Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" лютого 2007 р. Справа № АС 10/574-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі П"яновій Я.В.
за участю представників сторін:
позивача –Мельниченко І.З.
1-го відповідача –Гузенко Є.В.
2-го відповідача –не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 144С/1-7) на постанову господарського суду Сумської області від 27.11.06 р. по справі № АС 10/574-06
за позовом ДПІ в м. Суми
до 1. ТОВ "Піфагор", м. Суми;
2. ТОВ "Доненерготехпром" м. Донецьк
про визнання недійсними договорів та стягнення 184343,11 грн.
встановила:
Позивач, ДПІ в м. Суми , звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив визнати недійсним правочин у формі договору № 15 від 04.07.2005 року по виконанню робіт з аналізу і контролю якості паливно-мастильних матеріалів між ТОВ "Піфагор"м. Суми та ТОВ "Доненерготехпром"м. Донецьк на загальну суму 184 343,11 грн. з моменту вчинення, а також визнати недійсним господарське зобов'язання, вчинене між ТОВ "Піфагор"м.Суми та ТОВ "Доненерготехпром", яке виникло з договору № 15 від 04.07.2005 року по виконанню робіт з аналізу і контролю якості паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 184 343,11 грн., виконане на протязі серпня-жовтня 2005 року відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт, з моменту вчинення. Також просив стягнути з ТОВ "Доненерготехпром" м. Донецьк в доход держави кошти в розмірі 184 343,11 грн., одержані за оспорюваним господарським зобов'язанням, та з ТОВ "Піфагор" в доход держави грошові кошти в сумі 184 343,11 грн., сплачені за оспорюваним господарським зобов'язанням. Перший відповідач проти позову заперечує, вимоги позивача вважає незаконними та необґрунтованими.
Постановою господарського суду Сумської області по справі №АС 10/574-06 від 27.11.2006 р. ( суддя Малафеєва І.В.) в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, Державна податкова інспекція м. Суми, з даною постановою не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова прийнята при порушенні норм матеріального права, а тому просить скасувати постанову господарського суду Сумської області по справі №АС 10/574-06 від 27.11.2006 р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Перший відповідач, ТОВ „Піфагор”, в запереченні на апеляційну скаргу та уповноважений представник в судовому засіданні зазначив, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване судове рішення при дотриманні норм матеріального та процесуального права, а доводи викладені в апеляційній скарзі позивача необгрунтовані та безпідставні. Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а постанову господарського суду Сумської області по справі №АС 10/574-06 від 27.11.2006 р. залишити без змін.
Другий відповідач, ТОВ "Доненерготехпром", заперечення на апеляційну скаргу позивача не надав, в судове засідання не прибув.
Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності 2-го відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Державною податковою інспекцією в м. Суми проведена планова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Піфагор»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2004р. по 31.12.2005р. В ході перевірки було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Доненерготехпром" виконувало для ТОВ «Піфагор»роботи з аналізу і контролю якості паливно-мастильних матеріалів, відповідно до договору № 15 від 0107.2005 року, на загальну суму 184 343,11 грн. Згідно актів приймання-передачі виконаних робіт по вищевказаному договору виконано робіт з проведення аналізу якості паливно-мастильних матеріалів ( директором і лаборантом підприємства Ілларіоновою Т. Д.) за липень-серпень 2005 року на суму 184 343,11 грн.
Позивач зазначає , що у відповідності до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 1 лютого 2005 року № 28, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.05.2005р. за № 466/10746, паливно-мастильні матеріали підпадають під визначення такої продукції.
Відповідно до п.п. 5.2.15 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР ( у редакції Закону від 22.05.1997 року № 283/97-ВР) із змінами і доповненнями до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим вимогам відповідно до Закону України "Про підтвердження відповідності" від 17.05.2001 року №2406-111.
