копія
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2009р. №2-а-6207/09/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Пасічника Ю.П.
при секретарі Турік Л.С.
за участю представників:
- від позивача - Бесєдін П.Г., довіреність №24 від 10.07.2009р.; Катеринич О.В., довіреність №25 від 10.07.2009р.
- від відповідача - Довженко Д.С., довіреність №81 від 26.01.2009р.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Юві-Ленд» (надалі - позивач) до державної податкової інспекції у м. Кіровограді (надалі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
Обставини справи
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000102340/0 від 21 травня 2009 р. про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 15000 грн., з яких 12500 грн. основний платіж, 2500 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.06.2009 року відкрито провадження у справі.
В судовому засіданні 09.07.2009р. розгляд справи відкладався до 06.08.2009р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток здійснено з порушенням норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. №334/94-ВР (надалі - Закон про прибуток) оскільки внесок в розмірі 50000 грн. здійснений засновником до статутного фонду підприємства є прямою інвестицією, тобто господарською операцією, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані нею, а тому не може бути включеним до складу валового доходу підприємства як поворотна фінансова допомога.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача надав заперечення на позов, яким вимоги позивача не визнав з тих підстав, що внесок засновника до статутного фонду підприємства не може розглядатись як пряма інвестиція оскільки статутний фонд підприємства було сформовано на момент реєстрації підприємства в розмірі 150 грн. і цей внесок є прямою інвестицією, яка була обмінена на корпоративні права, а внесок коштів від 29.12.2008р. в розмірі 50000 грн. не може вважатись прямою інвестицією та підлягає оподаткуванню податком на прибуток підприємств за ставкою 25%.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
в с т а н о в и в :
Позивач зареєстрований виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 29.05.2007р., номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 444 102 0000 005021, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію (бланк серії АОО №746862) (а.с. 25).
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 57 Господарського кодексу України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.
Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.
Згідно п. 1.1. статуту позивача засновником підприємства є Катеринич Віталій Вікторович (а.с. 19). Відповідно до п. 5.2 статуту позивача (а.с. 22) для забезпечення діяльності підприємства створюється статутний фонд у розмірі 150 грн. Статутний фонд може бути збільшений внесенням грошових коштів, отриманням прибутку від господарської діяльності, придбанням основних засобів, матеріальних цінностей, інтелектуальної, інших активів.
26 грудня 2008 року засновником позивача прийнято рішення №2 про збільшення статутного капіталу (статутного фонду) підприємства до 50150 грн. (а.с. 14).
29.12.2008р. засновник позивача вніс грошові кошти в сумі 50000 грн. в касу підприємства з призначенням внеску «поповнення статутного фонду», що підтверджується копією видаткового касового ордеру №100 від 29.12.2008р. (а.с. 15).
Відповідно до п.п. 4.2.5. п. 4.2. ст. 4 Закону про прибуток не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.
Згідно п.п. 1.28.2. п. 1.28. ст. 1 Закону про прибуток під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні. Пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.
Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону про прибуток корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.
Судом встановлено, що на час внесення засновником позивача грошових коштів до статутного фонду в обмін на корпоративні права, зміни до статуту пов'язані із збільшенням розміру статутного фонду не вносились. Зазначені зміни були зареєстровані лише 02.07.2009р. (а.с. 33), тобто вже під час судового розгляду справи.
Згідно п. 9.1. статуту позивача (а.с. 24) внесення змін та доповнень до статуту проводиться Засновником у відповідності з чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 5 ст. 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни.
Таким чином, суд приходить до висновку, що до моменту державної реєстрації змін до статуту статутний фонд позивача, і, відповідно, корпоративні права його засновника, фактично не були збільшені, а тому, відсутність до часу реєстрації корпоративних прав свідчить про неможливість до цієї дати здійснити обмін коштів на неіснуючі корпоративні права. Тому кошти, внесені до моменту реєстрації змін, не можуть розглядатися як пряма інвестиція у розумінні Закону про прибуток.
Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону про прибуток валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.
Позивачем в порушення вищевказаних норм Закону про прибуток не віднесено до валового доходу внесок засновника в сумі 50000 грн., що зумовило заниження податку на прибуток в сумі 12500грн.
З урахуванням вищевикладеного дії посадових осіб відповідача щодо визначення позивачеві суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 15000 грн., з яких 12500 грн. основний платіж, 2500 грн. штрафні (фінансові) санкції є правомірними, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 11.08.2009р.
Суддя - підпис.
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Пасічник Ю.П.