< Список >
Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2010 року Справа № 2а-3418/10/1170
9.00 година
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Яковлєв О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження, в місті Кіровограді, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Антимонопольного комітету України про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Відповідач повідомлений належним чином, у встановлений законом строк подав заперечення на адміністративний позов, у задоволенні позову просив суд відмовити повністю, у зв’язку з тим, що не є належним органом при розгляді вказаного у позові звернення позивача.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, розглянувши заперечення відповідача суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, статтею 15 ЗУ «Про звернення громадян»встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Статтею 19 даного Закону, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Також, статтею 20 Закону встановлено, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Судом встановлено, що 17.04.10 року ОСОБА_1 направив до Генеральної прокуратури України заяву «Про порушення законності УДППЗ «Укрпошта».
28.04.2010року, листом за №07/1/1р., Генеральною прокуратурою України, вищевказаний оригінал заяви за належністю в межах компетенції направлено на розгляд Міністерства транспорту та зв’язку, а копію даної заяви Антимонопольного комітету України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за наслідками розгляду звернення, Міністерству транспорту та зв’язку направлено лист № 36-29/04-4550 від 31.05.10 року, яким повідомлено останнього, що вирішення питань, порушених у зверненні позивача щодо погіршення якості надання послуг поштового зв’язку УДППЗ «Укрпошта»та необхідності реєстрації наказів УДППЗ «Укрпошта»в Міністерстві юстиції України, виходить за межі повноважень Антимонопольного комітету України та рекомендовано врахувати зазначену інформацію при підготовці відповіді гр. ОСОБА_1.
Оцінивши зібрані у справі докази суд вважає, що дії відповідача вчинено у відповідності до вищезазначених норм, а саме розгляд звернення ОСОБА_1, а як наслідок направлення за належністю в межах компетенції листа щодо заяви позивача на розгляд Міністерства транспорту та зв’язку є законним, оскільки в скарзі не порушується питання порушення антимонопольного законодавства, а письмова заява позивача прийнята та розглянута по суті, у передбачений законом строк.
Враховуючи, що позивачем отримано відповідь про розгляд його звернення від належного органу, у задоволенні позову належить відмовити.
Судові витрати: судовий збір - відноситься за рахунок державного бюджету, так як позивач є інвалідом 2 групи; витрати на оплату правової допомоги - покладаються на позивача, так як в задоволенні позову відмовлено.
Керуючись ст.ст. 15, 19, 20, 25 ЗУ «Про звернення громадян», ст.ст. 158 –163, п.1 ч.1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Антимонопольного комітету України про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.
Судові витрати: - судовий збір, у сумі 3.40 гривень, відноситься за рахунок Держави; витрати на оплату правової допомоги покласти на позивача.
Постанова, відповідно до статей 254, 183-2 КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_2