Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
"09" січня 2007 р. Справа № 13/554-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Івакіна В.О., Сіверін В.І.
при секретарі Новікова Ю.В.
за участю представників:
позивача –не з’явився.
відповідача –не з’явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4171С/1-6) на рішення господарського суду Сумської області від 26.10.2006 р. по справі № 13/554-06
за позовом Фермерське господарство Бабій Василь Миколайович, смт. Недригайлів
до ВАТ "Недригайлівський Агрохім", смт. Недригайлів
про усунення перешкод у користуванні майном
встановила:
Позивач, Фермерське господарство Бабій Василь Миколайович, звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про усунення перешкод в користуванні орендованим майном, а саме автопричепом СЗАП-8527, державний номер ВМ 2244 XX, шляхом покладення на відповідача, ВАТ «Недригайлівський Агрохім», зобов'язання про негайне (матеріальне) передання предмету оренди в користування позивачу з оформленням даної передачі актом приймання-передачі, обов'язок складання та підписання якого покласти на відповідача.
Рішенням господарського суду Сумської області від 26.10.2006 р. по справі № 13/554-06 (суддя Лиховид Б.І.) позов задоволено повністю. Зобов'язано ВАТ «Недригайлівський Агрохім» усунути перешкоди в користуванні орендованим майном, а саме автопричепом СЗАП-8527 державний номер ВМ 2244XX, шляхом покладення на ВАТ «Недригайлівський Агрохім»зобов'язання про негайне (матеріальне) передання предмету оренди в користування Фермерському господарству Бабій Василь Миколайович з оформленням даної передачі актом приймання-передачі обов'язок складання та підписання якого покласти на відповідача - ВАТ «Недритайлівський Агрохім». Стягнуто з ВАТ «Недригайлівський Агрохім» на користь Фермерського господарства Бабій Василя Миколайовича 85 грн. 00 коп. витрат по держмиту, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, ВАТ «Недригайлівський Агрохім», з рішенням місцевого господарського суду не погодившись, подав апеляційну скаргу, в якій просив його повністю скасувати. При цьому відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими; невідповідності висновків, викладених в рішенні місцевого суду обставинам справи; порушенні і неправильному застосуванні норм матеріального права.
Позивач, Фермерське господарство Бабій Василь Миколайович, відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з’явився та про причини своєї неявки апеляційному суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необґрунтованість доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, через такі підстави.
01.10.2005 р. між ВАТ «Недригайлівський Агрохім»та ФГ Бабій В.М. було укладено договір про орендне використання автопричепу СЗАП-8527, державний номер ВМ 2244XX. Згідно з приміткою 1 до п.1.1. «Орендатором»від «Орендодавця»та повернення «Орендодавцю»автомобільного причепу провадиться на території орендодавця та оформлюється актом з обов'язковим відображенням технічного стану автопричепу. Підпунктом 2 цієї ж примітки передбачено, що приймально-здавальний акт є обов'язковим додатком до договору за яким визначається час початку та закінчення орендних відносин.
Судом першої інстанції вірно зауважено на те, що оскільки зазначеним пунктом договору передбачена обов'язковість відображення технічного стану автопричепу, визначення даного стану є неможливим без детального опису його якісних та вартісних показників в акті приймання-передачі відповідно до умов договору.
Дана примітка є складовою частиною п. 1 договору, тобто його предмету, за яким орендодавець виділяє, а орендар приймає у орендне користування автомобільний причеп СЗАП8527 держ. номер ВМ 2244XX терміном на 3 (три) роки.
Також місцевим господарським судом вірно зазначено, що відповідачем не заперечується той факт, що автопричіп є його власністю, тому зазначення у п. 1.1. договорі того, що орендар виділяє та орендар приймає автопричіп сам у себе є явною опискою яка не змінює суті правовідносин.
Крім того, не приймаються до уваги посилання відповідача про відсутність у договорі істотних умов: п. 1 договору визначено його предмет; п. 1.1., 2, 2.1., 3.1., 3.3. договору права та обов'язки сторін; п.1.1. та п. 3.3. строк договору; а п. 3.1. розмір орендної плати (ціна договору) яка підлягає оплаті у строк (термін) визначений п. 2 ст. 530 ЦК України, що прямо кореспондується з вимогами ст. 6, 204, 627 ЦК України щодо свободи договору та правомірності правочину.
Матеріалами справи не підтверджується твердження відповідача про те, що дана угода є протоколом про наміри (в 1 абз. договору чітко зазначено, що сторони уклали цей договір), або попереднім договором у розумінні ст. 635 ЦК України яким є договір сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором, так як за п. 2 примітки до п. 1.1. договору від 01.10.2005 р. встановлено дату початку та закінчення орендних відносин яка пов'язується із датою складання приймально-здавального акту, що свідчить про наявність зобов'язань та їх виникнення на підставі п. 2 ст. 530 ЦК України та про обов'язок відповідача до їх належного виконання, та неможливість односторонньої відмови від зобов'язань за ст.ст. 525, 526 ЦК України, так як навіть зобов'язання за попереднім договором припиняється, якщо основний договір не укладено протягом строку (у термін), встановлений попереднім договором, або жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення).
Із матеріалів справи вбачається, що 15.09.2006 р. позивачем на адресу відповідача, у строк дії договору з 01.10.2005 р. по 01.10.2008 р., направлено вимогу, яку було неправомірно відхилено.
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
Відповідачем не доведено необхідність нотаріального посвідчення даного правочину в порядку ст. 209 та п. 2 ст. 799 ЦК України, за вимогами якої обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають лише договори найму (оренди) транспортних засобів за участю фізичної особи, а обов'язок страхування транспортного засобу за п. 1 ст. 802 ЦК України є обов'язком наймодавця (пояснення ФГ Бабій В.М. від 17.10.2006 р.).
Посилання скаржника на те, що відповідно до статуту підприємства голова правління при укладенні даного правочину вийшов за межі своїх повноважень, оскільки наглядова рада ВАТ „Недригайлівський „Агрохім" договору на орендне користування автопричепа від „1" жовтня 2005 року між ВАТ „Недригайлівський „Агрохім" та СФГ Бабій В.Н не погоджувала, дозволу на передачу автопричепа не надавала та умов цивільно-правових угод, що укладаються головою правління рада не визначала, судом до уваги не приймаються.
Судом першої інстанції вірно відзначено про те, що за підписом голови правління «Недригайлівський Агрохім»І.А. Яременко установчими документами його повноваження обмежено, «... в частині договорів оренди до 2000 гривен (п. 7.22. 4 Статуту) ...», однак при цьому не взято до уваги тієї обставини, що за пп. 4. п. 7.22. статуту мова йде про нерухоме майно, тоді як у відповідності до Постанови КМ України від 10.10.2001 р. № 1306 «Про правила дорожнього руху»причіп це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом та до цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски.
Необхідно також відмітити, що згідно з пунктами 1, 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, а у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Відповідних доказів ВАТ «Недригайлівський Агрохім»до справи не надано.
Колегія судів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на таке. Позивач звернувся до господарського суду з позовом про усунення перешкод в користуванні орендованим майном, а саме автопричепом СЗАП-8527, державний номер ВМ 2244 XX, шляхом покладення на відповідача зобов'язання про негайне (матеріальне) передання предмету оренди в його користування з оформленням даної передачі актом приймання-передачі, обов'язок складання та підписання якого покласти на відповідача. Вимоги позивача ґрунтуються на підставі договору від 01.10.2005 р. про орендне використання автопричепу. Статтею 204 Цивільного Кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину. Згідно з положеннями цієї правової норми правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Даний договір не є нікчемним правочином. Відповідно до п. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Слід зазначити, що жодна з сторін цього договору не зверталася про визнання договору недійсним (як шляхом подання відповідачем зустрічного позову по даній справі, так і в рамках позовного провадження). Таким чином, даний договір є дійсний і підлягає виконанню сторонами правовідносин.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення господарський суд Сумської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства і насамперед ст. ст. 33, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно до чинного законодавства та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому підстави для його скасування відсутні.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
постановила:
Рішення господарського суду Сумської області від 26.10.2006 р. по справі № 13/554-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.
Головуючий суддя Філатов Ю.М.
Суддя Івакіна В.О.
Суддя Сіверін В.І.