Ухвала

іменем україни

08 червня 2016 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Закропивного О.В., Нагорняка В.А.,

Мазур Л.М., Писаної Т.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства банку «Меркурій» про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства банку «Меркурій» на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства банку «Меркурій» (далі - ПАТ банк «Меркурій»).

Позивачка посилалась на те, що з 04 липня 2007 року вона працює в ПАТ банк «Меркурій», а з 01 вересня 2012 року - провідним економістом відділення банку № 5. Згідно з наказом № 142-к з 22 вересня 2014 року по 27 липня 2017 року вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Наказом від 02 червня 2015 року № 34-ос її звільнено у зв'язку зі скороченням штату працівників та ліквідацією банку з 05 червня 2015 року. Вважала звільнення неправомірним та просила визнати незаконним наказ про її звільнення від 02 червня 2015 року № 34-ос, поновити її на роботі, зобов'язати відповідача відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано звільнення ОСОБА_3 з посади провідного економіста відділення № 5 ПАТ Банк «Меркурій» на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України незаконним та поновлено ОСОБА_3 на роботі у ПАТ Банк «Меркурій» на посаді провідного економіста.

Стягнуто з ПАТ Банк «Меркурій» на користь ОСОБА_3 суму моральної шкоди у розмірі 2 000 грн.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ банк «Меркурій», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судові рішення не відповідають вказаним вимогам.

Судами встановлено, що з 04 липня 2007 року ОСОБА_3 працює у відповідача, з 01 вересня 2012 року - провідним економістом відділення банку № 5. З 22 вересня 2014 року по 27 липня 2017 року ОСОБА_3 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Наказом від 02 червня 2015 року № 34-ос ОСОБА_3 звільнено у зв'язку із скороченням штату працівників та ліквідацією банку на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України з 05 червня 2015 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звільнення ОСОБА_3 проведено без її обов'язкового працевлаштування, а тому звільнення ОСОБА_3 є незаконним. При цьому процес ліквідації банку не завершився.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови правління Національного банку України від 10 червня 2014 року № 340 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ банк «Меркурій» розпочато ліквідацію ПАТ банк «Меркурій».

Згідно зі ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку; банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Із матеріалів справи вбачається, що за два місяці до завершення ліквідації ПАТ банк «Меркурій» позивачці було направлено повідомлення про звільнення в результаті скорочення її посади у зв'язку із ліквідацією банку.

25 березня 2015 року видано наказ № 22 про зміни в організації виробництва і праці банку, згідно з яким скорочувався штат працівників.

01 квітня 2015 року було вручено повідомлення про звільнення 05 червня 2015 року, з яким позивачка була ознайомлена.

При цьому банком було направлено інформацію про заплановане масове вивільнення працівників до територіального органу Державної служби зайнятості.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, на вказані обставини уваги не звернули та дійшли помилкового висновку про те, що звільнення позивачки проведено з порушенням вимог ч. 3 ст. 184 КЗпП України. Суди не врахували, що при ліквідації установи, гарантії передбачені ст. 184 КЗпП України, не можуть бути застосовані, оскільки звільнення таких жінок не є підставою для їх поновлення в установу, яка ліквідується, а є підставою для дотримання гарантій щодо подальшого працевлаштування органами зайнятості.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть вважатися законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства банку «Меркурій» задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.Є. Червинська

Судді: О.В. Закропивний

Л.М. Мазур

В.А. Нагорняк

Т.О. Писана