Справа № 510/618/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

           І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.2013 року            Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді – Бешлієвої Т.А.,

при секретарі – Прилеповій Т.В.,

за участю: прокурора – Крастін Л.І.,

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом прокурора Ренійського району Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльського територіального відділу Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства до ОСОБА_1 про стягнення шкоди у розмірі 1 917 грн. 20 коп., -

В С Т А Н О В И В:

          Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позов визнав на суму 1 917,20 грн., у зв’язку з частковою сплатою ним суми завданої шкоди, на підтвердження чого надав копії квитанцій.

Прокурор прокуратури Ренійського району Одеської області ОСОБА_2, яка представляє в судовому засіданні інтереси позивача, у судовому засіданні зменшила розмір позовних вимог у зв’язку з частковим погашенням відповідачем суми завданої шкоди та просила стягнути з ОСОБА_1 шкоду у розмірі 1 917,20 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову відповідачем судом в попередньому судовому засіданні ухвалюється рішення в порядку встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України за наявності для того законних підстав при визнанні позову відповідачем суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення по даній справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Судом в ході судового розгляду справи були досліджені:

- копія вироку Ренійського районного суду Одеської області від 14.05.2010 р., згідно якого ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 249 ч. 1 КК України та встановлено, що в результаті незаконного заняття ним рибним промислом державі була заподіяна істотна шкода на загальну суму 2 917,20 грн.;

- копія розрахунку завданої незаконними діями ОСОБА_1 матеріальної шкоди на суму 1 326 грн.;

- копія розрахунку завданої незаконними діями ОСОБА_1 матеріальної шкоди на суму 1 591,20 грн.;

- копія паспорту громадянина України на ім’я ОСОБА_1, серії КМ № 442928, виданого 01.02.2007 р. Ренійським РВ ГУМВС України в Одеській області;

- квитанція № 1591.429.1 від 25.10.2013 р., згідно якої ОСОБА_1 було сплачено суму у розмірі 200 грн.;

- копія квитанції № 1591.168.1 від 16.04.2010 р., згідно якої ОСОБА_1 було сплачено суму у розмірі 600 грн.;

- копія квитанції № 12 від 14.05.2010 р., згідно якої ОСОБА_1 було сплачено суму у розмірі 200 грн.;

- копія листа УДКС України у Ренійському районі Одеської області № 02-61/266 від 01.11.2013 р., яким підтверджено зарахування до бюджету коштів у сумі 200 грн. та 600 грн., згідно наданих відповідачем копій квитанцій;

- заява прокурора Ренійського району Одеської області від 11.11.2013 р. про зменшення позовних вимог;

- заява відповідача ОСОБА_1 від 11.11.2013 р. про визнання позовних вимог у розмірі 1 917,20 грн. та розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заподіяної ним шкоди у розмірі 1 917 грн. 20 коп. на користь держави в особі Ізмаїльського територіального відділу Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, зазначивши у позові, що 28.07.2009 р., близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_1 в порушення вимог п. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства» на озері Кагул Ренійського району Одеської області здійснив незаконний лов риби забороненими знаряддями лову – 3 ставними тенетами. Внаслідок незаконних дій, ОСОБА_1 незаконно виловив цінних порід риб вартість яких, згідно такс, для обчислення шкоди , затверджених Постановою КМУ № 32 від 19.01.1998 р. становить: товстолоб - 5 штук в 3 кратному розмірі (5 шт. х 51 грн. = 225 грн.), сазан - 1 шт. в 3 кратному розмірі (1 шт. х 51 грн. = 51 грн.); судак - 20 шт. в 3 кратному розмірі (20 шт. х 51 грн. = 1020 грн.).

11.09.2009 р., приблизно о 22 годині, ОСОБА_1 в порушення вимог п. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства» на озері Кагул Ренійського району Одеської області здійснив незаконний лов риби забороненими знаряддями лову – 24 ставними тенетами. Внаслідок незаконних дій, ОСОБА_1 незаконно виловив цінних порід риб вартість яких, згідно такс, для обчислення шкоди, затверджених Постановою КМУ № 32 від 19.01.1998 р. становить: товстолоб - 10 штук в 3 кратному розмірі (10 шт. х 51 грн. = 510 грн.), сазан - 13 шт. в 3 кратному розмірі (13 шт. х 51 грн. = 663 грн.); судак - 7 шт. в 3 кратному розмірі (7 шт. х 51 грн. = 357 грн.); лящ - 2 шт. в 1,5 кратному розмірі (2 шт. х 22,5 грн. = 51 грн.); карась - 2 шт. в 0,3 кратному розмірі (2 шт. х 5,1 грн. = 10,2 грн.).

Всього внаслідок незаконних дій ОСОБА_1 державним інтересам заподіяв істотну шкоду у розмірі 2 917, 20 грн. Вироком Ренійського районного суду Одеської області від 14.05.2010 р. ОСОБА_1 визнано винним і притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 249 КК України. У добровільному порядку відповідачем відшкодована шкода у розмірі 1000 грн., розмір невідшкодованої шкоди становить 1917,20 грн., що підлягає стягненню у судовому порядку.

Вивчивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 7 ст. 128 КПК України (1960 р.) особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 180 ЦК України тварини є особливим об'єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом. Правила поводження з тваринами встановлюються законом.

Закон України "Про тваринний світ» від 13.12.2001 № 2894-III визначає, що тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 3 цього Закону об'єктами тваринного світу, на які поширюється дія Закону, є дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) І безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Статтею 5 Закону України "Про тваринний світ» визначено, що об'єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об’єктами права власності Українського народу.

Згідно ст.13 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про тваринний світ» громадяни відповідно до закону зобов'язані: охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин; сприяти відтворенню відновлюваних об'єктів тваринного світу; використовувати об'єкти тваринного світу відповідно до закону використовувати об'єкти тваринного світу відповідно до закону; відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Згідно ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII, відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

В даному випадку шкода рибному господарству заподіяна відповідачем, тобто його незаконними діями щодо вилову риби, вина його встановлена вироком суду про притягнення до кримінальної відповідальності, судом призначено відповідне покарання.

Відповідно до статті 69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі (ч. 1 ст. 1192 ЦК України).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про тваринний світ», державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, до яких належать спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства та їх територіальні органи, інші спеціально уповноважені на це органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Згідно Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого Указом Президента України від 16.04.2011 року № 484/2011 Держрибагентство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, яка здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через свої територіальні органи (органи рибоохорони) - Головне управління в м. Києві, управління в Автономній Республіці Крим, м. Севастополі, областях, басейнові управління, відділи, повноваження яких поширюються на декілька областей, та спеціально уповноважений орган державного нагляду за безпекою мореплавства флоту рибного господарства.

До сфери управління Державного агенства рибного господарства України належить Західно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, територіальним органом рибохоронни якої є Ізмаїльський тервідділ. Відповідно до Положення про Державну інспекцію охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 12.05.2005 року №198 державна інспекція охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства є спеціально вповноваженим органом державного нагляду у сфері охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України (у тому числі в усіх поверхневих, територіальних і внутрішніх морських водах, які використовуються (можуть використовуватися) для рибальства, вирощування чи розведення риби), в інших об'єктах водного промислу або об'єктах, які мають значення для природного відтворення запасів риби та інших водних живих ресурсів.

Держрибінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд за спеціальним використанням риби та інших водних живих ресурсів, а також за порядком та умовами здійснення любительського і спортивного рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України.

Відповідно до законодавства у сфері охорони, відтворення риби й інших водних ресурсів та регулювання рибальства Держрибінспекція має право подавати позови до суду та брати участь у розгляді справ у суді щодо відшкодування збитків і втрат, заподіяних підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та фізичними особами внаслідок порушення законодавства у сфері охорони, використання, відтворення водних живих ресурсів.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладено обов'язок представництва інтересів держави в суді.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина, держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність. За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями).

Підпунктом 8.17. Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08.12.1998 № 164 передбачено право державних органів рибоохорони подавати позови про відшкодування збитків і втрат, завданих рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення водних живих ресурсів.

Таким чином, є всі правові підстави для задоволення позову прокурора та зобов’язання відповідача відшкодувати шкоду, шляхом відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 214 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, й питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

          Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені і документально підтверджені судові витрати, до яких згідно ст. 79 ЦПК України відноситься судовий збір.

          Згідно ч. 2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли.

Таким чином з відповідача на корить територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області підлягає стягненню судовій збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 13, 121 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 212, 213, 214 ЦПК України, 128 КПК України (1960 р.), ст.ст. 180, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII, ст.ст. 3, 5, 10, 11, 58 Закон України "Про тваринний світ» від 13.12.2001 № 2894-III, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII, п.п. 8.17. Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08.12.1998 № 164, суд –

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги прокурора Ренійського району Одеської області, діючого в інтересах держави в особі Ізмаїльського територіального відділу Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 суму шкоди в розмірі 1 917 грн. 20 коп. в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 229 грн. 40 коп. судового збору на користь територіального управління державної судової адміністрації України в Одеській області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                 Т.А. Бешлієва