30.05.2016

Провадження №4-с/331/10/2016

2-629/11

УХВАЛА

30 травня 2016 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі судді Антоненко А.В., при секретарі Андрієнко С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжі цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1,.-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулось до суду із скаргою, в якій вказує на те, що 31.10.2011 року Жовтневим районним судом міста Запоріжжя по справі №2-629/2011 винесено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму заборгованості за кредитним договором №11298462000 від 14.02.2008 року в розмірі 4 798 001 грн. та за кредитним договором №11139985000 від 11.04.2007 року в розмірі 2 517 833, 30 грн., судовий збір у розмірі 1700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120,00 грн.

Рішення набрало чинності 09.02.2012 року, на виконання рішення суду 27.03.2012 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист у справі №2-629/2011 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суми заборгованості кредитним договором №11298462000 від 14.02.2008 року в розмірі 4 798 001 грн. та за кредитним договором №11139985000 від 11.04.2007 року в розмірі 2 517 833,30 грн., судового збору у розмірі 1700,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120,00 грн.

Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головне управління юстиції у Запорізькій області на підставі заяви стягувача було відкрито виконавче провадження №32371348 та проведено виконавчі дії з виконання виконавчого листа №2-629/2011. 16.03.2015 року винесе постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві в зв’язку з відсутністю майна боржника.

В подальшому 02.06.2015 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області було відкрито виконавче провадження - №47697205 та проведено виконавчі дії з виконання виконавчого листа №2-629/2011.

30.12.2015 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» в зв’язку з відсутністю майна боржника, на яке можливо звернути стягнення. Постанова затверджена начальником відділу ПВК УДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4

Постанова направлена на адресу стягувача 28.01.2016 року та отримана стягувачем 02.02.2016р., про що свідчать штампи відділення поштового зв’язку на конверті (копія конверту додається) та повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державне виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скаржник вважає, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа порушують права АТ “УкрСиббанк” як стягувача.

Так, в результаті проведених виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що за боржником зареєстровано, крім іншого, наступне майно:

1. Житловий будинок за адресою м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 2.

2. Земельна ділянка за адресою м. Запоріжжя, вул. Кияшко, буд. 19.

Щодо неможливості звернення стягнення на житловий будинок за адресою м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 2, державний виконавець посилався на те, що цей будинок знаходиться в іпотеці у ПАТ «ОСОБА_5 банк».

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення відповіді будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом.

Після надходження документального підтвердження належності боржнику на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна державний виконавець накладає на них арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідних реєстрів в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:

- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

- якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю та роз’яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

З матеріалів справи виконавчого провадження не вбачається, що державним виконавцем були здійснені необхідні дії щодо встановлення вартості житлового будинку за адресою м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 2 та розміру заборгованості боржника перед ПАТ «ОСОБА_5 банк», а також дії щодо проведення опису цього майна та накладення на нього арешту, а отже відсутні підстави вважати, що житловий будинок є майном, на яке неможливо звернути стягнення.

Щодо неможливості звернення стягнення на земельну ділянку за адресою м. Запоріжжя, вул. Кияшко, буд. 19 державний виконавець посилався на те, що Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення прилюдних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 р. №656/5, не передбачена можливість реалізації земельних ділянок, у зв’язку з чим в межах виконавчого провадження відсутня можливість реалізації земельної ділянки, що належить боржнику ОСОБА_2

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Відповідно до ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» не допускається звернення стягнення на майно, зазначене в переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернуто стягнення за виконавчими документами, згідно з додатком до цього Закону.

З урахуванням вимог закону земельні ділянки не відносяться до майна, на яке не може бути звернуто стягнення за виконавчими документами.

Відсутність механізму реалізації земельної ділянки через систему електронних торгів арештованим майном не є підставою для визнання земельної ділянки майном, на яке неможливо звернути стягнення.

Крім того, на момент винесення Постанови від 30.12.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві було чинне Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. № 68/5, боржник яке визначало умови та порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісних майнових комплексів, та земельних ділянок.

Таким чином, з наведеного вбачається, що у боржника є в наявності майно, на яке можливо звернути стягнення, а саме - земельна ділянка та житловий будинок, а отже Постанова заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 від 30.12.2016 р. про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України “Про виконавче провадження” у зв’язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, є неправомірною і такою, що не відповідає обставинам справи.

Відповідно до ст. 47 ЗУ “Про виконавче провадження” про повернення стягувачу виконавчого документа державний виконавець виносить постанову з обов’язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Посилаючись на вищенаведені обставини Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» просить суд визнати оскаржувані дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 та начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 щодо винесення та затвердження Постанови від 30.12.2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України “Про виконавче провадження” та бездіяльність державного виконавця щодо здійснення виконавчого провадження №47697205, неправомірними.

Скасувати Постанову від 30.12.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві зобов’язати заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконав служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 усунути порушення прав АТ “УкрСиббанк” шляхом поновлення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-629/2011 виданого 27.03.2012 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суми заборгованості за кредитним договором №11298462000 від 14.02.2008 року в розмірі 4 798 001 грн. та кредитним договором №11139985000 від 11.04.2007 року в розмірі 2 517 833,30 грн., судового збору у розі« 1700,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120,00 грн.

В судовому засіданні представник “УкрСиббанк” скаргу підтримала, наполягала на задоволенні вимог.

Заінтересована особа – ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, до суду не з’явився, про причину неявки суд не повідомив.

Заступник начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконав служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 надав суду письмові заперечення згідно з якими на виконанні у відділі, перебувало виконавче провадження № 47697205 з примусового виконання виконавчого листа №2-629/2011, виданий 27.03.2012 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму заборгованості за кредитним договором № 11298462000 від 14.02.2008 в розмірі 4798001,30 грн., суму заборгованості за кредитним договором № 11139985000 від 11.04.2007 в розмірі 2517833,30 та судові витрати в сумі 1820,00 грн. (залишок боргу 7181334,80 грн.).

