Справа № 2-951/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2009  року                                   Староміський районний суд м.Вінниці

в складі :

головуючого судді                                                       Татаурової І.М.,

при секретарі                                                              Сускові А.О.,

з участю позивача-представника позивача            ОСОБА_1,

позивачів                                                                    ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідача                                                                 ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  до ОСОБА_5  про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації,

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися 20.05.2009р. з позовом  в суд  до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації. Вимоги мотивували тим, що вона - ОСОБА_1 з 1985 року по 2003 рік перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. В 1986 році народився син ОСОБА_2, в 1991 році народилась дочка ОСОБА_3. В 1994 році вони на сім'ю з 5 осіб отримали 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1. Загальна площа квартири становить 64,8 кв.м. Кімнати є ізольованими, площа яких становить: 18,2 кв.м., 11,3 кв.м., 9,3 кв.м. В 2002 році відповідач залишив сім'ю, забравши із собою особисті речі та виїхав із квартири. З тих пір він в квартирі не проживає та не цікавиться нею. Рішенням Староміського районного суду м.Вінниці від 07.07.2008 р. було постановлено вселити відповідача ОСОБА_5 в спірну квартиру АДРЕСА_1. Проте відповідач з того часу не приймав ніяких мір для вселення в квартиру. Жодного дня в квартирі не проживав та не користувався нею, речей своїх в квартирі не зберігає. Даний факт підтверджується актом ТОВ «Бокуд-1» від 27.01.2009 р. Оскільки відповідач без поважних причин не проживає в спірній квартирі більше 6 місяців, вважають, що він втратив право на користування жилим приміщенням. Просили визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 та зняти його з реєстрації за казаною адресою.  

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, вона ж представник позивачки ОСОБА_4, позов підтримала, просила суд позов задовольнити за обставин викладених у позовній заяві.

      В судовому засіданні позивачіОСОБА_2, ОСОБА_3 позов підтримали, просили суд позов задовольнити за обставин викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що в провадженні Староміського районного суду м. Вінниці знаходилася справа стосовно спірної квартири. Він звернувся до суд із позовом про вселення в квартируАДРЕСА_1. Позивачі, в свою чергу, звернулися до суду із позовом про визнання його таким що втратив право на користування вище вказаною квартирою.  Рішенням суду від 07.07.2008 р. його позов задоволено, постановлено вселити його в спірну квартиру. В позові позивачів ОСОБА_1 про визнання його таким що втратив право на користування жилим приміщенням відмовлено. Через тривалу хворобу (проведення медичних обстежень та проведення операції), перебування на лікування в медичних установах, він не міг вселитися в квартиру протягом 2008 року. Тим паче позивачі добровільно не вселили би його в квартиру. На підставі його заяви судом видано виконавчий лист на примусове виконання рішення суду щодо його вселення в спірну квартиру. Тривалий час рішення суду не виконувалось з об'єктивних причини, оскільки він знову перебував на лікуванні в медичних установах, що підтверджується лікарняними листками. Державний виконавець зупиняла виконавче провадження на час його хвороби. Після проходження лікування виконавче провадження було відновлено в травні 2009 року. Оскільки позивачі не бажали виконати рішення добровільно, рішення виконувалось в примусовому порядку.12.06.2009 р. рішення суду виконано. Його було вселено в квартиру АДРЕСА_1. Тому вважає, що не вселявся та не проживав в спірній квартирі з 2008 року з поважних причин. Просив в позові відмовити.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що він є сусідом позивачів. Проживає в квартирі АДРЕСА_2. Відповідач є колишнім чоловіком ОСОБА_1 З 2002 року він не проживає в спірній квартирі. В квартирі вона його не бачила.  

Вислухавши пояснення сторін, показання  свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки провадиться в судовому порядку. Стаття 71 ЖК України визначає строки та підстави, за якими при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї зберігається жиле приміщення.   

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі. Шлюб між ними розірвано в органах РАГС 30.05.2003 року.

Від шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_2, ОСОБА_3.

03.01.1994 р. сторонам у справі була надана трикімнатна квартира АДРЕСА_1, складом сім»ї 5 осіб. Квартиронаймачем квартири є ОСОБА_5.

В спірній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5, що підтверджується особовим рахунком виданим ТОВ «Бокуд-1».

Позивачі обґрунтовуючи свої позовні вимоги надали суду акт ТОВ «Бокуд-1» від 29.01.2009 р., який засвідчує факт не проживання ОСОБА_5 в спірній квартирі з 2002 року. Акт складено зі слів сусідів ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Рішенням Староміського районного суду м.Вінниці від 07 липня 2008 року позов ОСОБА_5 в частині вселення задоволено. Постановлено рішення про вселення ОСОБА_5 в квартиру АДРЕСА_1. В позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_5 таким, що втратив право користування жилим приміщенням відмовлено. Строк виконання рішення суду (в частині вселення) судом не визначено. Рішення суду набуло законної чинності.

Староміським районним судом м.Вінниці на підставі заяви стягувача ОСОБА_5 видано виконавчий лист про вселення ОСОБА_5 в спірну квартиру.

Постановою державного виконавця Староміського відділу Державної виконавчої служби від 18.02.2009 р. відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа. Надано боржникам (позивачам у справі) строк до 24.02.2009 р. для добровільного виконання рішення суду. На підставі заяви стягувача, постановою державного виконавця ДВС від 26.02.2009 р. виконавче провадження було зупинено через хворобу стягувача ОСОБА_5 Відповідач ОСОБА_5 тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, що підтверджується листками непрацездатності.

25.05.2009 р. постановою державного виконавця Староміського відділу ДВС виконавче провадження було відновлено. Виконання рішення суду призначено на 12.06.2009 р., про що повідомлено учасників виконавчого провадження (позивачів та відповідача у справі). 12.06.2009 р. рішення суду було виконано в примусовому порядку. ОСОБА_5 вселено в квартиру АДРЕСА_1, про що складено відповідний акт.  

Таким чином, протягом 2009 року рішення суду про вселення ОСОБА_5 виконувалось в примусовому порядку. Суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_5 з об'єктивних причин не вселявся в спірну квартиру та не проживав в ній. Зазначеними причинами є тривала хвороба ОСОБА_5, перебування на стаціонарному лікуванні в медичних закладах. Тому суд вважає, що ОСОБА_5 з поважних причин був відсутній за місцем проживання більше 6 місяців.

    Крім того, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» встановлено 3-річний строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Таким чином ОСОБА_5 протягом 3-х років (з дня набуття рішення суду законної чинності, тобто з 2008 року) має право пред'явити документ до виконання.

     Доводи позивачів про те, що відповідач без поважних причин був відсутній за місцем реєстрації, та не намагався вселитися в спірну квартиру, суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються вище зазначеними обставинами.

За таких обставин підстав для визнання ОСОБА_5 таким, що втратив право на користування жилим приміщення в квартирі АДРЕСА_1 та зняття його з реєстрації, суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.71,72 ЖК України,  ст.ст.10,11,60,208,209,212,213,214,215 ЦПК України, суд -

                                                  в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  до ОСОБА_5  про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області на протязі двадцяти днів з моменту подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.

Суддя: