Судове рішення 22-а-24207/08 від 26.08.2009

Судове рішення #5620252

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-24207/08 Головуючий у 1-й інстанції: Соколик О.І.

Суддя-доповідач: Романчук О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Умнової О.В.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Шевчук К.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області на постановуІНФОРМАЦІЯ_1 у справі за адміністративним позовомОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області про стягнення разової щорічної грошової допомоги учаснику війни, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області про стягнення разової щорічної грошової допомоги учаснику війни за 2005-2007 роки в розмірі 3148,00 гривень.

ПостановоюІНФОРМАЦІЯ_1 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі - Управління праці та соціального захисту населення Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області, подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 користується пільгами, встановленими для учасників війни.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Законами України «Про державний бюджет на 2005 рік», «Про державний бюджет на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» учасникам війни передбачена виплата разової допомоги у меншому розмірі, ніж це передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлюють розмір щорічної допомоги до 5 травня учасникам війни.

Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів бере до уваги наступне.

Відповідно до ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас, пунктом 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі № НОМЕР_1 за конституційним зверненням ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення частини п'ятої статті 94 та статті 160 Конституції України (справа про набуття чинності Конституцією України) від 03 жовтня 1997 року № 4-зп зазначається, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що вищезазначеними Законами України про Державний бюджет України на 2005, 2006 та 2007 рік фактично змінено положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статтей Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Положення статтей Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік» та «Про Державний бюджет на 2006 рік», якими встановлений менший розмір виплат ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», неконституційними не визнавалися.

Як встановлено колегією суддів, відповідачем грошова допомога до 5-го травня була виплачена позивачу у розмірі, передбаченому Законами України про Державний бюджет України на 2005, 2006 роки, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, судовою колегією враховується, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 пункт 13 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.

Отже, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не зобов'язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.

За таких обставин, відповідач, здійснивши позивачу виплату допомоги до 5-го травня за 2007 рік до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року у розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», положення якого були чинними на момент здійснення такої виплати, виконав взяті державою зобов'язання та не порушив прав позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене та оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, воно підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Варвинської районної державної адміністрації Чернігівської області - задовольнити.

ПостановуІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст виготовлено: 24 липня 2009 року.