УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/619/16-п Головуючий у 1-й інст. Свінцицький Л. В.

Категорія ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП Доповідач Михайловський В. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого – судді: Михайловського В.І.,

з участю секретаря Велидчук І.М.,

прокурора: Ревелюка С.В.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі адміністративну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_2 на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 травня 2016 року

в с т а н о в и в:

Цією постановою відносно

ОСОБА_1, уродженки

с. Чудин, громадянки України, одруженої,

працюючої вчителем Великорацької школи,

проживаючої в с. В.ОСОБА_3

району,-

провадження по адміністративній справі за ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно змісту постанови суду та матеріалів справи, ОСОБА_1, являючись депутатом Великорацької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, 04.08.2015 року звернулася до Великорацької сільської ОСОБА_3 із заявою про виготовлення технічної документації по передачі їй у приватну власність земельної ділянки площею 0,5 га в межах с. В. Рача Радомишльського району для ведення особистого селянського господарства.

Реалізуючи свій намір на отримання у власність вказаних земельних ділянок, ОСОБА_1, 04.08.2015 року, під час проведення 40 сесії Великорацької сільської ради шостого скликання, виконуючи обов'язки депутата письмово не повідомила голову сільської ради та депутатів про наявність конфлікту інтересів, приймала участь (голосувала «за») у прийнятті рішення № 531/01-01 від 04.08.2015 року про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по передачі у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,15 га, в межах с. В.Рача Радомишльського району, для будівництва, порушивши таким чином ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати постанову Радомишльського районного суду від 12.05.2016 року про закриття провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1

Постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 1700 гривень, ч.2 ст. 172-7 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 3400 гривень. На підставі ч.2 ст. 36 КУпАП остаточно накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 3400 гривень.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що вищевказані обставини і висновки на підставі яких судом прийнято рішення про закриття адміністративної справи про адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч.1,ч.2 ст. 172-7 КУпАП є хибними та не відповідають дійсним обставинам справи, судом невірно застосовані норми матеріального права, а тому постанова суду від 12.05.2015 року є незаконною і підлягає скасуванню.

На думку прокурора, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень доведена протоколом про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП та доданими до нього доказами, поясненнями депутатів Великорацької сільської ради, які вказали, що правопорушниця була присутня на сесії сільської ради при розгляді її заяви та голосувала за прийняття позитивного рішення на свою користь.

Таким чином, прокурор вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 корупційних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки вона не повідомила депутатів сільської ради про наявність в неї конфлікту інтересів та брала участь у прийнятті рішення цим органом, не маючи на це права.

Заслухавши пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу з наведених мотивів, ОСОБА_1, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважаючи постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає апеляційну скаргу прокурора такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно змісту ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розглядаючи адміністративну справу щодо ОСОБА_1 по суті, суд першої інстанції зазначених вимог Закону належним чином не дотримався та прийшов до помилкового висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 35 ч.2 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

З матеріалів адміністративної справи та наданих доказів: показів свідків, протоколу та рішення сорокової сесії Великорацької сільської ради від 04 серпня 2015 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 14.04.2016 року щодо ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно приймала участь у голосуванні з питання надання дозволу на виготовлення особисто для неї проекту щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, тобто за наявності реального конфлікту інтересів.

Зазначених обставин судом першої інстанції враховано не було.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції фактично не врахував наданих по справі доказів, а саме: показів свідків та інших наявних у справі письмових доказів, які беззаперечно вказують на вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення, передбаченого ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП. Фактичні обставини вчинення вказаного адміністративного правопорушення не заперечує й сама ОСОБА_1, посилаючись на те, що не була обізнана, що вищевказані її дії мають склад адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги вищенаведене, апеляційний суд вважає, що постанова Радомишльського районного суду Житомирської області від 12.05.2016 року не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.

Разом з тим, з урахуванням фактичних обставин справи, характеру вчиненого адміністративного правопорушення та відсутності будь-яких негативних наслідків, характеристики особи ОСОБА_1, апеляційний суд вважає малозначним вчинене нею адміністративне правопорушення, вважаючи за можливе застосувати ст. 22 КУпАП та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених обставин справи, апеляційний суд, у відповідності з вимогами ст.ст. 22, 294 КУпАП, вважає за необхідне скасувати постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 12.05.2016 року та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП, звільнити її від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.

Керуючись ст.ст. 22, 294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу прокурора – задовольнити частково.

Постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 травня 2016 року щодо ОСОБА_1 скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає

Головуючий: