У х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2016 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

ЗакропивногоО.В., Мазур Л.М., Нагорняка В.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 03 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із вказаною скаргою, посилаючись на те, що 11 квітня 2011 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа від 09 березня 2011 року № 2-1373/10, яким у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором від 19 вересня 2007 року № 83 у розмірі 27 384 999 грн 12 коп. та 1 820 грн судових витрат звернуто стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,2511 га; земельну ділянку загальною площею 0,15 га та розташований на ній житловий будинок з надвірними побудовами.

У матеріалах виконавчого провадження міститься інформація, відповідно до якої, згідно з базою даних витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 10 травня 2012 року № 35962593 на нерухоме майно ОСОБА_4 накладено арешт постановою слідчого з ОВС ГСУ МВС України, кримінальна справа від 12 березня 2012 року № 24-300.

23 грудня 2014 року скаржнику стало відомо, що майно відповідно до опису ВП № 25884244 передано стягувачу - Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний банк «Київ» (далі - ПАТ «АКБ «Київ»), у рахунок погашення боргу.

ОСОБА_4 зазначала, що її не було повідомлено про вчинення окремих виконавчих дій, а тому державним виконавцем при ухваленні постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 і дії держаного виконавця є неправомірними та порушують її права.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 03 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 16 грудня 2015 року, скаргу задоволено частково.

Визнано протиправними дії головного держаного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо передачі нерухомого майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,2511 га, яка розташована на території ТІЗ «Сосновий Бір» НОМЕР_5 по вул. Солов'яненка в смт Козин Обухівського району Київської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_4, яка належить ОСОБА_4 на підставі державного акта серії НОМЕР_3, виданого 24 червня 2004 року на підставі договору купівлі-продажу від 27 грудня 2003 року та земельну ділянку загальною площею 0,15 га, яка і розташована на території ТІЗ «Сосновий Бір» НОМЕР_5 по вул. Солов'яненка в смт Козин Обухівського району Київської області з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_4 на підставі державного акта серії НОМЕР_2, виданого 24 червня 2004 року на підставі договору купівлі-продажу від 27 грудня 2003 року та розташований на ньому житловий будинок з надвірними побудовами, належний ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності б/н, виданого Козинською селищною радою 12 січня 2007 року, в рахунок погашення боргу ПАТ «АКБ «Київ» та скасовано постанову про передачу вказаного майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

У касаційній скарзі ПАТ «АКБ «Київ», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та відмовити у задоволенні скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно зі ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 06 серпня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 23 грудня 2010 року, у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 перед ПАТ «АКБ «Київ» за кредитним договором від 19 вересня 2007 року № 83 в розмірі 27 384 999 грн 12 коп. та 1 820 грн. судових витрат звернуто стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,2511 га; земельну ділянку загальною площею 0,15 га та розташований на ній житловий будинок з надвірними будівлями, які на праві власності належать ОСОБА_4 розташовуються на території ТІЗ «Сосновий Бір» НОМЕР_5 по вул. Солов'яненка в смт Козин Обухівського району Київської області.

Визначено спосіб звернення стягнення - реалізацію предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів та встановлено початкову ціну не нижче встановленої суб'єктом оціночної діяльності, а саме 4 187 929 грн та 19 842 353 грн.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 01 квітня 2011 року відкрито виконавче провадження, в ході якого описане і арештоване майно, призначались прилюдні торги, проводилась переоцінка майна, а згодом майно передано стягувачеві в рахунок погашення боргу.

Відповідно до ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Згідно з ч. 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше ніж на 25 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано послався на те, що державною виконавчою службою не дотримано строків проведення уцінки, проведення других публічних торгів, не зроблено повторну оцінку майна, тобто порушено норми Закону України «Про іпотеку» та Тимчасового положення про порядок проведення публічних торгів.

Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при розгляді даної справи судами не вбачається.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» відхилити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 03 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

О.В. Закропивний Л.М. Мазур В.А. Нагорняк