Вищезазначене виконавче провадження було відкрито на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 47697205 від 02.06.2015. Пунктом 2 вищезазначеної постанови боржнику було встановлено строк на самостійне виконання до 09.06.2015.

Боржником на сьогоднішній момент виконавчий документ не виконано. Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесенням постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Державним виконавцем в порядку ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №47697205 від 02.06.2015 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника. Згідно відповіді Державної податкової служби України від 04.06.2015 року у боржника відкритий рахунок в АТ «УкрСиббанк».

При першому надходженні виконавчого документа на виконання до відділу державним виконавцем постановою про арешт коштів боржника № 284/3 від 15.02.2012 року накладено арешт на рахунок боржника відкритих в банківській установі.

Згідно платіжної вимоги № 1576 від 21.09.2015 рахунок боржника в банківській установі закритий.

Згідно бази даних «АІС Автомобіль» за боржником зареєстровані транспортні засоби, а саме: вантажний автомобіль марки ГАЗ 330202 414, держ. номер НОМЕР_1 та причіп марки ПГМФ 8915, держ. номер НОМЕР_2, на які з метою виконання виконавчого документу необхідно звернути стягнення.

З метою задоволення вимог за виконавчим документом при першому надходженні виконавчого документа на виконання державним виконавцем в порядку ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» постановою № 284/3 від 28.03.2012 року оголошено розшук вантажний автомобіль марки ГАЗ 330202 414, держ. номер НОМЕР_1 та причіп марки ПГМФ 8915, держ. номер НОМЕР_2.

Розшук вищезазначених транспортних засобів результатів не дав. Згідно листа державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 22.06.2015 боржником сільськогосподарська техніка не зареєстрована.

Згідно листа територіального управління Держгірпромнагляду у Запорізькій області від 02.07.2015 року за боржником великотоннажні та інших технологічних транспортних засобів не зареєстровано.

Згідно листів Управлінь Держземагенства у Запорізькій області за боржником зареєстрована земельна ділянка за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кияшко, буд. 19.

Згідно наказу Міністерства юстиції України від 16.04.2014 № 656/5 «Про проведення експерименту із запровадження порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» 01 липня 2014 року у Запорізькій області введено експеримент із запровадження реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Відповідно Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 року № 656/5 реалізація на електронних торгах здійснюється рухомого або нерухомого майна боржника, крім земельних ділянок та майна, зазначеного в ч. 8 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно п. 1 Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерством юстиції України 22.12.2015№ 2710/5/5 проводиться реалізація арештованого майно - рухоме або нерухоме майно боржника (крім земельних ділянок та майна, вилученого з обігу згідно із законом або обмежено обороноздатного, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації.

Таким чином, на сьогоднішній момент органами ВДВС Запорізької області в межах виконавчих проваджень відсутня можливість реалізація земельної ділянки боржника.

Згідно реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 зареєстрований житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя вул. Чубанова, буд. 2.

Згідно Державного реєстру іпотек на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «ОСОБА_5 банк» від 08.12.2011 року посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_5 за № 2949 вищезазначений житловий будинок знаходиться в іпотеці у ПАТ «ОСОБА_5 банк».

Також, згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна на підставі договору іпотеки від 15.12.2006 приватним нотаріусом ЗМНО ОСОБА_6 встановлена заборона на вищезазначений житловий будинок.

Таким чином, встановлення обтяження на вищезазначений будинок унеможливлює подальшу реалізацію.

Згідно акту державного виконавця від 10.12.2015 року майна боржника за адресою зазначеною у виконавчому документі не виявлено.

У боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення для погашення заборгованості за вищезазначеним виконавчим документом, здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

30.12.2015 року державним виконавцем в порядку п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону виконавче провадження завершено, про що винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу № 47697205 від 30.12.2015 року.

Таким чином, державним виконавцем дотримано вимоги закону, та ніяким чином, при завершенні виконавчого провадження, не порушено права стягувача.

Суд заслухавши пояснення заявника, вивчивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Фактичні обставини справи підтверджуються письмовими доказами, вивченими та оголошеними в судовому засіданні.

Копією Постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.12.2015 р. ВП №47697205; копією виконавчого листа по справі № 2-629/2011; копією поштового конверту; копія витягу з ЄДР по АТ «УкрСиббанк».

Відповідно до ст.54 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

2. У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону.

3. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

З наданих суду доказів не вбачається, що державним виконавцем були здійснені необхідні дії щодо встановлення вартості житлового будинку за адресою м. Запоріжжя, вул. Чубанова, буд. 2 та розміру заборгованості боржника перед ПАТ «ОСОБА_5 банк», а також дії щодо проведення опису цього майна та накладення на нього арешту.

Заступник начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконав служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 в письмових запереченнях ніяк не обґрунтував питання вартості житлового будинку.

Тобто, висновок державного виконавця про те, що відсутня можливість звернути стягнення на будинок, є передчасним.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.383-387 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 щодо винесення Постанови від 30.12.2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України “Про виконавче провадження” та бездіяльність державного виконавця щодо здійснення виконавчого провадження №47697205, неправомірними.

Скасувати Постанову від 30.12.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві; зобов’язати заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконав служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 поновити виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-629/2011 виданого 27.03.2012 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суми заборгованості за кредитним договором №11298462000 від 14.02.2008 року в розмірі 4 798 001 грн. та кредитним договором №11139985000 від 11.04.2007 року в розмірі 2 517 833, 30 грн., судового збору у розмірі 1700,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120,00 грн.

Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду може бути подано протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 5 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя.

Суддя: М.В. Антоненко