Статтею 1 Закону України "Про підтвердження відповідності" передбачено "...підтвердження відповідності - діяльність, наслідком якої є гарантування того, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідають встановленим законодавством вимогам, аудитор з сертифікації - особа, гамає відповідну кваліфікацію, теоретичну і практичну підготовку, необхідну для проведення одного або кількох видів робіт з сертифікації, і атестована в установленому порядку та занесена до відповідного реєстру...", а ст. 7 визначено, що відповідність продукції вимогам, встановленим законодавством, засвідчується декларацією про відповідність або сертифікатом відповідності.
Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 11.02.1998 року № 113/98-ВР вимірювальні лабораторії можуть виконувати вимірювання у сфері поширення державного метрологічного нагляду за умови їх атестації на проведення цих вимірювань.
Відповідно до п. 3 ст. 10 вищевказаного Закону, "методики виконання вимірювань, що використовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду, повинні бути атестовані.
Атестація цих методик проводиться метрологічними центрами, територіальними органами, підприємствами і організаціями, уповноваженими у державній метрологічній системі на проведення цієї атестації".
Листом № 4345/04-09 від 06.04.2006 року ДП "Донецький регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації"" повідомив ДПА у Сумській області, що ТОВ 'Доненерготехпром" з проханням провести атестацію лабораторії до державного підприємства " Донецькстандартметрологія"
Таким чином, договір № 15 від 04.07.2005 року про виконання ТОВ "Доненерготехпром" робіт аналізу і контролю якості паливно-мастильних матеріалів для ТОВ "Піфагор" на думку позивача не відповідає вимогам чинного законодавства.
Державна податкова інспекція в м. Суми вважає, що такий правочин повинен бути визнаний судом недійсним, оскільки на момент вчинення правочину стороною (ТОВ "Доненерготехпром") не додержані вимоги , встановлені ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, "особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності", - у встановленому порядку сторона договору - ТОВ "Доненерготехпром" не набуло прав та обов'язків щодо виконання робіт по аналізу і контролю якості паливно-мастильних матеріалів - підприємство не мало атестованої лабораторії, посадова особа ТОВ "Доненерготехпром" не мала відповідної кваліфікації на виконання вказаних робіт.
Також і господарське зобов'язання, яке виникло з договору № 15 від 04.07.2005 року, не відповідає вимогам закону та вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
В ст. 207 Господарського кодексу України зазначається, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу відповідного органу державної влади визнано судом недійсним
Наявність умислу у сторін господарського зобов'язання, як зазначає позивач, полягає в тому, що вони, виходячи з обставин справи, усвідомлювали
або повинні були усвідомлювати протиправність вчиненого господарського зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули
або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Паливно-мастильні матеріали як продукція, яка і підлягає обов'язковій сертифікації, не супроводжувались декларацією про відповідність чи сертифікатом відповідності згідно з вимогами ст. 7 Закону України "Про підтвердження відповідності" від 17.05.2001 року № 2406-Ш, посадова особа ТОВ "Доненерготехпром" не мала відповідної кваліфікації, не була атестована в установленому порадку та занесена до відповідного реєстру, атестація лабораторії ТОВ " Доненерготехпром" не проводилась.
Однак, слід зазначити, по - перше, сам факт звернення ДПІ в м. Суми з даним позовом є неправомірним. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України містять ряд правових норм, які передбачають можливість та підстави визнання правочинів недійсними Однак правова підстава звернення органу державної податкової служби до суду про визнання угод недійсними не узгоджена нормами ЦК України і ГК України, оскільки згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", на який посилається позивач, органам державної податкової служби надано право на звернення до судів з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання недійсними лише таких угод, наслідками визнання недійсними яких виступає стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами.
ДПІ у м. Суми вважає, що господарське зобов'язання, яке виникло з договору № 15 від 04.07.05, не відповідає вимогам закону та вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, але не вказує, в чому полягає суперечність інтересам держави реальної угоди, а зазначає невідповідність даного договору вимогам п. 2 ст 10 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" № 113/98-ВР від 11.02.98 та Закону України "Про підтвердження відповідності" № 2406-Ш від 17.05.01. При цьому Позивачем зроблено невірні висновки стосовно правової природи відносин між ТОВ "Піфагор" та ТОВ "Доненерготехпром". Як і передбачено ст. 7 Закону України "Про підтвердження відповідності" № 2406-Ш від 17,05.01, "відповідність продукції вимогам, встановленим законодавством, засвідчується декларацією про відповідність або сертифікатом відповідності".
Враховуючи правильність твердження Позивача щодо обов'язковості сертифікації паливно-мастильних матеріалів, слід зауважити, що даний обов'язок законодавством покладено на виробника даної продукції. Так, згідно зазначеного Закону "декларування відповідності - процедура, за допомогою якої виробник або уповноважена ним особа (далі - виробник) під свою повну відповідальність документально засвідчує, що продукція відповідає встановленим законодавством вимогам У якості підстав визнання недійсним договору № 15 від 04.07.05 по наданню ТОВ "Доненерготехпром" на користь ТОВ «Піфагор»послуг Позивач наводить ст. 207 Господарського кодексу України, якою передбачено -, що господарське зобов'язання., що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу відповідного органу державної влади визнане судом недійсним повністю або в частині. Правочином відповідно до ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Щоб правочин мав юридичну силу, він повинен відповідати вимогам закону, тобто відповідати умовам про форму, зміст, сторони та про відповідність волевиявленню сторін. Перелік підстав для визнання правочинів недійсними і правових наслідків такого визнання надається в параграфі 2 гл. 16 ЦК України.
Із змісту ст. 207 ГК України випливає, що для застосування вимог цієї статті при розгляді господарським судом позову про визнання недійсним господарського зобов'язання, яке вчинене з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, повинні бути певні обставини, які свідчать про те, що сторони, укладаючи угоду, за відомо діяли з прямим умислом, спрямованим на досягнення такої мети, яка суперечить інтересам держави та суспільства Одним з критеріїв умислу юридичної особи є створення суб'єктом господарювання штучних умов для уникнення від відповідальності за несплату податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету та несплата їх.
Позивач посилається на те, що згідно листа ДПІ у Калінінському районі м. Донецька № 5491/7/26-504 від 03.04.06 ТОВ "Доненерготехпром" знято з обліку 21.03.06, при цьому заяву про ліквідацію підприємства подано 13.07.05. Водночас самим позивачем до позовної заяви додано копії декларацій з прибутку та декларацій з податку на додану вартість другого відповідача, які свідчать про те, що дане підприємство у період, на який припадає здійснення господарських операцій з першим відповідачем, працювало, складало та подавало податкову звітність і сплачувало податки і збори на користь бюджету. Відповідно, обома сторонами договору були належним чином нараховані всі передбачені законодавством податки і збори і жодна з них не ухилялася від цього.
Також необхідно зазначити і що свідчить про перевищення своїх повноважень позивачем при зверненні з даним позовом, полягає в тому, що відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії) може бути визнаний судом недійсним, однак суб'єкти владних повноважень, зокрема податкові органи, не можуть бути позивачами у спорі про визнання такого договору недійсним. За смислом ч. 2 цієї статті позивачем у такому спорі може бути лише друге сторона правочину.
Отже, незаконним є звернення позивача з даним позовом і безпідставним є його твердження про укладення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.
На підставі викладеного, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позовні вимоги неправомірні, необґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, господарським судом Сумської області при прийнятті судового рішення повно, всебічно, об’єктивно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування постанови по справі №АС 10/574-06 від 27.11.2006 р.
Керуючись ст. 202, 203, 227 Цивільного кодексу України, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ДПІ в м.Суми залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Сумської області по справі №АС 10/574-06 від 27.11.2006 р. залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у місячний строк з моменту виготовлення її повного тексту.
Адміністративну справу №АС 10/574-06 повернути до господарського суду Сумської області.
Головуючий суддя
Судді