АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц /796/6873/2016 Головуючий у І інстанції Декаленко В.С.

Доповідач Котула Л.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

За участю секретаря Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 30 березня 2016 року за заявою ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання рішення суду в справі за позовом Спілки дизайнерів України до ОСОБА_1, треті особи: Республіканське експериментально - виробниче об'єднання Спілки дизайнерів України, Комунальне підприємство " Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" , Приватне підприємство " ВІЗА і К" про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину,

в с т а н о в и л а

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 30 березня 2016 року у задоволені заяви представника відповідача ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 12 квітня 2011 року відмовлено.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву заявника та встановити спосіб виконання рішення, який про який він просить у заяві, оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.

Треті особи належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, але їх представники у судове засідання не з'явилися і причину неявки суду не повідомили , а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справи у відсутності їх представників.

Заслухавши доповідача, пояснення представників ОСОБА_1 ОСОБА_3.і ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити з підстав, викладених у ній , представника Спілки дизайнерів України Спасібухової  О.Л., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги , вказуючи на те , що у заяві про встановлення способу і порядку виконання рішення суду ставиться питання зміну рішення суду, що суперечить вимогам закону, перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Зміна способу та порядку виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Тобто судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше.

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 ЦК способів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.

Крім того, вирішення питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду можливе, за умови відкритого виконавчого провадження, оскільки під час виконання рішення суду встановлюється чи можливо його виконати у спосіб та порядку встановленого судом.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Положенням ст. 36 Закону України " Про виконавче провадження " ( далі - Закон № 606-ХІV) передбачено, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Подільського районного суду м. Києва від 23 грудня 2010 року в задоволені позову Спілки дизайнерів України до ОСОБА_1 треті особи: Республіканське експериментально - виробниче об'єднання Спілки дизайнерів України, Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, Приватне підприємство " ВІЗА і К" про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, відмовлено.(а.с. 42-51, т. 2).

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12 квітня 2011 року рішення Подільського районного суду м. Києва від 23 грудня 2010 року скасовано та ухвалено в справі нове рішення, яким позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 від 24.02.2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП " ВІЗА і К" , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Гарбузовим В.Г. реєстровий номер Г-319.

Стягнуто з ПП " ВІЗА і К" на користь ОСОБА_1 200 000, 00 грн.

Житлову будівлю ( літ. А) загальною площею 1145, 8 кв. м по АДРЕСА_1, передано у користування та на баланс Спілки дизайнерів України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.1998 року № 1058. ( а.с. 130-132, т. 2 ).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 червня 2012 року внесено виправлення у резолютивну частину рішення Апеляційного суду м. Києва від 12 квітня 2011 року, зазначивши " Нежитлову будівлю ( літ. А) загальною площею 1145, 8 кв. м по АДРЕСА_1 передано у користування та на баланс Спілки дизайнерів України відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.1998 року № 1058" замість "Житлову будівлю ( літ. А) загальною площею 71145, 8 кв. м по АДРЕСА_1, передано у користування та на баланс Спілки дизайнерів України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.1998 року № 1058. . ( а.с. 185, 186, т. 2 ).

Зі змісту рішення суду випливає, що суд визнав договір купівлі-продажу нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 від 24.02.2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП " ВІЗА і К" недійсним та застосував правові наслідки недійсності цього договору , стягнувши з ПП " Віза і К" на користь ОСОБА_1 200 000 грн., а житлові будівлю ( літ.А) загальною площею 1145,8 кв.м по АДРЕСА_1 передав у користування та на баланс Спілки дизайнеріва України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.1998 року № 1058.(т.3 а.с. 93,94) .

01 серпня 2011 року представник позивача Спасібухова О.Л. звернулася до суду із заявою про видачу виконавчого листа.

06 жовтня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду м. Києва від 12 квітня 2011 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09 листопада 2011 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 12 квітня 2011 року відмовлено.

10 лютого 2016 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення, посилаючись на те, що у мотивувальній частині рішення Апеляційного суду м. Києва від 12 квітня 2011 року встановлено, що спірна будівля знаходиться в оперативному управлінні та користуванні Спілки дизайнерів України на правовій підставі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.1998 року № 1058, що вступає в протиріччя із рішенням Господарського суду м. Києва від 13 травня 2010 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2010 в справі № 30/211 , в якій встановлені обставини, що позивач не надав суду обґрунтування того, яким чином задоволення позовних вимог, захистить його суб'єктивне право або легітимний інтерес, відновить становище позивача щодо спірного майна, при тому, що судами встановлено відсутність у позивача правовстановлюючих документів на спірне нерухоме майно, а також те, що він не є стороною спірної угоди. Вважав, що зазначені обставини підтверджують фактичні дані щодо відсутності права державної чи комунальної власності на спірне майно - нежитлову будівлю ( літ. А) по АДРЕСА_1 , а тому не ґрунтується на порядку передачі в користування відповідно до Постанови КМУ від 10.07.1998 № 1058, оскільки вона регламентує процедуру передачі у володіння творчим спілкам України майна, яке відноситься до державної чи комунальної власності, а єдиним законним власником спірного майна є фізична особа ОСОБА_1 і право власності на нежитлову будівлю(літ. А) по АДРЕСА_1 у м. Києві підтверджується реєстраційним посвідченням, серія № 027330, виданим КП" Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" 10.03.2009 та Витягом державного реєстру прав на нерухоме майно №31192627, за реєстровим № 436440780000, а тому просив встановити спосіб виконання рішення суду відповідно до якого передати нежитлову будівлю ( літ. А) площею 1145, 8 кв.м. по АДРЕСА_1 у володіння Творчої спілки "Спілка дизайнерів України " (ідентифікаційний код 00027861, адреса : 04050, м. Київ, вул. Майбороди, буд. 25-Б шляхом передачі у тимчасове платне користування на підставі договору з власником цієї будівлі ОСОБА_1 ( а.с. 97-99 т. 3).

У п. 37 Постанови ВСУ " Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції " від 12.06.2009 № 2 зазначено, що відповідно до ст. 217 ЦПК визначення порядку виконання рішення суду, надання відстрочки або розстрочки виконання, вжиття заходів для забезпечення його виконання за наявності для цього підстав зазначається безпосередньо в рішенні суду під час його ухвалення.

Суди повинні враховувати, що неможливо змінити спосіб і порядок виконання судового рішення у немайнових справах, за якими боржник присуджується до вчинення певних дій, оскільки це призведе до зміни самого рішення суду, а згідно з ч. 2 ст. 218 ЦПК після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення.

Як встановлено судом, виконавче провадження щодо виконання рішення суду в частині передачі житлової будівлі ( літ. А) по АДРЕСА_1 у користування та на баланс Спілки дизайнерів України відповідно до Постанови Кабінету Мінстрів України від 10.07. 1998 року № 1058 не було відкрито, а виконавче провадження про стягнення суми на користь ОСОБА_1 у розмірі 200 000 грн. було закрито ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві 07.06.2013 .

Разом із тим, заявник ставить питання про зміну спосіб виконання рішення суду, шляхом передачі у тимчасове платне користування Творчій спілці " Спілка дизайнерів України " нежитлову будівлю ( літ. А) загальною площею 1145, 8 кв. м по АДРЕСА_1 на підставі договору з власником цієї будівлі ОСОБА_1, тобто по суті ставить питання про зміну рішення суду, так як тягне за собою самостійну зміну способу захисту, передбачений статтею 16 ЦК України, що не допускається.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог матеріального та процесуального права є безпідставним , оскільки колегія суддів такого з матеріалів справи не вбачає.

За таких обставин, підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду колегією суддів не встановлено .

Керуючись ст. 303,304,307,312,315 ЦПК України , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 30 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: