П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 30.06.2009 р.                                                                                 № 18/95

Окружний адміністративний суд міста Києва

у складі головуючого -судді Качур І.А.

при секретарі Черненко О.В.

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління внутрішніх військ МВС України про зобов'язання надати статус учасника бойових дій,

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.06.2009 року о 10 год. 58 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання надати статус учасника бойових дій та видати відповідне посвідчення.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що в період з 10 липня 2006 року по 10 липня 2007 року перебував у тривалому закордонному відрядженні у складі Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово на посаді водія оперативного взводу миротворчого підрозділу. На момент направлення у відрядження та закінчення відрядження, Югославію було віднесено до переліку держав і періодів бойових дій на їх території. Документи, необхідні для отримання статусу учасника бойових дій він не мав змоги подати, оскільки термін відрядження було продовжено до 31 грудня 2007 року. На прохання припинити перебування у складі миротворчого підрозділу, керівництво запевнило, що йому буде надано статус учасника бойових дій. Внесеними 08.11.2007 року змінами до Постанови Кабінету Міністрів України «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»період, під час якого він перебував на службі Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово на посаді водія оперативного взводу був виключений з Переліку держав і періодів бойових дій на їх території. Вважає, що йому безпідставно не надають статус учасника бойових дій.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, дав пояснення аналогічні мотивам звернення до суду. Уточнив, що на його звернення до відповідача про надання статусу учасника бойових дій йому було відмовлено. Просив позов задоволити.

Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що на даний час позивач не має прав на отримання статусу учасника бойових дій, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 року №1296 період бойових дій на території Югославії визначено з липня 1992 року до 16 червня 1999 року. Позивач перебував у довгостроковому відрядженні в складі миротворчого контингенту на території колишньої Югославії з 10 липня 2006 року по 31 грудня 2007 року та зазначений період не входить в перелік держав і періодів бойових дій на їх території, який надає право на отримання статусу учасника бойових дій. А тому дії комісії, яка розглядала питання надання статусу учасника бойових дій позивачу та відмовила йому, вважає правомірними. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається, згідно наказу МВС України від 07.07.2006 року №381 о/с, позивача, старшого інструктора зводу спеціальних автомобілів УПТрК ГУВВ МВС України було відряджено до Спеціального миротворчого центру Київського національного університету внутрішніх справ та з 10 липня 2006 року терміном на рік направлені в тривале закордонне відрядження до складу Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року з наступними змінами і доповненнями, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 6 ч.1 п.2 визначено, що учасниками бойових дій визнаються: учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженого Постановою КМ України №63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"" від 08.02.1994 року, в редакції чинній на час направлення та закінчення довготривалого відрядження позивача строком на 1 рік (10.07.2006 року -10.07.2007 року) у Косово, Югославію було віднесено до переліку до переліку держав і періодів бойових дій на їх території.

09.07.2007 року позивачу Спеціальним миротворчим підрозділом МВС України, м.Гниляни, Косово, була видана довідка №К1-322/57 про перебування з 10.07.2006 року до 10.07.2007 року у закордонному відрядженні у складі Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово (колишня Союзна Республіка Югославія), у якій зазначалося його право на пільги як учасника бойових дій.

У суді позивач вказав, що не мав змоги вчасно подати дану довідку відповідачу для розгляду питання надання статусу учасника бойових дій та видачі посвідчення, оскільки змушений був залишитися у складі миротворчого підрозділу до кінця 2007 року.

Як вбачається наказом МВС України №1172 о/с від 31.08.2007 року ОСОБА_1 було продовжено термін тривалого закордонного відрядження у складі Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово до 31.12.2007 року.

Постановою КМ України "Про доповнення переліку держав і періодів бойових дій на їх території" від 08.11.2007, № 1296 до вищезгаданої Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994 р. N 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" внесені зміни, у зв'язку з чим, період, під час якого позивач перебував на службі в Спеціальному миротворчому підрозділі МВС України в Косово Спеціального миротворчого центру Київського національного університету внутрішніх справ був виключений з Переліку держав і періодів бойових дій на їх території.

Судом встановлено, що первинний строк перебування позивача на службі в Спеціальному миротворчому підрозділі МВС України в Косово, згідно наказу МВС України від 07.07.2006 року №381 о/с складав 1 рік, у зв'язку йому і була видана довідка №К1-322/57 від 09.07.2007 року, згідно якої позивач має право на пільги як учасник бойових дій.

Зазначена довідка не була своєчасно подана позивачем для прийняття відповідного рішення про визнання його учасником бойових дій, оскільки термін закордонного відрядження було продовжено до 31.12.2007 року.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачу необхідно надати статус учасника бойових дій, оскільки на час перебування в закордонному відрядженні в Косово в первинний період з 10.07.2006 року по 10.07.2007 року і на час видачі про це довідки №К1-322/57 від 09.07.2007 року діяла редакція Постанови КМ України від 8 лютого 1994 р. N 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою період перебування позивача на службі в Югославії зараховується як період бойових дій на її території.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судовому засіданні не надано доказів правомірності своїх дій.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити та визнати протиправною відмову відповідача у наданні позивачу статусу учасника бойових дій та зобов'язати видати посвідчення учасника бойових дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

А тому з Державного бюджету слід стягнути в користь позивача сплачений ним судовий збір.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 86, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Головне управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій та видати відповідне посвідчення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова  суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -03.07.2009 року.

Суддя                                                                   І.А. Качур