Судове рішення #561991
398/13-429

                 

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "15" березня 2007 р.                                                          Справа №  398/13-429

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого   судді                                                  Гулової А.Г.

суддів:                                                                        Пасічник С.С.

                                                                                   Шкляр Л.Т.


при секретарі                                                            Павловській Л.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Глазунової Л.М. - представника за довіреністю від 10.01.2007р.;

від відповідача: Порайка Д.О. - представника за довіреністю від 30.01.2007р.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИД", Росія, м.Єлізово Камчатської області

на ухвалу господарського суду Вінницької області

від "12" вересня 2006 р. про відмову в прийнятті скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИД" (Росія) про визнання незаконними дій заступника начальника Державної виконавчої служби Вінницької області Мультян В.Б. по винесенню постанови від 15.08.2006р. №02-04/61 "Про результати перевірки виконавчого провадження" та про її скасування

у справі №  398/13-429 (суддя Тісецький С.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИД", Росія, м.Єлізово Камчатської області  

до Відкритого акціонерного товариства "Керамік", м.Вінниця

про спонукання до прийняття рішення про виділення квартир,

 ВСТАНОВИВ:

  Ухвалою господарського суду Вінницької області від 04.06.2003р. у справі №398/13-429 затверджено мирову угоду, укладену між позивачем у справі - Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИД" (Росія, м.Єлізово Камчатської області) та відповідачем - Відкритим акціонерним товариством "Керамік" (м.Вінниця), згідно якої позивач відмовився від позовних вимог про відшкодування відповідачем вартості двох трикімнатних квартир, а відповідач зобов'язався передати позивачеві по акту прийому-передачі не пізніше 01.10.2004р. одну трикімнатну квартиру загальною площею 104кв.м. і одну трикімнатну квартиру загальною площею 57кв.м. на сьомому поверсі 69-ти квартирного жилого будинку, який будується за адресою: м.Вінниця, вул.Льва Толстого-Міліційна.

Як передбачено мировою угодою, у разі невиконання відповідачем умов мирової угоди, остання підлягає виконанню в примусовому порядку відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

14.07.2006р. головним державним виконавцем Дзигманом В.Б. державної виконавчої служби у Ленінському районі м.Вінниці, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИД", було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з ухвали господарського суду Вінницької області від 04.06.2003р.

15.08.2006р. заступником начальника державної виконавчої служби Вінницької області Мультян М.Б. було винесено постанову за №02-04/61 "Про результати перевірки виконавчого провадження", якою дії головного державного виконавця Дзигмана В.Б. щодо винесення постанови з примусового виконання судової ухвали від 04.06.2003р. визнано такими, що вчинені з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", й зобов'язано начальника державної виконавчої служби у Ленінському районі  м.Вінниці Медяного В.Г. скасувати постанову від 14.07.2006р.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до господарського суду Вінницької області зі скаргою, в якій просив визнати незаконними дії заступника начальника державної виконавчої служби Вінницької області Мультян М.Б. по винесенню постанови №02-04/61 від 15.08.2006р., а також скасувати вказану постанову.

Проте, ухвалою від 12.09.2006р. місцевий господарський суд відмовив у прийнятті скарги позивача, посилаючись на те, що ст.121-2 ГПК України передбачає можливість оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів та не передбачає можливості оскарження дій окремих посадових осіб органу державної виконавчої служби. Крім того, суд в ухвалі зазначає, що відповідно до п.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України сторона має право звернутися з позовом до суб'єкта владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вважаючи зазначену ухвалу господарського суду Вінницької області такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, ТОВ "ВИД" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та передати справу на розгляд до господарського суду Вінницької області.

В апеляційній скарзі позивач, зокрема, зазначає, що:

- при винесенні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом порушено норми процесуального права, оскільки п.1 ч.1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду відмовити у прийнятті позовної заяви, відмови ж в прийнятті скарги на дії органів та посадових осіб державної виконавчої служби щодо виконання рішення суду діючим процесуальним законом не передбачено;

- висновок суду першої інстанції про те, що ст.121-2 ГПК України передбачено лише можливість оскарження дій чи бездіяльності органів, а не посадових осіб державної виконавчої служби є хибним та суперечить ст.85 Закону України "Про виконавче провадження" та п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження";

- невірним є висновок суду щодо того, що дії та бездіяльність посадових осіб ДВС розглядаються в порядку ст.17 КАС України, оскільки дане питання регулюється ст.181 КАС України, що також не було враховано місцевим господарським судом при винесенні оскарженої ухвали.

Представник позивача Глазунова Л.М. в засіданні суду підтримала доводи апеляційної скарги, вважає, що ухвала господарського суду Вінницької області винесена з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим просить її скасувати та передати справу №398/13-429 на розгляд до господарського суду Вінницької області.

Відповідач у справі письмового відзив на апеляційну скаргу не надав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів, які зазначені в апеляційній скарзі. Вважає ухвалу місцевого господарського суду законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим просить її залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники ДВС у Вінницькій області та ДВС у Ленінському районі м.Вінниці в засідання суду не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду апеляційної скарги (ухвала від 16.01.2007р. про призначення справи до розгляду на 15.03.2007р. надсилалась на адреси учасників процесу рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції канцелярією Житомирського апеляційного господарського суду від 19.01.2007р.).

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи, зазначені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Частиною 1 статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Глава 10 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає перелік засобів захисту прав стягувача, боржника та інших осіб під час провадження виконавчих дій.

Відповідно до ст.85 вказаного Закону у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду.

Скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ. Скарги по виконанню інших рішень подаються до суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби, крім скарг на дії (бездіяльність) державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, які подаються до апеляційного суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення  оскаржуваної  дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" (абзац 3 пункту 2) передбачено, що стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції. Враховуючи, що примусове виконання судових рішень, постановлених господарськими судами згідно зі ст.4 Закону України "Про державну виконавчу службу" та ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" здійснюють державні виконавці, скарги на дії чи бездіяльність останніх, зазначено в постанові Пленуму, розглядаються господарськими судами за правилами  ст.121-2 ГПК.

Проаналізувавши наведені норми, суд приходить до висновку, що чинним законодавством України передбачена можливість оскарження як дій (бездіяльності) органів державної виконавчої служби, так і дій (бездіяльності) окремих посадових осіб органів державної виконавчої служби, оскільки саме вони здійснюють примусове виконання судових рішень.

Посилання місцевого господарського суду в оскаржуваній ухвалі на те, що згідно п.1 ст.17 КАС України позивач повинен був звертатись з позовом до суб'єкта владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів та правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності є безпідставними, оскільки згідно ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Як зазначалось вище, ст.121-2 ГПК України та ст.85 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено інший порядок судового оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб.

З врахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, законною та підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду від 12.09.2006р. у справі №398/13-429 скасуванню з направленням справи на розгляд до господарського суду Вінницької області.

  Керуючись ст.ст.101,103-106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИД",Росія, м.Єлізово Камчатської області задовольнити.


2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 12 вересня 2006 року у справі №398/13-429 скасувати.


3. Справу №398/13-429 передати на розгляд до господарського суду Вінницької області.

 Головуючий - суддя:                                                              Гулова А.Г.

                

 судді:

                                                                                           Пасічник С.С.  

                                                                                           Шкляр Л.Т.  

 Віддрук. 7 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (Росія),

3 - представнику позивача Глазуновій Л.М. (21029 м.Вінниця,

    вул.Стельмаха, 49/26),

4 - відповідачу,

5 - ДВС у Вінницькій області,

6 - ДВС у Ленінському районі м.Вінниці,

7 - в наряд

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація