КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/25753/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю представника позивача - Федоренка О.П., представників відповідача - Семенищі О.І., Кравчук В.О., Одрінського О.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВ Енерго» до державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «ЕМВ Енерго» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26 червня 2015 року №0002982203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЕМВ - ЕНЕРГО» з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках по зовнішньоекономічному контракту від 29.08.2014 №ТR-Реn-14-0083.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт від 15.06.2015 № 2378/26-56-22-03-10/38233449, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст.2 Закону України від 23 вересня 1994року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами і доповненнями, пункту 1 Постанови Правління Національного банку України від 20.11.2014 №734 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» та п.1 Постанови Правління Національного банку України від 01.12.2014 №758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», та п.1 Постанови Правління Національного банку України від 03.03.2015 № 160 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» а саме: порушення термінів розрахунків з іноземній валюті по контракту від 29.08.2014 № ТR-Реn-14-0083 з компанією ООО «ТРЭИ ГмбХ», (Росія), а саме: несвоєчасне надходження товару на суму 124147, 50 євро. Термін розрахунків порушено в сумі 124147, 50 євро на 150 днів; ст. 9 ДКМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю від19.02.93 № 15-93, - неподання Декларації «Про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» станом 01.01.2015 та станом на 01.04 2015.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень, ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.06.2015 №0002982203, згідно якого позивачеві нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення терміну у сфері ЗЕД у розмірі 1066763, 96грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням податкового органу позивач звернувся до суду про його скасування.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ЕМВ Енерго» укладено зовнішньоекономічний контракт від 29.08.2014 №ТR-Реn-14-0083 з компанією ООО «ТРЭИ ГмбХ» (Росія) про купівлю програмно-технічного комплексу ТREI для блоку №2 Вуглегірської ТЕС.

Відповідачем за наслідками податкового контролю встановлено, що на виконання умов даного контракту ТОВ «ЕМВ - ЕНЕРГО» здійснено переказ валютних коштів нерезиденту компанії ООО «ТРЭИ ГмбХ» (Росія) на загальну суму 150329,00 євро, а саме: 09.09.2014 - 124147, 50 євро та 10.02.2015 26181, 50 євро.

За результатами перевірки було встановлено та не заперечується позивачем, що термін розрахунків було порушено в сумі 124147, 50 євро на 150 днів.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що згідно з діючим законодавством України постанови Національного банку України є підзаконними актами і не можуть вносити будь-які зміни, доповнення, або змінювати закон. Таким чином, розрахунки в іноземній валюті повинні здійснюватись в строки, що не перевищують 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, відповідно до положень Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а не 90 календарних днів, як передбачено постановами Національного банку України, на які посилається відповідач.

Проте, погодитись з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може, з огляду на наступне.

У зв'язку з набранням чинності з 17.11.2012 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» від 06.11.2012 року № 5480 (далі - Закон № 5480) та постанови Правління Національного банку України від 14.11.2013 року № 453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що встановлені частиною першою статті 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Користуючись наданими повноваженнями, Національний банк України своїми Постановами від 20.11.2014 №734 (набрали чинності з 22 листопада 2014 року і діяла до 02 грудня 2014 року включно), від 01.12.2014 №758 (набрала чинності з 03 грудня 2014 року і діяла до 03 березня 2015 року включно) та від 03.03.2015 №160 (набрала чинності з 04 березня 2015 року і діяла до 03 червня 2015 року включно) установив, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтею 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про порушення позивачем положень ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання позивача на нечинність постанов Національний банк України в зв'язку з тим, що вказане питання не відноситься до справи, що розглядається, оскільки предметом спору по даній справі є законність податкового повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Крім того, суду не було надано доказів визнання недійсними/нечинними чи скасування вказаних постанов Національний банк України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нової.

Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМВ Енерго» до державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Постанову в повному тексті виготовлено 10 червня 2016 року.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.