ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
категорія статобліку-47 справа № 2-а-13192 /08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2008 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді - Єфанової О.В.,
при секретарі Попович Н.М.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 177\06-16 від 23.01.08
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську
адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську
про поновлення строку та стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 , в якому просить поновити строк звернення до суду та стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 -2008 роки в сумі 2732 грн. 00 коп.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що він як дитина війни відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року має право отримувати державну соціальну допомогу відповідного розміру, проте відповідач не виконує вимог Закону, чим порушує її права та законні інтереси.
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що УПФУ в м. Новомосковську не мало можливості здійснити перерахунок пенсії згідно з вимогами Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки законодавством не визначена величина мінімального розміру пенсії за віком щодо зазначеного Закону, а також посилався на те, що всі виплати позивачу здійснював в належних розмірах і в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на відповідний рік.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін суд дійшов висновку, про необхідність часткового задоволення адміністративного позову з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 , має статус дитини війни, що підтверджується відміткою "дитина війни" в пенсійному посвідченні НОМЕР_1
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 19.12.2006 року № 489-V дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України"Про державний бюджет на 2007 рік" зупинено дію положень окремих законів в частині надання пільг, гарантій, компенсацій окремим категоріям громадян.
Конституційний Суд України (Рішення від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 ) дійшов висновку, що положення статей 29, 36, 56, 66, 9,12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, 71, 98, 103, 11 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ч.2 ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до ч.2,3 ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Крім того відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, норми Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", які визнані неконституційними, втратили чинність з 9 липня 2007 року. Відповідно, категоріям осіб які підпадають під поняття "діти війни" згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з цього моменту поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи соціальної допомоги, які виплачуються замість пенсії, та підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини четвертої, п'ятої та шостої статті 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом; розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами; будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.
Відповідно до пункту одинадцять частини першої ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетний процес - регламентована нормами права діяльність, пов'язана складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України, а згідно з частиною другою ст.4 цього Кодексу при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України. Пенсійні органи, як органи виконавчої влади, приймають участь у бюджетному процесі виключно, на стадії виконання Держбюджету і не приймають ніякої участі у його складанні чи формуванні. Виплата бюджетних коштів у розмірах, не передбачених відповідними бюджетними асигнуваннями, або із інших рахунків є грубим порушенням бюджетного законодавства та тягне за собою відповідальність посадових осіб (ст. 164-12 Кодексу про адміністративні правопорушення України, ст. 210 Кримінального Кодексу України).
Оскільки судом встановлено, що управління Пенсійного фонду України в м.Новомосковську не мало можливості виплатити підвищення до пенсії, суд приходить до висновку про необхідність відмови позивачу в частині визнання дій відповідача неправомірними.
Згідно зі ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Заперечення відповідача стосовно відсутності на законодавчому рівні механізму згідно з яким можливо було визначити величину мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус "дитина війни" судом не приймаються до уваги оскільки зазначене не звільняє суб'єкта владних повноважень в особі Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.
Щодо поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом, то позивач пояснила суду про те, що про можливість звернення до суду за захистом своїх прав їй стало відомо з місцевої газети у листопаді 2008 року. Таким чином, враховуючі похилий вік позивача та надані доводи, Суд вважає причини пропущення строку звернення до адміністративного суду поважними, та відповідно до ст.ст.. 100, 102 КАС України строк звернення має бути поновленим.
Також в судовому засіданні встановлено, що позивачка отримує пенсію, а в прохальній частині позовних вимог просить визнати незаконними дії Управління Пенсійного Фонду та виплатити їй різницю між фактично виплаченою щомісячною соціальною допомогою та допомогою, передбаченою ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд приходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту позивача
На підставі вищевикладеного, враховуючи ч.1 ст.2 КАС України згідно з якою завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також те що відповідно до ч.3 ст.150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення адміністративного позову
Відповідно до ст. 94 КАС України сплачений позивачкою судовий збір в сумі 3,40 грн. підлягає стягненню з Державного Бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11,14, 70, 71, 72, 86, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити строк звернення до адміністративного суду.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Новомосковськ здійснити нарахування ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та здійснити її виплату.
В решті позовних вимог - відмовити .
Стягнути з Державного Бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складений 24.12.2008р.
Суддя О.В.Єфанова