ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року м. Київ К/800/6673/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів Гончар Л.Я., Чалого С.Я.

за участю:

секретаря Вишняка О.М.

представника позивача Простякова Є.О.

представника відповідача неприбуття

представника третьої особи неприбуття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року

у справі № 814/3118/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг»

до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби

третя особа головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області

про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби (далі - Митниця), третя особа: головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, про визнання протиправною бездіяльності Митниці щодо складання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплаченого податку за результатами розгляду заяви ТОВ «Техноторг» від 24.07.2015 №330; зобов'язання відповідача скласти та надати висновок головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області про повернення ТОВ «Техноторг» надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 29 042,95 грн. за митною декларацією від 11.11.2014 №504070000/2014/006175 шляхом перерахування даних коштів на поточний рахунок ТОВ «Техноторг» п/р№26000140036, відкритий у ПАТ «Мегабанк» м. Харків, МФО 351629 для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.10.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016, позов задоволено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Митниця оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій з мотивів порушення цими судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Техноторг» просило залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, Митниця за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товару, що переміщувався позивачем через митний кордон України, прийняла рішення про коригування заявленої ТОВ «Техноторг» митної вартості товару від 10.11.2014 № 504070000/2014/000020/2.

Не погодившись із вказаним рішенням Митниці, ТОВ «Техноторг» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 10.11.2014 № 504070000/2014/000020/2, який постановою від 20.02.2015 у справі № 814/3637/14 задоволено. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2015 у справі № 814/3637/14 постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.02.2015 залишена без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.09.2015 Митниці відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Також судами попередніх інстанцій установлено, що 24.07.2015 після набрання законної сили рішенням у справі № 814/3637/14 позивач звернувся до Митниці із заявою № 330 про повернення надмірно сплаченого податку відповідно до статті 301 Митного кодексу України, Розділу III «Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами», затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 (далі - Порядок повернення).

27.08.2015 позивач отримав лист Митниці від 20.08.2015 № 3185/10/14-70-10-27, яким було відмовлено у поверненні надмірно сплаченого податку, обґрунтовуючи це тим, що у резолютивній частині судового рішення від 20.02.2015 у справі №814/3637/15 не визначено суму надмірно сплачених митних платежів та не вбачається той факт, що митниця зобов'язана повернути з Державного бюджету України будь-які надмірно сплачені митні та інші платежі. Таким чином вимоги про повернення Митницею надмірно сплачених коштів, посилаючись на прийняті судові рішення, на думку відповідача, є безпідставними.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з обґрунтованості позовних вимог та протиправності бездіяльності з боку відповідача щодо не надання відповідного висновку про повернення коштів, оскільки матеріалами справи підтверджено виконання позивачем усіх передбачених законодавством вимог для повернення надмірно сплаченого мита.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до положень частин першої-третьої статті 301 Митного кодексу України Повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з розділом ІІІ Порядку повернення для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів: б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на банківський рахунок 2603.

До заяви додаються: аркуші з позначенням «3/8» комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач виконав усі передбачені законодавством вимоги для повернення надмірно сплаченого мита.

Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з поверненням помилково та/або надмірно сплачених митних платежів.

Ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, що встановлені у статті 301 МК України, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення, на підставі його заяви та у визначений термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Визначений вищевказаними нормативними актами порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів застосовується у випадку, коли між сторонами відсутній спір про право на повернення зазначених платежів.

Якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення та змусити його до виконання закону.

При цьому повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Разом з тим рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

За таких обставин вимога позивача про стягнення надмірно сплачених митних платежів не є правильним способом захисту прав платника митних платежів.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 ПК України та розділу ІІІ Порядку повернення, положення яких перекликаються між собою, контролюючий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Тому у цьому випадку вимога позивача зобов'язати митний орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Оскільки суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем дотримано викладені вище положення вимог законодавства, зокрема Порядку повернення, під час звернення до Митниці з відповідною заявою, а відповідач не заперечує факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати з боку ТОВ «Техноторг» коштів у сумі 29 042,95 грн. на підставі скасованого рішення Митниці про коригування митної вартості товару від 10.11.2014 № 504070000/2014/000020/2, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позову і наявності підстав для його задоволення.

Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, спростовуються викладеними норми права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим підстави для її задоволення та скасування чи зміни рішень судів попередніх інстанцій відсутні.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210 - 231 КАС України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Полтавського Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

(підпис)

К.В. Конюшко

Судді

(підпис)

Л.Я. Гончар

(підпис)

С.Я. Чалий

Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель