Судове рішення #562338
111

111

Україна

 

АДЕДЯШЙНИЙ  СУД  ДНШРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

 

Справа №22-7012   від 2006 р.                                                                           Головуючий суддя у 1-ій

Категорія - 12                                                                                                   інстанції - Тетеревятников А.П.

Доповідач - Поплавський В.Ю.

УХВАЛА

Іменем України

26 грудня 2006 року      Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області  в складі:

головуючого судді    - Гайдук В.І.

суддів                         - Дерев'янко О.Г., Поплавського В.Ю.,

при секретарі               - Колесніченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську по цивільній справі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Томаківського районного суду від 2 серпня 2006 року за позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_1 про визнання договорів дарування садиби та земельної ділянки недійсними, -

встановила:

У квітні 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1про визнання договорів дарування садиби та земельної ділянки по АДРЕСА_1 недійсними. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що спірне майно належало йому та його жінці - ОСОБА_3. Оскільки вони з жінкою вирішили, що за ними до смерті доглядатиме їх менша донька - відповідачка по справі, тому ІНФОРМАЦІЯ_1уклали договори дарування земельної ділянки та садиби. Проте, дочка своїх обов'язків не виконувала. ІНФОРМАЦІЯ_2 він за свої кошти поховав свою дружину. Оскільки він вважав, що укладає договори довічного утримання, а не дарування, тому просив визнати договори дарування недійсними на підставі ст.229 ЦК України.

Відповідачка позов не визнала, бо вважає, що батьки подарували спірне майно без будь-яких додаткових умов.

Рішенням Томаківського районного суду від 2 серпня 2006 року позов було задоволено. В апеляційній скарзі відповідачка просила скасувати рішення суду і в задоволені позову відмовити, оскільки судом дана невірна оцінка обставин справи, суд не врахував, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів не знаходить підстав передбачених ст.307-311 ЦПК України для задоволення апеляційних скарг.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу та його дружині - ОСОБА_3, на праві приватної власності належала садиба по АДРЕСА_1, а також приватизована земельна ділянка площею 0,30 га. В силу свого похилого віку вони вимагали сторонньої допомоги, тому вирішили передати меншій дочці - ОСОБА_1 своє майно, щоб вона їх доглянула до смерті.

Оскільки в силу похилого віку, тяжкого матеріального стану, необхідності сторонньої допомоги, позивач помилявся відносно наслідків укладення договору дарування, що суттєво відрізняється від договору довічного утримання, колегія суддів вважає, що районний суд прийшов до правильного висновку та визнав договори дарування садиби та землі від ІНФОРМАЦІЯ_1 недійсними. Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, а зводяться до особистої переоцінки, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Керуючись ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвал ила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Томаківського районного суду від 2 серпня 2006 року залишити без змін. Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту постановления і може бути оскаржена до Верховного Суду України у 2-х місячний термін з моменту проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація