УКРАЇНА
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
Іменем України
12 лютого 2007 року Справа № АС-42\490-06
Колегія суддів у складі: головуючого судді Лащенко Л.Д.
судді Гончар Т.В.
судді Погребняк В.Я.
При секретарі –Андросова О.В.
За участю представників сторін:
Позивача –Мєркулов Д.Г. (дов. № 3643/10/10-025 від 23.10.2006 року).
Відповідача –Крячко О.В. (дов. № б/н від 04.10.2006 року).
розглянувши заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу відповідача, Дергачівського державного моторобудівного заводу в особі філії «Рапід», м. Дергачі (вх. № 4640 Х/2-6 від 12.12.2006 р.) на Постанову господарського суду Харківської області від 13.11.2006 р. у справі № АС-42/490-06
за позовом Дергачівської МДПІ Харківської області, м. Дергачі, Харківської області
до Дергачівського державного моторобудівного заводу в особі філії «Рапід», м. Дергачі
про стягнення 21489,70 грн.
встановила:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Дергачівського державного моторобудівного заводу в особі філії «Рапід», м. Дергачі в доход державного бюджету України податкову заборгованість в сумі 21489,70 грн. за рахунок активів.
Постановою господарського суду Харківської області від 13.11.2006 року (суддя Яризько В.О.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Дергачівського державного моторобудівного заводу в особі філії «Рапід», м. Дергачі на користь державного бюджету заборгованість в сумі 21489,70 грн. за рахунок активів. Постанова суду прийнята з посиланням на те, що позивачем не пропущений строк звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу філії відповідача. На момент розгляду справи по суті, податковий борг відповідача у загальному розмірі 21489,70 грн. не сплачений, що підтверджено матеріалами справи, а тому позовні вимоги нормативно та документально обгрунтовані і підлягають задоволенню. Крім того, судом не прийнято посилання відповідача на те, що позивач невірно визначив боржника, оскільки згідно з вимогами положень КАС України відповідачем в адміністративній справі можуть бути лише юридичні особи, тому позивачем вірно визначений позивач за даною позовною заявою, а саме юридична особа –Дергачівський державний моторобудівний завод.
Відповідач з Постановою господарського суду Харківської області від 13.11.2006 р. не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що господарським судом при винесенні Постанови були порушені норми матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану Постанову, та прийняти нову, якою у позові відмовити. Апелянт вказує на те, що позивачем не доведено недостатності майна філії для погашення боргів, тому ця обставина судом першої інстанції не досліджувалась всупереч вимогам п.п 7.4.3 Закону України № 2181. Крім того, зазначені позивачем перша та друга податкові вимоги ніяк одна з одною не пов’язані, друга податкова вимога не може містити суму консолідованого боргу, оскільки по цьому боргу не виставлялась перша вимога. Таким чином, позивачем не дотримано порядку виставлення податкових вимог відповідачу, а тому не має підстав для примусового стягнення боргу. Згідно вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»згідно рішення суду можуть бути стягнені активи лише в погашення податкових зобов’язань, які не були узгоджені, при цьому для стягнення узгоджених податкових зобов’язань податковий орган може вжити заходи самостійно, що не було зроблено позивачем.
Також, позивач не надав доказів виконання ним вимог ст. 11 Закону України № 2181, що стосується погашення боргу державних підприємств, не проводив опису майна, не звертався до уповноваженого управляти майном заводу державного органу.
Позивач Дергачівська МДПІ у відзиві на апеляційну скаргу просить Харківський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а Постанову господарського суду Харківської області від 13.11.2006 року залишити без змін. Позивач свої заперечення обгрунтовує тим, що стягнення заборгованості за рахунок активів філії підприємства на даний час неможливе, оскільки філія не здійснює свою діяльність, відсутні працівники філії. Крім того, юридична особа може самостійно визначати за рахунок яких саме активів буде погашатися заборгованість.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, перевіривши надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення уповноважених представників позивача і відповідача, апеляційний суд встановив, що прийняте судом рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Посадовими особами позивача була здійснена перевірка дотримання Дергачівського державного моторобудівного заводу в особі філії «Рапід», м. Дергачі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів. За результатами перевірки складено Акт № 23-104/319 від 28.09.2004 року.
На підставі вказаного Акту перевірки позивачем –Дергачівською МДПІ, були винесені податкові повідомлення:
- згідно податкового повідомлення-рішення № 0007022310/0 від 30.09.2004 року, яким донараховано зобов’язання по податку на прибуток в сумі 14100,00 грн., в т. ч. основний платіж –9400,00 грн., штрафні (фінансові) санкції –4700,00 грн.;
- згідно податкового повідомлення-рішення № 0007032310/0 від 30.09.2004 року, яким донараховано зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 7313,00 грн., в т. ч. основний платіж –4875,00 грн., штрафні (фінансові санкції) –2438,00 грн.
- згідно податкового повідомлення-рішення № 0007042310/0 від 30.09.2004 року застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 76,50 грн.
- згідно податкового повідомлення-рішення № 0007042310/0 від 30.09.2004 року застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 0,20 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення отримані директором філії позивача «Рапід»01.10.2004 року, що підтверджується підписом на корінцях податкових повідомлень-рішень.
Пункт 1.2. ст..1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” дає визначення податкового зобов’язання, як зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму грошових коштів в порядку і в строки, визначені Законом.
Відповідно до п.5.1 ст..5 вказаного Закону податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків в податковій декларації, вважається узгодженим з дня надання такої податкової декларації.
Згідно п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов’язаннь платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 та п. 4.3 цього Закону, вважаються узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги повинні мати посилання на підстави їх прийняття, суму податкового боргу, підлягаючого до сплати, перелік запропонованих заходів по забезпеченню сплати податкового боргу.(п.6.2.2 Закону). Визначення податкового боргу надано у п.1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Податковий борг визначено, як податкове зобов’язання самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, однак не сплачене в установлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання. Порядок направлення податкових вимог і вимоги до змісту першої і другої податкової вимоги встановлені п.6.2.3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачають наявність у перший податковій вимозі повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання і виникнення права податкової застави на активи платника податків, а також зобов’язання погасити суму податкового боргу і можливі наслідки непогашення боргу в установлений строк. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі може мати повідомлення про дату і час проведення опису активів платника податків, які знаходяться в податковій заставі, а також про дату і час проведення прилюдних торгів активів платника податків.
Джерела погашення податкового боргу платника податків визначені в п.7.2.1 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами”. До джерел погашення податкового боргу Законом віднесено будь які активи платника податків, які у разі виникнення боргу відповідно до п.8.2.1 ст. 8 Закону повинні знаходитись в податковій заставі. Підставою для стягнення боргу є рішення органа стягнення. Органом стягнення відповідно до п.1.16 ст.1 вказаного Закону є саме позивач, як державний орган, уповноважений здійснювати заходи по забезпеченню податкового боргу. Порядок стягнення коштів і продаж інших активів платника податків, органом стягнення –позивачем по справі, здійснюється в порядку передбаченому ст. 10 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами” на підставі рішення позивача, підписаного його керівником і засвідченого гербовою печаткою податкового органу.
З матеріалів справи вбачається, позивачем до філії відповідача була надіслана перша податкова вимога від 22.12.2004 року № 1/307 на суму 435,71 грн., яка була сформована на суму заборгованості перед Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань згідно подання № 1 від 26.11.2004 року. Також, позивачем була направлена друга податкова вимога від 21.02.2005 року № 2/51 на суму 44624,03 грн., в яку вже були включена вся сума податкового боргу боргу філії відповідача.
Податкові вимоги були отримані філією відповідача, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення.
Перша податкова вимога містить факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків.
Друга податкова вимога додатково заявлених вимог, при збільшенні заборгованості, зазначає суму консолідованого боргу.
Податкові вимоги є підставою для вчинення заходів для примусового стягнення боргу.
Як вбачається з листа Дергачівського державного моторобудівного заводу № 210 від 29.08.2006 року на ім’я начальника Дергачівської МДПІ вбачається, що філія підприємства Дергачівський державний моторобудівний завод –«Рапід»діяльність не здійснює, списочний склад працівників філії відсутній, фінансовий план на філію не затверджується, до вирішення питання щодо подальшої діяльності філії звіти тимчасово подаються за підписом директора ДДМЗ Ходарева В.Я.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що стягнення заборгованості за рахунок активів філії підприємства неможливе, оскільки дійсно філія не здійснює підприємницьку діяльність, відсутні працівники філії, окрім того, юридична особа –відповідач по справі може самостійно визначити за рахунок яких саме активів погашати заборгованість. Відповідно до п.п 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.
Враховуючи, що на момент розгляду справи податковий борг відповідача у загальному розмірі 21489,70 грн. не сплачений, відповідач обліковує за даними свого податкового обліку суму вказаного боргу, позивач має право на примусове стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, у т. ч. має право на примусове стягнення грошових коштів з поточного рахунку боржника, відповідно до п. 2 ст. 1071 Цивільного кодексу України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду; черговість списання грошових коштів з рахунку за платежами до бюджету встановлена п. 4 ст. 1072 ЦК України, за таких обставин прийнята господарським судом Харківської області Постанова відповідає діючим нормам матеріального (податкового) і процесуального законодавства України і не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 196, п. 1 ст. 198, 200, п. 1 ст. 205, 206, 209, 211, 212 Кодексу Адміністративного судочинства України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача – залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 13.11.2006 року по справі № АС-42/490-06 залишити без змін.
Дана Ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Сторони мають право на дану Ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу № АС-42/490-06 направити до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя Лащенко Л.Д.
суддя Гончар Т.В.
суддя Погребняк В.Я.