№ 2-3026/09

РІШЕННЯ

Іменем України

14 липня 2009 року                                      м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дацюк О.І.

при секретарі Вайнраух Л.А.

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, —

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому вказала, що перебуває у шлюбі з відповідачем з 02.06.2007 року, однак сім’я фактично розпалася. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Просить шлюб розірвати.

У судовому засіданні позивачка позов підтримав у повному обсягу. Зазначила додатково, що сімейні стосунки припинені з початку 2009 року, примирення з відповідачем та збереження сім`ї вважає неможливим через непорозуміння. Просила шлюб розірвати, судові витрати та витрати, пов’язані з розірванням шлюбу в органах РАЦС покласти на відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 у попередньому судовому засіданні позов визнав повністю, про що надав письмову заяву, пояснив, що вважає збереження сім’ї неможливим через непорозуміння та різні погляди на життя.

Згідно ст. ст. 130, 174 ч. 4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем у попередньому судовому засіданні позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про його задоволення.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що існують законні підстави для задоволення позову.

Факт перебування сторін у шлюбі підтверджено копією свідоцтва про шлюб, виданого Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції 02.06.2007 року.

Згідно ст. 105, 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Зважаючи на норми ст. 111,112 СК України, суд вважає примирення сторін неможливим. Як вбачається з пояснень сторін у судовому засіданні, шлюбні відносини відсутні, сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, тому збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін та неповнолітньої дитини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57-60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, —

ВИРІШИВ:

1. ОСОБА_4 Олександрівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити у повному обсягу.

2. Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції 02.06.2007 року, про що зроблено запис № 235.

3. Покласти витрати, пов’язані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах реєстрації актів громадського стану, на ОСОБА_2 та стягнути з нього 17 гривень у дохід держави. ОСОБА_1 від сплати держмита звільнити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

5. Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після його проголошення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги без заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.

Суддя                                              О.І. Дацюк