АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 10-20/11

Справа № 10-20/2011 Головуюча в 1-й інстанції Рядова О.Д.

Категорія: запобіжний захід Доповідач Бугрименко В.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2011 року лютого місяця «03» дня

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:ОСОБА_1

СуддівОСОБА_2, ОСОБА_3

З участю прокурораОСОБА_4

АдвокатаОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали справи за апеляцією прокурора, який приймав участь при розгляді справи в суді, на постанову Дніпровського районного суду м. Херсона 28 січня 2011 року, -

в с т а н о в и л а:

Цією постановою відмовлено у задоволенні подання слідчого Дніпровського ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області про обрання запобіжного заходу взяття під варту та обрано запобіжний захід підписку про невиїзд щодо

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що судимості не має, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

На постанову суду прокурор, який приймав участь при розгляді справи в суді, подав апеляцію, в якій покликається на її необґрунтованість. На думку апелянта, суд при обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 не врахував тяжкість вчиненого ним злочину і те, що він не може ухилитися від слідства та суду. Просить постанову суду скасувати, а матеріали направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши міркування прокурора про необхідність скасування постанови суду з наведених у апеляції підстав, адвоката ОСОБА_5, який просив постанову суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом подання слідчого та постанови суду першої інстанції ОСОБА_6 органами досудового слідства підозрюється у незаконному збуті психотропної речовини – метамфетаміну вагою 0,001 г..

Відмовляючи у задоволенні подання слідчого про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу взяття під варту, суд першої інстанції вказав, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання і на утриманні двох неповнолітніх дітей. Наведені у поданні доводи про можливість ОСОБА_6 ухилитися від слідства, впливати на хід досудового слідства взагалі не вмотивовані.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується.

Відповідно до положень ст.ст. 148, 150, 155 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного з метою запобігти спробам ухилитися від слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також забезпечення виконання процесуальних рішень.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу також враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини що її характеризують.

Взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як видно з матеріалів справи ОСОБА_6 має постійне місце проживання і на утриманні двох неповнолітніх дітей, характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Доводи як апеляції прокурора, так і подання слідчого, про необхідність обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу взяття під варту, зокрема, що підозрюваний, перебуваючи на волі, зможе перешкодити встановленню істини по справі та продовжить злочинну діяльність не вмотивовані, є лише припущенням про що вірно зробив висновок суд першої інстанції.

В рішенні Конституційного суду України від 08 липня 2003 року вказано, що запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосований лише з мотивів тяжкості злочину, так як це суперечить Конституції України, відповідно до положень якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінально покаранню доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, а запобіжний захід – тримання під вартою може бути застосовано лише у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити.

Таким чином, сам по собі факт вчинення тяжкого злочинну без врахування даних про особу обвинуваченого, не є безумовною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

При таких обставинах необхідно визнати постанову суду першої інстанції законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування і задоволення апеляції прокурора немає. Колегія суддів вважає, що забезпечення і задоволення апеляції прокурора немає. Колегія суддів вважає, що забезпечення виконання процесуальних рішень по справі можливе лише і при умові обрання щодо підозрюваного і більш м»якого запобіжного заходу, а саме, підписки про невиїзд.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора, який приймав участь при розгляді справи в суді, залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Херсона 28 січня 2011 року про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 – без зміни.

Судді: