити відповідні нарахування. Крім того, визначення мінімального розміру пенсії за віком, згідно якого позивач проводить свої розрахунки, визначено лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому ч. 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом. Таким чином зазначене визначення мінімального розміру пенсії за віком до обчислення підвищень згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуватись не може. При визначенні розміру підвищення управління керувалося чинним законодавством, в тому числі Законами України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». У 2008 році позивач отримував підвищення до пенсії як дитина війни у розмірі, встановленому для учасників війни. Крім того, законом встановлений річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення даного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. З рішенням Конституційного суду, на яке посилається позивач, він була ознайомлений ще у 2007 році, про порушення своїх прав дізнався після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації, а саме після опублікування рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 в офіційному періодичному виданні "Віснику Конституційного Суду України", а до суду з даним позовом звернувся уже після спливу строку позовної давності. Посилаючись на наведені обставини просив в задоволені позову відмовити.
Дослідивши та оцінивши інші здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов належить до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ст. 17 п. 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов’язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.2008 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно п. 41 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-УІ від 28.12.2007 року стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена у наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Отже, з 22.05.2008 року відновила свою дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в попередній редакції, в якій було зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується відтиском штампа «Дитина війни» за підписом начальника управління праці та соціального захисту населення Долинської РДА у паспорті серії СС 807190 від 11.07.1999 року, виданого Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області (а.с. 4), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни, а тому на нього поширюються положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, суд приходить до переконання, що оскільки позивачу надано статус дитини війни, він має право на соціальні гарантії, визначені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
В судовому засіданні встановлено, що у 2008 році відповідач виплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі, визначеному Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Після винесення рішення Конституційним судом України від 22.05.2008 року, яким були визнані неконституційними окремі норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зокрема щодо розміру підвищення до пенсії дітям війни, та відновлено дію ст. 6 «Про соціальний захист дітей війни» у попередній редакції, відповідач продовжував виплату підвищення у тому ж самому розмірі.
Суд вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов»язковим для виконання всіма органами державної влади і набирає чинності з дня його ухвалення.
При таких обставинах слід зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, задоволивши його позов частково.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 цього кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
В судовому засіданні встановлено, що позивачу про порушення його прав стало відомо після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року та після висвітлення зазначених подій у пресі та засобах масової інформації.
Однак з адміністративним позовом до суду він звернулася тільки 15.06.2009 року, тобто вже після пропуску річного строку звернення до адміністративного та не навела поважних причин його пропуску.
Одночасно на факт пропущення позивачем вказаного строку вказує відповідач як на підставу для відмови у задоволенні позову.
При таких обставинах, враховуючи, що позивач не представив доказів, які б підтвердили поважність причин пропуску строку звернення до суду з вимогами за період з 09.07.2007 року по 15.06.2008 року, суд приходить до висновку, що його позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають в зв»язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Таким чином, позов слід задоволити частково та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 щомісячне підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 15.06.2008 року.
Враховуючи викладене, на підставі ст. 17 п. 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року, ст.ст. 19,22 Конституції України, ст.ст. 6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, п. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року, Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду» № 497 від 11.04.2000 року, керуючись ст.ст. 11, 71, 99, 100, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задоволити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 щомісячне підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 15.06.2008 року, визнавши відмову в його виплаті за цей період протиправною.
В задовленні решти позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом 10 (десяти) днів з дня складання її в повному обсязі. Апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду подається протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Долинський районний суд.
Суддя:
Постанова в повному обсязі виготовлена 04 серпня 2009 року.