|
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
|
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
|
"12" квітня 2007 р. |
Справа № 11/258/06 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.,
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 12.04.2007 р.
від позивача: ОСОБА_3 довіреністьНОМЕР_4;
від відповідача: не з'явилися;
від третьої особи: ОСОБА_3 довіреність від 15.03.2006р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_1
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 26 вересня 2006р.
по справі № 11/258/06
за позовом: Приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_1
до Приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_2
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Приватне підприємство фірма „Емія”, м. Миколаїв, пр-т Миру, 1-б
про звільнення нежитлового приміщення
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Присутньому в судовому засіданні представнику позивача та третьої особи роз'яснено його процесуальні права та обов'язки. Усних клопотань, в тому числі відводу суддям колегії не заявлено.
Ухвалою голови Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2007р. по справі №11/258/06 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючий суддя -Савицький Я.Ф., судді Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т..
В С Т А Н О В И В :
26.05.2006р. до господарського суду Миколаївської області від ПП-ФО ОСОБА_2 надійшла позовна заява до ПП-ФО ОСОБА_1 про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення -торговельний павільйон НОМЕР_1, загальною площею 22,8 кв.м., розташований у торговельному комплексі „Ельміра” за адресою: м. Миколаїв, пр-т Мира, 1б, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що строк дії договору суборенди НОМЕР_2 закінчився 31.03.2006р., про звільнення орендованого приміщення відповідач був повідомлений 27.03.2006р., проте відповідач орендоване приміщення не звільнив, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.
22.06.2006р. до господарського суду Миколаївської області від ПП-ФО ОСОБА_1. надійшли заперечення на позов ПП-ФО ОСОБА_2, в яких відповідач посилається на те, що спірним павільйоном він користується на підставі укладеного 06.09.2002р. з ПП фірмою „Емія” договором купівлі-продажу та укладеним з ПП фірмою „Емія” договором оренди, строк дії якого закінчується лише у 2007 році, а тому договір оренди спірного торговельного павільйону від 01.05.2005р., укладений з позивачем, відповідач вважає удаваним.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.09.2007р. по справі №11/258/06 (суддя Василяка К.Л.) задоволено позов ПП-ФО ОСОБА_2 до ПП-ФО ОСОБА_1. про звільнення нежитлового приміщення: відповідача зобов'язано звільнити приміщення об'єкту оренди за договором оренди НОМЕР_2 -торговельний павільйон НОМЕР_1 з підсобним приміщенням, загальною площею 22,8 кв.м., посилаючись на те, що зі спливом 28.03.2006р. строку дії договору оренди НОМЕР_3, укладеного між ПП фірмою „Емія” та ПП-ФО ОСОБА_2, відповідно до ч. 2 ст. 774 Цивільного кодексу України припинив свою дію і договір суборенди НОМЕР_2, укладений між ПП-ФО ОСОБА_2 та ПП-ФО ОСОБА_1., виходячи з вказаної норми, не має значення чи закінчився строк, на який було укладено договір суборенди, а тому заперечення відповідача стосовно неможливості встановити момент початку перебігу строку оренди по договору НОМЕР_2, а відповідно і його закінчення, не прийняті судом до уваги, а тому відповідач повинен повернути займане приміщення позивачу.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 04.10.2006р. звернувся ПП-ФО ОСОБА_1., в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 26.09.2006р. по справі №11/258/06 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що : 1) строк дії договору суборенди не закінчився, оскільки акт приймання-передачі за вказаним договором не складався, 2) оскільки усі вимоги позивача базуються на твердженні про існування договору оренди „1С”, укладеного між ПП фірмою „Емія” та ПП-ФО ОСОБА_2, то відповідач наполягав на проведенні судової експертизи на предмет перевірки справжності оригіналів наданих суду копій „договорів”, проте господарським судом першої інстанції було відмовлено у призначенні судової експертизи, належним чином це не обґрунтовуючи.
30.10.2006р. до Одеського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить рішення залишити без змін, оскільки воно прийняте відповідно до чинного законодавства та обставин справи, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2006р. по справі №11/258/06 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 26.09.2006р. по справі №11/258/06 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2007р. по справі №11/258/06 касаційну скаргу ПП-ФО ОСОБА_1. задоволено частково, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.10.2006р. у справі №11/258/06 скасовано, справу передано до господарського суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.02.2007р. по справі №11/258/06 апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді Тофана В.М., суддів Михайлова М.В. та Журавльова О.О..
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.03.2007р. по справі №11/258/06 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -ПП фірму „Емія” -власника майна (торговельного павільйону НОМЕР_1) та витребувано додатково документи.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ПП-ФО ОСОБА_1., заслухавши представника позивача та третьої особи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду -без змін, з огляду на таке.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що згідно з рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1129 від 29.06.2004р. зареєстровано право власності на торговельний комплекс „Ельміра”, який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр-т Миру, 1б, на якому знаходиться торговельний павільйон НОМЕР_1, за ПП фірмою „Емія”.
28.04.2005р. між ПП фірмою „Емія” (орендодавець) та ПП-ФО ОСОБА_2 укладено договір оренди частини нежитлової споруди -торговельного комплексу „Ельміра”, в тому числі й торговельний павільйон НОМЕР_1, на виконання умов вказаного договору орендодавець передав, а орендар прийняв торговельні павільйони в платне строкове користування, строк дії договору встановлено сторонами 11 місяців з моменту підписання акту прийому передачі, вказаний акт підписаний 28.04.2005р..
Підпунктом 4.4 даного договору встановлено право орендаря на передачу майна в суборенду третім особам в межах строку дії та на умовах цього договору без попереднього узгодження з орендодавцем.
01.05.2005р. ПП-ФО ОСОБА_2 уклав договір оренди об'єкта нерухомості №36 з ПП-ФО ОСОБА_1., відповідно до умов якого ПП-ФО ОСОБА_2 передав, а ПП-ФО ОСОБА_1. прийняв у користування торговельний павільйон НОМЕР_1 з підсобними приміщеннями, загальною площею 22,8 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр-т Миру, 1б, та належить орендодавцю згідно з договором НОМЕР_3 з ПП „Емця” (ПП фірма „Емія” за поясненням позивача -технічна помилка).
Строк дії вказаного договору становить 11 місяців з моменту підписання акту прийому-передачі торговельного павільйону (п.4.1 договору).
Пунктом 4.2 договору оренди об'єкта нерухомості НОМЕР_2 передбачено, що якщо жодна зі сторін в 3-х денний термін до закінчення строку оренди не заявить намір припинити вказаний договір, то строк оренди автоматично пролонгований на 11 місяців.
25.03.2006р. ПП-ФО ОСОБА_2 направив ПП-ФО ОСОБА_1. лист про припинення договору НОМЕР_2 суборенди торговельного павільйону НОМЕР_1 у зв'язку з закінченням строку суборенди, проте відповідач продовжував користуватися орендованим приміщенням -торговельним павільйоном НОМЕР_1 та не звільнив його за вимогою позивача.
02.04.2006р. між ПП фірмою „Емія” (орендодавець) та ПП-ФО ОСОБА_2 (орендар) укладено новий договір оренди частини нежитлової споруди НОМЕР_3.
Відповідно до п.п. 1.3, 4.3.1 вказаного договору орендар не має права надавати об'єкт оренди (його частину) в суборенду третім особам.
Статтею 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За ст. 288 Господарського кодексу України орендар має право передати окремі об'єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди.
Згідно зі ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачеві речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом; строк дії договору піднайму не може перевищувати строку договору найму, при цьому до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Таким чином, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що за своєю правовою суттю договір оренди об'єкта нерухомості НОМЕР_2, укладений між ПП-ФО ОСОБА_2 та ПП-ФО ОСОБА_1., є договором суборенди, оскільки орендодавець за даним договором користувався нежитловим приміщенням за договором оренди НОМЕР_3. укладеного між ПП фірмою „Емія” та ПП-ФО ОСОБА_2, а тому до нього повинні застосовуватися положення ч. 2 ст. 774 Цивільного кодексу України щодо строку дії договору піднайму -суборенди.
Як визначено у п. 9.1 договору оренди частини нежитлової споруди НОМЕР_3, вказаний договір укладається на строк 11 місяців, обчислення строку цього договору починається з моменту передачі орендарю об'єкта оренди згідно з підписаним сторонами акту прийому-передачі.
Акт прийому-передачі майна в оренду підписаний між сторонами за даним договором 28.04.2005р..
Строк дії договору оренди об'єкта нерухомості НОМЕР_2, укладеного між ПП-ФО ОСОБА_2 та ПП-ФО ОСОБА_1., встановлено сторонами також 11 місяців з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди.
В матеріалах справи відсутній такий акт, проте це не свідчить, що орендарем (відповідачем) вказане приміщення не використовувалося, навпаки в матеріалах справи є в наявності прибуткові касові ордери, за якими ПП-ФО ОСОБА_1. сплачував саме позивачу орендну плату починаючи з травня 2005 року за користування торговельним павільйоном НОМЕР_1.
Крім того, в даному випадку слід застосовувати положення ч. 2 ст. 774 Цивільного кодексу України, та оскільки строк дії договору оренди частини нежитлової споруди НОМЕР_3, за яким позивач отримав права на передачу нежитлового приміщення в суборенду, закінчився, то й слід вважати таким, що закінчився і строк дії договору суборенди - договору оренди об'єкта нерухомості НОМЕР_2.
Також в матеріалах справи є лист-повідомлення СПД-ФО ОСОБА_2 відповідача щодо закінчення строку дії договору та вимогами про виселення, всупереч яким відповідач продовжував знаходитися у орендованому торговельному павільйоні.
Слід звернути увагу на те, що за новим договором оренди частини нежитлової споруди НОМЕР_3 від 02.04.2006р. ПП фірма „Емія” позбавила орендаря права передавати об'єкт оренди в суборенду третім особам, що також є підставою для виселення відповідача з приміщень, які він займає.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає те, що договір оренди частини нежитлової споруди НОМЕР_3 від 02.04.2006р., укладений між ПП фірмою „Емія” та ПП-ФО ОСОБА_2, не виконувався -не було складено акт приймання-передачі майна, з моменту підписання якого починається строк дії договору.
Проте, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки саме з його вини не було передано спірне приміщення позивачу третьою особою, у зв'язку з чим ПП-ФО ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовом до ПП-ФО ОСОБА_1 про виселення за захистом свої прав та охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Миколаївської області від 26.09.2006р. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 26.09.2006р. по справі №11/258/06 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: О. Т. Лавренюк