ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" липня 2006 р. | 14:45 | Справа № 1/303/06 |
м. Миколаїв
За позовом: Прокурора Ленінського району м. Миколаєва /54034, м. Миколаїв, вул.. Південна,52/ в інтересах держави в особі Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. /54017, м. Миколаїв, пр. Леніна, 93, ід. код. 20866865/ До відповідача: Автогаражного кооперативу “Сонячний” /54028, м. Миколаїв, вул. С.Ізмалкова,1, ід. код.23041958/ про: стягнення 4 485,39 грн. |
Суддя Васильєва Л.І.
Секретар судового засідання Дьяченко Т.В.
Представники:
Від позивача | Стоянова Н.І., довіреність від 01.11.2005р. Базалій О.Ю. довіреність від 18.07.2006р. |
Від відповідача | Фролов Ю.Г. голова правління |
В засіданні бере участь прокурор | Не з’явився |
СУТЬ СПОРУ: стягнення 4485,39 грн. , в тому числі 2838,87грн. донарахованих внесків, 1230,24 штрафна санкція, 416,28 пеня) .
В судовому засіданні 10.07.2006 року об’явлена перерва до 18.07.2006 року в зв’язку з необхідністю виклику у судове засідання посадової особи, що здійснювала перевірку відповідача.
Після перерви судове засідання продовжено 18.07.2006 року.
Відповідач позов не визнає з тих підстав, що нова адміністрація авто- гаражного кооперативу не несе відповідальності за порушення попередньої адміністрації, сплата страхових внесків відповідно закону повинна здійснюватись з моменту реєстрації у Фонді, розрахунок пені нічим не обґрунтований, кооператив не має можливості сплатити внески в зв’язку з фінансовим становищем(а.с.15-16).
Розглянувши надані докази, заслухавши доводи представників сторін у судовому засіданні, - суд
в с т а н о в и в:
у відповідності з Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел,
передбачених законом.
Аналогічні положення передбачені статтею 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.
Одними із принципів загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є обов'язковість страхування осіб , які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб і
відповідальності роботодавців за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.
Відповідно статті 27 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” страхувальник(роботодавець) зобов'язаний:
1) зареєструватись у виконавчій дирекції відділення Фонду як платник страхових внесків у десятиденний строк з дня:
отримання свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності незалежно від того, чи він фактично веде господарську діяльність та провадить розрахунки з оплати праці;
прийняття рішення про створення установи, організації, філії, представництва, іншого відокремленого підрозділу;
зміни юридичного статусу чи адреси, якщо відповідно до законодавства України державна реєстрація таких установ, організацій чи відокремлених підрозділів не проводиться;
укладення трудового договору з найманим працівником;
2) нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески;
3) надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону;
4) вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів;
5) допускати посадових осіб органів Фонду, органу державного нагляду, інших контролюючих органів до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, використання страхових коштів, надавати їм необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок;
6) вести облік заробітної плати застрахованої особи та зберігати ці дані протягом строку, встановленого законодавством;
7) надавати на вимогу застрахованої особи відомості щодо заробітної плати, суми сплачених страхових внесків;
8) надавати виконавчій дирекції відділення Фонду відомості:
про ліквідацію (реорганізацію) підприємства, установи, організації в десятиденний строк з дня прийняття рішення;
про зміну облікових реквізитів підприємства, установи, організації, їх місцезнаходження, юридичної адреси в десятиденний строк з дня виникнення відповідних змін;
про чисельність найманих працівників, розмір їх заробітної плати за встановленою формою звітності;
про зміну відомостей про застраховану особу в десятиденний строк з дня одержання цих змін.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. відповідач є страхувальником на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності.
Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі ст.13 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
14 лютого 2006 року позивач здійснив перевірку відповідача щодо нарахування, надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціальне страхування у зв’язку тимчасовою втратою працездатності, про що складено акт № 69(а.с.7-9).
Перевіркою встановлено, що відповідач, як юридична особа зареєстрований 20.11.1981 року, як страховик зареєстрований лише 20.04.2005 року.
З дня введення в дію Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, тобто з 01.01.2001 року відповідач перед позивачем не звітував.
Припис статті 21 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, визначає, що розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб у відсотках:
1) для роботодавців - до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;
2) для найманих працівників - до сум оплати праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.
При перевірці позивач визначив базу для нарахування та утримання страхових внесків відповідно вказаної вище норми закону.
Присутня в судовому засідання представник позивача Базалій О.Ю., яка здійснювала перевірку відповідача, пояснила, що база для нарахування та утримання страхових внесків визначалась на підставі первинних бухгалтерських документів: відомостей нарахування заробітної плати та банківських документів.
Перевіркою було встановлено, що позивач виплатив заробітну плату , яка є об’єктом для нарахування та утримання страхових внесків , але не нарахував і не утримав страхові внески за період з 2003 року по 2005 рік у сумі 2460,47 грн. За 2005 рік відповідач перерахував внесків 378,40 гр. Таким чином сума несплачених страхових внесків складає 2460, 47 грн.
У відповідність за статтею 30. Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” встановлена наступна відповідальність страхувальника(роботодавця):
1. Страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.
У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
За порушення строку реєстрації страхувальника як платника страхових внесків або несвоєчасність сплати страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальник повинен був зареєструватися.
За неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.
Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
За таких обставин позивач правомірно пред’явив до стягнення 2 838,87 грн. донарахованих внесків, застосував штрафну санкцію у сумі 1230,24 грн. (50% несвоєчасно сплачених страхових внесків) і нарахував пеню в сумі 416,28 грн.
Заперечення відповідача(а.с.15-16) судом до уваги не приймаються з тих підстав, що відповідно Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” страхувальником(роботодавцем) в даному випадку є юридична особа і вказаний вище закон визначає відповідальність саме юридичної особи а не фізичних осіб –керівників юридичної особи.
Відповідно Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування і Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” страхування у зв’язку тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є державним і загальнообов’язковим, нарахування і сплата цих внесків не залежить від дати реєстрації у Фонді і від фінансового стану страхувальника.
За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 87, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Автогаражного кооперативу “Сонячний” /54028, м. Миколаїв, вул. С.Ізмалкова,1, ід. код.23041958/ на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності /54017, м. Миколаїв, пр. Леніна, 93,ід. код 20866865/ 4 485,39 грн.
Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.
Суддя | Л.I.Васильєва |