Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" лютого 2007 р. Справа № 46/431-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Байбак О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Мельник О.М.
1-го відповідача - не з*явився
2-го відповідача - не з*явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 414Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 14.12.06 р. по справі № 46/431-06
за позовом ТОВ "Кондитерська фабрика "Квітень", смт. Ювілейне
до 1) Державної виконавчої служби у Московському районі м. Харкова2) Відділення Державного казначейства у Московському районі, м. Харків
про стягнення 18472,01 грн.
встановила:
У серпні 2006 року позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з ДВС у Московському районі м. Харкова за рахунок держави в особі ВДК у Московському районі м. Харкова суму спричиненої шкоди (збитків) у розмірі 18472,01 грн., посилаючись на те, що перший відповідач несвоєчасно направив позивачу документи виконавчого провадження, що призвело до неможливості виконання рішення господарського суду Харківської області від 27.07.2005 р. по справі № 29/290-05 та спричинило шкоду (збитки) позивачу в сумі 18472,01 грн., що дорівнює сумі стягнутого з боржника за рішенням суду.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.12.2006 р. по справі № 46/431-06 (суддя –Ільїн О.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено, з посиланням на їх безпідставність та необґрунтованість, оскільки позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що саме дії першого відповідача в процесі виконання ним рішення господарського суду Харківської області від 27.07.2005 р. по справі № 29/290-06 призвели до неможливості стягнення позивачем з ТОВ «Артем»(боржника) заборгованості.
Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки воно необґрунтовано та незаконне, судом не в повному обсязі з’ясовані обставини, що мають значення, порушенні норми матеріального та процесуального права. Позивач вказує, що відповідно до ст. 86 закону України «Про державну виконавчу службу»збитки, заподіяні державним виконавцем при здійснені виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку передбаченому законом. Порядок відшкодування майнової та моральної шкоди передбачений у чинному ЦК України, зокрема ст.ст. 1166, 1167, 1173, 1174. Питання протиправності поведінки (бездіяльності) першого відповідача було вирішено в порядку ст.121-2 ГПК України, про що судом прийнято ухвалу від 21.06.06р. В зв’язку з чим, на думку позивача, незрозумілим є висновок суду щодо відсутності доказів спричинення шкоди першим відповідачем, оскільки саме з його протиправною бездіяльністю позивач втратив можливість виконання рішення суду про стягнення заборгованості.
Перший відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Другий відповідач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погодився, вважає рішення суду обґрунтованим, законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, подав клопотання про розгляд скарги без його участі.
Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.07.2005 р. по справі № 29/290-05 стягнуто з ТОВ "Артем" на користь ТОВ "Кондитерська фабрика "Квітень" борг у сумі 17172,29 грн., витрати по сплаті державного мита -181,72 грн. та 118,00 грн. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
16.08. 2005 р. ТОВ "Кондитерська фабрика "Квітень" подало до державної виконавчої служби Московського районного управління юстиції м. Харкова заяву про відкриття виконавчого провадження, до якої був наданий наказ господарського суду від 16.08. 2005 р. та копія рішення господарського суду Харківської області від 27.07. 2005 р. по справі № 29/290-05.
26.08. 2005 р. державним виконавцем ВДВС у Московського РУЮ м. Харкова в порядку п. 4 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області по справі № 29/290-05 від 16.08.2005 року про стягнення з ТОВ "Артем" на користь ТОВ КФ "Квітень" суми боргу в розмірі 18472,01 грн., в зв'язку з тим, що адреса боржника, що зазначена у виконавчому документі: м. Харків, вул. Височенко 9, не обслуговується ВДВС Московського РУЮ м. Харкова.
06.10.2005 р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії ВДВС у Московського РУЮ м. Харкова в порядку ст. 121-2 ГПК України. За результатом розгляду даної скарги 17.11.2005 р. судом винесена ухвала, згідно якої в задоволенні скарги стягувача на бездіяльність ВДВС у Московського РУЮ м. Харкова відмовлено та виправлено описку, допущену в абзаці другому рішення господарського суду Харківської області від 27.07.2005р. № 29/290-05 (на виконання якого виданий наказ від 16.08.2005) та вказана вірна адреса боржника - м. Харків, вул. Височіненко 9, внесені відповідні зміни до наказу від 16.08.2005 р.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що 17.01.2006 р. державним виконавцем Державної виконавчої служби у Московському районі міста Харкова в порядку ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області по справі № 29/290-05 від 16.08.2005 року про стягнення з ТОВ фірма "Артем" на користь ТОВ "КФ "Квітень" суми боргу в розмірі 18472,01 грн.
01.02.2006 р. державним виконавцем встановлено, що згідно довідки Головного управління статистики у Харківській області № 878/12-06 від 27.01.2006 р. ТОВ фірма "Артем" видалено з Єдиного держреєстру підприємств та організацій України 27.01.2006 р. на підставі реєстраційної картки Виконавчого комітету міської ради м. Харкова про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, номер запису 14801110002007912. В порядку п. 3 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження та направлена сторонам та до суду з виконавчим документом.
Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач не надав доказів, підтверджуючих наявність бездіяльності відповідача, визнання бездіяльності відповідача у встановленому законом порядку, а також вини відповідача у невиконанні рішення суду, і державним виконавцем ВДВС Московського РУЮ м. Харкова були проведені виконавчі дії з виконання наказу господарського суду Харківської області по справі № 29/290-05 від 16.08. 2005 р. відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Посилання позивача на позбавлення його права участі в ліквідаційній процедурі безпідставне, оскільки відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу України та ст. 60 Господарського кодексу України орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб’єкта господарювання, вміщує в друкованих органах повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі.
Відповідно до вищезазначених порядку і строку заявлення кредиторами вимог ТОВ "Кондитерська фабрика "Квітень" повинна була заявити свої вимоги до ТОВ фірма "Артем" (боржника). Доказів наявності дій чи бездіяльності державного виконавця які б порушували право позивача на участь в ліквідаційній процедурі позивач не надав.
Суд першої інстанції правомірно встановив, що позивач не скористався правом, наданим йому чинним законодавством, щодо участі у ліквідаційній процедурі боржника - ТОВ фірма "Артем", з метою задоволення своїх вимог по стягненню заборгованості за рішенням господарського суду Харківської області від 27.07.2005 р. по справі № 29/290-05, а його посилання на не повідомлення боржником про ліквідацію та неможливість ознайомлення з відповідним повідомленням у Бюлетені державної реєстрації підтверджують відсутність вини відповідача. Отже, позивач мав можливість своєчасно звернутися до ліквідаційної комісії боржника та прийняти участь в ліквідаційній процедурі, уникнувши виникнення збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України „Про виконавче провадження” збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом. Спеціальний порядок відшкодування збитків, заподіяних державним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження відсутній, загальні підстави притягнення до відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок цивільного правопорушення визначенні ст. 1166 ЦК України.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому, підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода, протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду, причинний зв’язок між ними, вина.
Суд першої інстанції не встановив наявність у діях ВДВС Московського РУЮ м. Харкова всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, таких як неправомірні дії (бездіяльність), збитки та причинний зв’язок між протиправною поведінкою державного виконавця та збитками, зокрема не було встановлено наявність у діях державного виконавця порушень Закону України „Про виконавче провадження”, не доведено безпосереднього причинно-наслідкового зв’язку між діями чи бездіяльністю державного виконавця ВДВС Московського РУЮ м. Харкова та несприятливими наслідками для позивача, наявність збитків та вини першого відповідача.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що позивачем не виконано.
Суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог, з посиланням на їх безпідставність та необґрунтованість.
Таким чином, рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви позивача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст. 1166 ЦК України, ст. 101-105 ГПК України
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2006 р. по справі № 46/431-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Головуючий суддя
Судді