Справа № 164/1085/16-к Провадження №11-кп/773/361/16 Головуючий у 1 інстанції:Ониско Р. В.

Категорія:зарахування строку попереднього ув"язнення у строк відбування покарання. Доповідач: Силка Г. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2016 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Силки Г.І.,

суддів – Оксентюка В.Н., Бешти Г.Б.,

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_1,

прокурора – Хомича С.С.,

захисника – ОСОБА_2,

представника Маневицької ВК №42 – ОСОБА_3,

засудженого – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні із застосуванням відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Маневицького районного суду від 28 квітня 2016 року, якою в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про зарахування йому судом строку попереднього ув’язнення в строк відбування покарання відмовлено

В С Т А Н О В И  В:

Засуджений ОСОБА_4 звернувся з клопотанням до Маневицького районного суду про зарахування йому у строк відбування покарання строку попереднього ув’язнення за вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 15 червня 2007 року, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України.

Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 28 квітня 2016 року відмовлено в задоволені клопотання. Своє рішення, місцевий суд мотивував тим, що дане питання вирішене ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 23 березня 2016 року, тому підстав для його задоволення немає.

Не погодившись з рішенням суду, адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій посилається на незаконність ухвали Маневицького районного суду від 28 квітня 2016 року. Зазначає, що місцевий суд невірно трактував ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 23 березня 2016 року, оскільки в апеляційному суді не ставилось питання зарахування строку попереднього ув’язнення в строк покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2007 року, тому дане питання лишилось не вирішеним. Просить ухвалу Маневицького районного суду від 28 квітня 2016 року скасувати та постановити свою, якою зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк попереднього ув’язнення з 14 листопада 2006 року по 20 вересня 2007 року за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2007 року.

Заслухавши доповідь головуючого, який доповів суть ухвали та доводи апеляційної скарги, засудженого ОСОБА_4 і його захисника ОСОБА_2, які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, представника Маневицької ВК ОСОБА_3, прокурора, які також вважають, що вказаний строк попереднього ув’язнення ОСОБА_4 за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2007 року слід зарахувати йому у строк відбування покарання, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає до задоволення.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України та Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», № 838-VIII від 26 листопада 2015 року, який набрав чинності 24 грудня 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

В статті 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотню дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» встановлено, що цей Закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю.

Дані вимоги закону судом першої інстанції в повній мірі не дотримані.

Як вбачається із матеріалів особової справи, наданих апеляційному суду, ОСОБА_4 був засуджений:

- вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2007 року за ч. 2 ст.185, за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України і йому призначене остаточне покарання із застосуванням ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. Строк покарання ухвалено рахувати з 14 листопада 2006 р.

В межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 було залишено запобіжний захід утримання під вартою. Даний вирок набрав законної сили 20 вересня 2007 року.

Він же, засуджений вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2011 року за ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 309 КК України і йому призначене до відбування остаточне покарання із застосуванням ч. 1, 4 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією в дохід держави усього майна, що є його приватною власністю, за винятком житла.

Строк відбування покарання визначено обчислювати з 17 травня 2011 року. Даний вирок, згідно розпорядження, набрав законної сили 11 квітня 2012 року.

Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 серпня 2012 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України і йому призначено остаточне покарання із застосуванням ч. 1 ст. 71, ч. 4 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років. Строк відбування покарання визначено обчислювати з 17 травня 2011 року.

В межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 було затримано 06 березня 2012 року. Даний вирок набрав законної сили 28 серпня 2012 року. Строк відбування покарання визначено обчислювати з дня вступу вироку в законну силу, зарахувавши в строк перебування обвинуваченого під вартою з 17 травня 2011 року.

Вироком Ірпінського міського суду Київської області від 12 жовтня 2015 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 309 КК України і йому призначене остаточне покарання із застосуванням ст. 71 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців. Обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, взявши його під варту в залі суду негайно.

Даний вирок, згідно розпорядження, набрав законної сили 12 листопада 2015 року, яким строк відбуття покарання ОСОБА_4 визначено обчислювати з 12 жовтня 2015 року.

Як вбачається з матеріалів, ухвалою Маневицького районного суду від 26 січня 2016 року ОСОБА_4 зараховано за його клопотанням у строк відбування покарання строк попереднього ув’язнення за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 12 жовтня 2015 року строк з 12 жовтня по 12 листопада 2015 року.

Ухвалою Апеляційного суду від 23 березня 2016 року ухвалу Маневицького районного суду від 26 січня 2016 року змінено та зараховано засудженому ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув’язнення з 17 травня 2011 року по 11 квітня 2012 року включно та з 06 березня 2012 року до 28 серпня 2012 року.

На час набрання чинності Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» ОСОБА_4 відбував і на даний час відбуває покарання, як за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2007 року так і за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 12 жовтня 2015 року, тому засудженому підлягає зарахуванню у строк відбування покарання строк попереднього ув’язнення за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2007 року з 14 листопада 2006 року по 20 вересня 2007 року включно і дане питання ухвалою апеляційного суду Волинської області від 23 березня 2016 року не вирішувалось.

Не зарахувавши засудженому ОСОБА_4 вказаний строк попереднього ув’язнення у строк відбування покарання, суд першої інстанції в повній мірі не дотримався вимог ч. 5 ст. 72 КК України, що є підставою згідно пунктів 1, 2, 4 ч. 1 ст. 409 КПК України для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

За таких обставин, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції та ухвалює нову, якою зараховує засудженому ОСОБА_4, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в строк відбування покарання строк попереднього ув’язнення з 14 листопада 2006 року по 20 вересня 2007 року включно, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Враховуючи дане зарахування попереднього ув’язнення засудженому ОСОБА_4, строк його відбування покарання, який визначений вироком Ірпінського міського суду Київської області від 12 жовтня 2015 року закінчився 18 грудня 2015 року, а тому останній підлягає звільненню з місць позбавлення волі.

Керуючись ст. 404, 407, 419, 537, 539 КПК України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Маневицького районного суду від 28 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нову.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України та пункту 2 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання», зарахувати засудженому ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2007 року з 14 листопада 2006 року по 20 вересня 2007 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_4 з місць позбавлення волі за відбуттям покарання.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а засудженим, який тримається під вартою в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий

Судді