Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

м. Ніжин, вул. Шевченка, 57а, 16600, (04631) 5-19-29

Справа 2-773/2010р.

.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.

23 червня 2010 року.

Ніжинський міськрайонний суд в складі:

головуючого судді СКАЛОЗУБА О .М.,

при секретарі Полєтавкіній М.О.,

за участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ніжина цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про дострокове стягнення боргу та процентів за договором позики, -

в с т а н о в и в:

Позивач в заяві і в судовому засіданні просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь 19200,00 грн. боргу, 656,00 грн. процентів за договором позики, державне мито, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи та витрати на правову допомогу, посилаючись на слідуючи обставини: у відповідності до положень ст. ст. 1046, 1047 ЦК України між ним та ОСОБА_2 укладено договір позики, за яким він позичив (передав у власність) відповідачеві грошові кошти в сумі 19200,00 грн., котрі той зобов'язався йому повертати частинами по 1500,00 грн. щомісячно, починаючи з листопада місяця 2009 р. На підтвердження вказаного договору позики відповідач надав йому власноручно написану та підписану розписку від 29 жовтня 2009 p.Гроші в указаній сумі відповідач позичав за два рази,перший раз він йому дав 10000 гривень,а потім 9200 гривень і розписка відповідачем написана на всю суму.Розписку він писав свідомо,був в нормальному стані і грошей він йому не повертав.

У порушення взятих на себе зобов'язань відповідач до цього

часу не повернув йому жодної суми з позичених коштів, тобто не здійснив

жодного щомісячного платежу по 1500,00 грн.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором -

встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з роз-

строченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикода-

вець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що зали-

шилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього

Кодексу.

Ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одер-

жання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встанов-

лено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встанов-

люються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх

розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються

щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1) він укладений між

фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру

неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійснен-

ням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; 2) позичальникові

передані речі, визначені родовими ознаками.

Оскільки договором позики розмір процентів не встановлений, він надав

відповідачеві позику в сумі, що перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, то вважає, що він має право на

одержання від відповідача процентів на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Національний банк України» облікова ставка Національного банку України - виражена у відсотках плата, що бе-

реться Національним банком України за рефінансування комерційних банків

шляхом купівлі векселів до настання строку платежу по них і утримується з

номінальної суми векселя. Облікова ставка є найнижчою серед ставок рефі-

нансування і є орієнтиром ціни на гроші.

Постановою НБУ від 10 серпня 2009 № 468 облікова ставка встановле-

на у розмірі 10,25 % і діє до цього часу.

Вважає, що відповідач повинен достроково повернути йому всю

суму позики в розмірі 19200,00 грн. та сплатити проценти за період з листопада місяця 2009 р. по даний час у розмірі 656,00 грн. з наступного розрахунку:

19200,00 грн. х 10,25 % : 12 місяців х 4місяці(грудень 2009р. – березень 2010 р.) = 656,00грн.

В судовому засідання відповідач позов не визнав і пояснив,що розписка ним написана власноручно і на ній його підпис,однак він таких грошей від позивача не брав.Ця розписка написана під тиском позивача в той час,коли він знаходився на лікувані і не розумів значення своїх дій.Раніше він брав гроші в сумі 8000 гривень.а потім 3200 гривень,однак ця сума ним погашена.Він дава частинами гроші Петькуну.але від нього розписок не брав,так як раніше у них нормальні були відносини. Вважає,що позов не законний.так як він ніяких грошей не брав і розписка написана несвідомо.Підтвердження цьому є довідка з лікарні,що він перебував на лікуванні.

Вислухавши позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що при таких обставинах позов підлягає задоволенню, т.я. викладені в позовній заяві доводи знайшли своє підтвердження дослідженими в суді доказами.

Із наданої позивачем розписки , вбачається, що відповідач ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 19200,00 гривень і зобов'язується їх повертати частинами по 1500 грн. щомісячно, починаючи з листопада 2009 року.

Статею 207 ч.2  ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо  він підписаний його стороною (сторонами).

В судовому засідання відповідач ОСОБА_2 не оспорює того, що вказана розписка написана ним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

В судовому засіданні дослідженими доказами встановлено, що ОСОБА_2 отримав від позивача в позику вказану суму грошей,однак не виконує свої зобов’язання по укладеному договору,не сплатив жодного разу зазначені в розписці платежі,а тому позов позивача ОСОБА_1 суд вважає обґрунтованим,законним і таким,що підлягає задоволенню в повному обсязі,так як зазначені позивачем доводи знайшли своє підтвердження в суді і наданими доказами позивачем в суді повністю спростовано заперечення відповідача проти позову .

Суд вважає,що твердження відповідача про те,що він не позичав грошей у позивача,розписку писав несвідомо з посиланням на різні факти є безпідставними,необґрунтованими і такими,що не заслуговують на увагу,так як у справі є оригінал розписки про позику 19200 гривень позивачем відповідачу,її написання і на ній підпис відповідачем не заперечується,докази про отримання позивачем грошей в рахунок погашення боргу не надано відповідачем,не надано відповідачем доказів і про те,що в момент написання розписки він знаходився на лікуванні.Надана відповідачем довідка за №232 від 13.05.2010 року,що у нього погіршення стану з 26.09.2009 року і він перебуває на амбулаторному лікуванні в диспансерному психоневрологічному відділенні по теперішній час,протирічить наданій суду довідці за №365 від 25.05.2010 року ,де зазначено,що відповідач лікувався амбулаторно в ДПНВ та 2 рази в Чернігівській ПНЛ з 13 .09.04 р по 27.09.04р та 11.09.06 року по 28.09.06 року.13.05.10 року звернувся за медичною допомогою в ДПНВ. А тому такі пояснення відповідача судом сприймаються як намагання уникнути цивільно-правової відповідальності за невиконання взятих на себе зобов»язань по договору позики.

Відповідно до ст.79 ,88 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати. Наданими квитанціями підтверджено, що позивач сплатив судовий збір в розмірі 198 гривень 56 коп., 120 гривень за ІТЗ розгляду справи та 695 грн. витрат на правову допомогу, а тому зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.207,509,526,611,612,625,1048,1050 ЦК України, ст.ст.10,11,60, 79,88, 212-215,218 ЦПК України , -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про дострокове стягнення боргу та процентів за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 19 200 (дев’ятнадцять тисяч двісті) гривень 00 коп. боргу за договором позики, 656 (шістсот п’ятдесят шість) гривень 00 коп. процентів за договором позики, 198грн 56 коп в рахунок повернення сплаченого судового збору, 120,00 грн. витрат за інформаційне - технічне забезпечення розгляду цивільної справи та 695,00 грн. витрат на правову допомогу, а всього 20 869 (двадцять тисяч вісімсот шістдесят дев’ять) гривень 56 коп.

На рішення може бути подано до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайсуд заяву про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів після його проголошення ,а апеляційну скаргу протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Скалозуб О.М.