АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 10-27/11

Справа № 10-27/2011 Головуючий в 1-й інстанції Кравченко І.М.

Категорія: запобіжний захід Доповідач Бугрименко В.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2011 року лютого місяця «11» дня

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:ОСОБА_1

СуддівОСОБА_2, ОСОБА_3

З участю прокурораОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали справи за апеляцією прокурора, на постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 21 січня 2011 року, -

в с т а н о в и л а:

Цією постановою відмовлено у задоволенні подання слідчого СВ Білозерського РВ УМВС України в Херсонській області про обрання запобіжного заходу взяття під варту та обрано запобіжний захід підписку про невиїзд щодо

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що судимості не має, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

На постанову суду прокурор подав апеляцію, в якій покликається на її необґрунтованість. На думку апелянта, суд при обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 не врахував, що він обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості за попередньою змовою з невстановленими особами. А тому, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 зможе домовитися з невстановленими особами про дачу завідомо неправдивих показань. Крім того, обвинувачений вину не визнав і не сприяє розкриттю злочину. Просить постанову суду скасувати.

Заслухавши міркування прокурора про необхідність скасування постанови суду з наведених у апеляції підстав, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом подання слідчого та постанови суду першої інстанції ОСОБА_5 органами досудового слідства обвинувачується у вчиненні за попередньою змовою з невстановленими особами крадіжки майна з території фермерського господарства «Весна», засновником якого є ОСОБА_6, на суму 2625 гривень.

Відмовляючи у задоволенні подання слідчого про обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу взяття під варту, суд першої інстанції вказав, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання і характеризується позитивно. Наведені у поданні доводи про можливість ОСОБА_5 ухилитися від слідства, впливати на хід досудового слідства взагалі не вмотивовані.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується.

Відповідно до положень ст.ст. 148, 150, 155 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного з метою запобігти спробам ухилитися від слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також забезпечення виконання процесуальних рішень.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу також враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини що її характеризують.

Взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як видно з матеріалів справи ОСОБА_5 має постійне місце проживання, характеризується позитивно, обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості.

Доводи як апеляції прокурора, так і подання слідчого, про необхідність обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу взяття під варту, зокрема, що обвинувачений, перебуваючи на волі, зможе перешкодити встановленню істини по справі, не вмотивовані, є лише припущенням про що вірно зробив висновок суд першої інстанції.

Не заслуговують уваги і доводи апеляції про необхідність обрання щодо ОСОБА_5 найбільш суворого запобіжного заходу у зв’язку з невизнанням ним вини, так як доказування вини особи у вчиненні злочину покладено процесуальним законодавством на органи досудового слідства.

В рішенні Конституційного суду України від 08 липня 2003 року вказано, що запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосований лише з мотивів тяжкості злочину, так як це суперечить Конституції України, відповідно до положень якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінально покаранню доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, а запобіжний захід – тримання під вартою може бути застосовано лише у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити.

Таким чином, сам по собі факт вчинення злочинну, що не є тяжким без врахування даних про особу обвинуваченого, не є безумовною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

При таких обставинах необхідно визнати постанову суду першої інстанції законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування і задоволення апеляції прокурора немає. Колегія суддів вважає, що забезпечення і задоволення апеляції прокурора немає. Колегія суддів вважає, що забезпечення виконання процесуальних рішень по справі можливе лише і при умові обрання щодо підозрюваного і більш м»якого запобіжного заходу, а саме, підписки про невиїзд.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову Білозерського районного суду Херсонської області від 21 січня 2011 року про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 – без зміни.

Судді: