Справа № 2-1195-2009р.  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    04 серпня  2009 року                          Староміський  районний суд міста Вінниці

в складі :

                    головуючого  судді                                      Татаурової І.М.

                    при секретарі                                             Сускові А.О.,

                    з участю:                                             

                   позивача                                                     ОСОБА_1,                     

                   представника відповідача                         Скороход Т.О.,

розглянувши в порядку попереднього судового засідання  в м. Вінниці  в залі суду цивільну справу  за позовом  ОСОБА_1   до  ТОВ «Український промисловий банк» про стягнення коштів за депозитним вкладом,   моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Український промисловий банк» про стягнення коштів за депозитним вкладом,   матеріальної шкоди. Позов мотивований тим, що 21 січня 2009 року він уклав з ТОВ «Український промисловий банк» в особі Вінницької філії (далі банк) строковий договір №1001/0305322001583002 банківського вкладу (вклад «Капітал»), згідно з яким банк прийняв від вкладника грошові кошти в сумі 10000 грн. по квитанції №1001/60 від 21.01.2009 р., строком на 91 день - з 21.01.2009р. по 21.04.2009 р. Після закінчення строку дії даного банківського вкладу позивач письмово звернувся до банку  про повернення йому депозитних коштів, але відповідач письмово відмовив йому у цьому, посилаючись на те, що з 21.01.2009 р. НБУ введено тимчасову адміністрацію, крім цього діє мораторій на задоволення вимог кредиторів з метою захисту інтересів кредиторів та вкладників, забезпечення схоронності капіталу та активів, стабілізації діяльності, поліпшення фінансового стану банку, по закінченню дії мораторію банк буде виконувати свої зобов'язання перед клієнтами. Позивач просить стягнути з банку на свою користь банківський вклад у сумі 10 000 грн.

16 травня 2008 року позивач уклав з ТОВ «Український промисловий банк» в особі Вінницької філії строковий договір №1/0403665000941003 банківського вкладу (вклад «постійний вкладник»), згідно з яким банк прийняв від вкладника грошові кошти в сумі 20000 грн. по квитанції №0001/176 від 16.05.2008 р., строком на 390 днів  - з 16.05.2008р. по 09.06.2009р. Після закінчення строку дії даного банківського вкладу позивач письмово звернувся до банку  про повернення йому депозитних коштів, але відповідач письмово відмовив йому, пославшись на відсутність грошей. Позивач просить стягнути з банку на свою користь банківський вклад у сумі 20 000 грн.

Крім того, просив  суд стягнути з  відповідачів  моральну шкоду в розмірі  500 грн.

В попередньому судовому засіданні позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди. Просив суд стягнути з відповідача на його користь  суму депозитних коштів за договорами  банківського вкладу  від 16.05.2008 р. в розмірі 20 000   грн. та  від 21.01.2009 р. в розмірі 10 000 грн.

 Представник відповідача   позов  визнала. Не заперечувала проти його задоволення, оскільки дійсно у Банку знаходяться грошові кошти відповідача за договорами банківського вкладу.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні  докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що  21 січня 2009 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Український промисловий банк» в особі Вінницької філії строковий договір №1001/0305322001583002 банківського вкладу (вклад «Капітал») (а.с. 6), згідно з яким банк прийняв від вкладника грошові кошти в сумі 10000 грн. по квитанції №1001/60 від 21.01.2009 р., строком на 91 день - з 21.01.2009р. по 21.04.2009 р. (а.с. 7). Після закінчення строку дії даного банківського вкладу позивач письмово звернувся до банку  (а.с. 8) про повернення йому депозитних коштів та процентів але відповідач письмово відмовив йому у цьому, посилаючись на те, що з 21.01.2009 р. НБУ введено тимчасову адміністрацію, крім цього діє мораторій на задоволення вимог кредиторів з метою захисту інтересів кредиторів та вкладників, забезпечення схоронності капіталу та активів, стабілізації діяльності, поліпшення фінансового стану банку, по закінченню дії мораторію банк буде виконувати свої зобов'язання перед клієнтами (а.с. 9).

16 травня 2008 року позивач ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Український промисловий банк» в особі Вінницької філії строковий договір №1/0403665000941003 банківського вкладу (вклад «постійний вкладник») (а.с. 10), згідно з яким банк прийняв від вкладника грошові кошти в сумі 20000 грн. по квитанції №0001/176 від 16.05.2008 р. (а.с. 11), строком на 390 днів  - з 16.05.2008 р. по 09.06.2009 р. Після закінчення строку дії даного банківського вкладу позивач письмово звернувся до банку  про повернення йому депозитних коштів та процентів але відповідач письмово відмовив йому, повідомивши, що у зв'язку з тим, що немає/недостатньо коштів, банк не виконав зобов'язання за депозитом №1/0403665000941003(а.с. 13).

Таким чином, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини банківського вкладу, вони є зобов'язальними і регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами щодо зобов'язань.

Належним відповідачем за позовом є ТОВ «Український промисловий банк» як юридична особа, підсудність справи Староміському районному суду м. Вінниці визначена відповідно до ч. 7 ст. 110 ЦПК України, за місцезнаходженням Вінницької філії банку, оскільки договори укладалися  з філією.

Ст.ст. 1058, 1060 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших  умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Позивач виконав умови договорів, про що свідчать квитанції (а.с. 7, 11).

Згідно з умовами договорів позивач письмово попередив банк про намір отримати депозитні вклади, однак, отримав безпідставні відмови про неможливість виконати його вимоги (а.с. 9, 13).

Такі дії банку по відношенню до позивача суд вважає незаконними, а відмови - безпідставними.

Ст. ст. 526, 530, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.  Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до вимог п. 5.1 договорів банківських вкладів,  у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цими договорами, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано доказів про вагомі причини невиконання, неналежного виконання своїх зобов'язань щодо повернення депозитних коштів, а посилання на їх відсутність у банку, є непереконливими.

Згідно ст. 1061 ЦК України банк виплатив позивачеві проценти на суми вкладів у розмірі, встановленому договорами банківських вкладів, проте суми банківських вкладів на день винесення судом рішення, вкладникові ОСОБА_1 не повернуті.

Із зазначених підстави, вимоги позивача про повернення йому сум вкладів у розмірі 10000 грн. та 20000 грн. підлягають задоволенню.

Крім цього, суд  відповідно  до вимог ст. 88 ЦПК України вважає необхідним стягнути з банку на користь позивача сплачені ним судові витрати: витрати по оплаті судового збору в розмірі 30,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 222,00 грн. З банку також підлягає стягненню на користь держави судовий збір  в розмірі 300,00 грн.

          Керуючись ст.ст. 526, 530, 629, 1058, 1060, 1061 ЦК України,    ст.ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 88, 110, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд   -

в  и  р  і  ш  и  в :

    Позов задовольнити.

      Стягнути з ТОВ «Український промисловий банк»  / 21001, м. Вінниця, вул. Островського, 20, код ЗКПО 26175990, МФО 302515 / на користь  ОСОБА_1   наступні грошові кошти:

-   суму депозитних коштів за договором  банківського вкладу  №1/043665000941003 від 16 травня  2008 року в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн.;

 -   суму депозитних коштів за договором  банківського вкладу  №1001/ 0305322001583002 від 21 січня   2009 року в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.;

-   витрати по оплаті судового збору в розмірі 30(тридцять )грн..;

     - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 222 (двісті двадцять дві ) грн.

Стягнути з ТОВ «Український промисловий банк» / 21001, м. Вінниця, вул. Островського, 20, код ЗКПО 26175990, МФО 302515 / на користь держави судовий збір  в розмірі 300 (триста  )грн.

           Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана  протягом десяти днів  з дня проголошення рішення.

     Суддя :