Справа №1-188/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 20 липня 2009 року                           Знам”янський міськрайонний суд                                                                                                                                                                                 Кіровоградської області

у складі: головуючого судді-                                                                      Попової Н.І.,

                при секретарі-                                                                               Зеленської Т.В.,

                з участю прокурора-                                                                     Іваніщевої Т.І .,

                з участю захисника-                                                                       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення суду міста Знам”янка кримінальну справу по ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1  народження, уродженця м.Знам'янка Кіровоградської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого інженером відділу матеріально-технічного постачання ЛВЧ-3, проживаючого у АДРЕСА_1 ,раніше не судимого,-

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

    Підсудний   ОСОБА_2  скоїв  привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, за наступних обставин:

    20.02.2009 року ОСОБА_2 , працюючи з 12.02.2002 інженером відділу матеріально-технічного постачання вагонної дільниці Знам'янка Одеської залізниці (ЛВЧ-3), забезпечуючи згідно з посадовою інструкцією контроль за становищем ТМЦ, оперативним регулюванням запасів та витрат на підприємстві, отримав вказівку головного інженера ОСОБА_3  вивезти з ранжирного парку ЛВЧ-3 і доставити до Знам'янського вагонного депо (ВДЧ-7) металобрухт, який належав ЛВЧ-3 і складався зі списаних з балансу та розрізаних на частини цистерни і двох котлів опалювання. Згідно з Інструкцією про порядок накопичення, зберігання та реалізації брухту чорних, кольорових металів і сплавів на Одеській залізниці ЛВЧ-3 здає металобрухт виключно до ВЧД-7.

      У цей же день близько 16 години у ранжирному парку ЛВЧ-3, розташованому по вул.Калініна, 172 у м.Знам'янка Кіровоградської області, ОСОБА_2  від бригадира екіпірувальної бригади ОСОБА_4  під розписку отримав 7070 кг металобрухту вартістю 870 грн. за 1 тону, загальною вартістю 6150,9 грн. для доставки до ВЧД-7. Вказаний металобрухт працівники завантажили на автомобіль КАМАЗ, який не належав ЛВЧ-3. Після цього, ОСОБА_2 , маючи умисел на привласнення чужого майна, будучи наділений правомочністю по доставці отриманого майна з ЛВЧ-3 до ВЧД-7,  металобрухт туди не повіз і привласнив. Так, за його вказівкою водій автомобіля КАМАЗ, якому не було відомо про злочинні дії ОСОБА_2 , привіз металобрухт до пункту прийому, розташованого по АДРЕСА_2 . На цей пункт прийому металобрухту ОСОБА_2  здав металобрухт вагою 7070 кг, який належав ЛВЧ-3, а отримані грошові кошти обернув на свою користь. Привласнивши чуже майно він заподіяв збитки Одеській залізниці на суму 6150,9 грн.                    

    Будучи допитаним у судовому засіданні, підсудний ОСОБА_2  винним себе у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому злочині, і пояснив суду, що він дійсно, працюючи інженером  відділу матеріально-технічного постачання вагонної дільниці Знам'янка Одеської залізниці (ЛВЧ-3) і будучи наділеним правомочністю по доставці отриманого майна з ЛВЧ-3 до ВЧД-7, 20.02.2009 металобрухт до ВЧД-7 не повіз, а привласнив його; але до квітня 2009 року повністю відшкодував завдані Одеській залізниці збитки.    

    Суд на підставі ч.3 ст. 299 КПК України, з урахуванням думки учасників судового розгляду визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і прийшов до висновку, що підсудний ОСОБА_2  винен в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України за ознаками привласнення чужого майна, яке було йому ввірене.    

    Під час розгляду кримінальної справи захисником було заявлено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2  у зв'язку з дійовим каяттям на підставі ст.45 КК України із закриттям провадження по справі, оскільки свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, підсудний визнав повністю, розкаюється у вчиненому, повністю відшкодував завдані збитки, а також з урахуванням того, що підсудний вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, позитивно характеризується за місцем роботи та за місцем проживання, має сім'ю та двох неповнолітніх дітей, раніше не засуджувався; яке підтримав підсудний, але проти якого заперечував прокурор.

    За характером і ступенем тяжкості вчиненого злочину ОСОБА_2  вчинив умисний, закінчений середньої тяжкості злочин з корисливих спонукань. Відповідно до статті 12 КК України захисником у заявленому клопотанні неправильно визначено ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, а тому відсутні підстави для звільнення ОСОБА_2  від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.      

    Суд враховує особу підсудного, який за місцем роботи та за місцем свого проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, займається суспільно-корисною працею, раніше не судимий.

    Суд, враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_2  вперше вчинив злочин середньої тяжкості,  вину свою визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, повністю відшкодував завдані збитки, чим фактично усунув негативні наслідки вчиненого ним злочину; вважає, що на час розгляду справи у суді внаслідок зміни обстановки, вчинене ОСОБА_2  діяння втратило суспільну небезпечність і тому ОСОБА_2  необхідно звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки, а кримінальну справу відносно нього закрити з підстав, передбачених ст.7 КПК України.

    Керуючись ст.ст.7, 248 КПК України, ст.48 КК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2  звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, у зв'язку із зміною обстановки, а кримінальну справу за його обвинуваченням закрити.

Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, що був обраний відносно         ОСОБА_2 - скасувати.

Речові докази: розписку ОСОБА_2  від 20.02.2009 про отримання від ОСОБА_4  7070 кг металобрухту, акт від 23.02.2009 про те, що цистерна підлягає списанню, зняттю з обліку і здачі в металобрухт, акт від 25.02.2009 року про те, що цистерна була розрізана на частини і здана в металобрухт, акт від 25.02.2009 року про те, що після розрізання цистерни оприбутковано 2945 кг металобрухту, вимогу від 10.03.2009 про здачу ЛВЧ-3 до ВЧД-7 1 тони металобрухту  зберігати в матеріалах кримінальної справи.

На постанову протягом 7-ми діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області через суд, який виніс постанову.

   

Суддя Знам”янського міськрайонного суду                                          Н.І. Попова