Справа № 201/503/16-ц

2/201/955/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2016 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.

за участю секретаря Пєронкова М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 14 січня 2016 року звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути суму вкладів, нарахованих відсотків, 3% річних та індекс інфляції за договорами банківського вкладу на загальну суму 35 078 доларів США та 31 669, 76 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 04 січня 2012 року по 01 листопада 2012 року між нею та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договори банківського вкладу № SAMDN25000722606896, відповідно до якого сума вкладу склала 12 000 грн. на строк до 04 січня 2013 року зі сплатою 15,5 % річних; SAMDN25000726432307, відповідно до якого сума вкладу склала 1 000 доларів США на строк до 12 червня 2013 року зі сплатою 8,5 % річних; SAMDN25000730065058, відповідно до якого сума вкладу склала 8 000 доларів США на строк до 29 жовтня 2013 року зі сплатою 10 відсотків річних; SAMDN25000730065098, відповідно до якого сума вкладу склала 10 000 доларів США на строк до 29 жовтня 2013 року зі сплатою 10 % річних; SAMDN2500730216910, відповідно до якого сума вкладу склала 10 000 доларів США на строк до 01 листопада 2013 року зі сплатою 10% річних. Окрім того на банківському рахунку позивача № 5168742301829648 наявні грошові кошти в сумі 3 592, 63 грн., однак банк в односторонньому порядку позбавив її права на доступ та розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на зазначеному рахунку. Позивач неодноразово зверталась до відповідача з заявами про повернення суми вкладів. Однак банк зазначені вимоги не виконав та грошові кошти не повернув.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не доведено факт укладення договорів та внесення грошових коштів на рахунки.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як встановлено в судовому засіданні, між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено ряд договорів, а саме:

- Заява № SAMDN25000722606896 від 04 січня 2012 року на оформлення вкладу «Стандарт, 12 міс.», відповідно до якого сума вкладу склала 12 000 грн. на строк до 04 січня 2013 року зі сплатою 15,5 % річних;

- Заява № SAMDN25000726432307 від 12 червня 2012 року на оформлення вкладу «Стандарт, 12 місяців», відповідно до якого сума вкладу склала 1 000 доларів США на строк до 12 червня 2013 року зі сплатою 8,5 % річних;

- Договір № SAMDN25000730065058 від 29 жовтня 2012 року, відповідно до якого сума вкладу склала 8 000 доларів США на строк до 29 жовтня 2013 року зі сплатою 10 % річних;

- Договір № SAMDN25000730065098 від 29 жовтня 2012 року, відповідно до якого сума вкладу склала 10 000 доларів США на строк до 29 жовтня 2013 року зі сплатою 10 % річних;

- Заява № SAMDN2500730216910 на оформлення вкладу «Стандарт, 12 міс.» від 01 листопада 2012 року, відповідно до якого сума вкладу склала 10 000 доларів США на строк до 01 листопада 2013 року зі сплатою 10% річних.

Позивач неодноразово зверталась до відповідача з заявами про повернення суми вкладів /а.с.32-46/. Однак банк зазначені вимоги не виконав та грошові кошти не повернув.

За загальними положеннями про договір (ч.1 ст. 626 ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 1 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона, що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку , встановлених договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. За ч.1 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час.

За приписами ч.1, 2 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч.5 ст. 1061 ЦК України, проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, здійснених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Вищезазначене свідчить про те, що розірвання договору та видача грошових коштів здійснюється виключно за заявою клієнта банку. Суд приходить до висновку, що позивач здійснила дії, необхідні за визначеним договором та законодавством порядком, для дострокового розірвання договору та отримання вкладу.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516, передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірні» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Виходячи з положень ст. 1059 ЦК України, п. 1.4. Положення, п. 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Аналіз зазначених правових норм дозволяє дійти висновку, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. Зокрема, такий документ повинен містити: найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, та відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

На підтвердження факту укладення спірних договорів банківського вкладу до суду представником позивача надано оригінали спірних договорів банківського вкладу, а також завірені копії квитанцій на підтвердження внесення до банку сум вкладів. Дані документи були досліджені у судовому засіданні та наявні у матеріалах справи в копіях /а.с.150-154/.

ПАТ КБ «Приватбанк» на спростування дійсності цих документів жодних доказів до суду не надав, як і не надав доказів того, що кошти за договорами банківських вкладів було повернуто вкладнику.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин суд прийшов до висновку про те, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути:

-за заявою № SAMDN25000722606896 від 04 січня 2012 року суму вкладу в розмірі 12 000 грн.; 15, 5 % річних за період з 05 січня 2012 року по 04 липня 2014 року в розмірі 4 650 грн.; індекс інфляції за період з січня 2013 року по листопад 2015 року в розмірі 10 572, 90 грн., а також 3% річних за період з 05 січня 2012 року по 04 липня 2014 року в розмірі 854, 23 грн., а всього 28 077, 13 грн.

-за заявою № SAMDN25000726432307 від 12 червня 2012 року на оформлення вкладу «Стандарт, 12 місяців» суму вкладу в розмірі 1 000 доларів США; 8,5 % річних за період з 13 червня 2012 року по 12 червня 2014 року в розмірі 170 доларів США, а також 3% річних в розмірі 56, 89 доларів США, а всього 1 226, 89 доларів США.

-за Договором № SAMDN25000730065058 (Вклад «Стандарт, 12 міс.») від 29 жовтня 2012 року суму вкладу в розмірі 8 000 доларів США, 10% річних за період з 30 жовтня 2012 року по 29 квітня 2014 року в розмірі 1 200 доларів США; 3% річних за період з 30 жовтня 2012 року по 29 квітня 2014 року в розмірі 472, 47 доларів США, в всього 9 672, 47 доларів США.

-за Договором № SAMDN25000730065098 (Вклад «Стандарт, 12 міс.») від 29 жовтня 2012 року суму вкладу в розмірі 10 000 доларів США, 10 % річних за період з 30 жовтня 2012 року по 29 квітня 2014 року в розмірі 1 500 доларів США, а також 3% річних за період з 30 жовтня 2012 року по 29 квітня 2014 року в розмірі 590, 59 доларів США, а всього 12 090, 59 доларів США.

-за заявою № SAMDN2500730216910 на оформлення вкладу «Стандарт, 12 міс.» від 01 листопада 2012 року суму вкладу в розмірі 10 000 доларів США, 10% річних за період з 02 листопада 2012 року по 01 травня 2014 року в розмірі 1 500 доларів США; 3% річних за період з 02 листопада 2012 року по 01 травня 2014 року в розмірі 588, 62 доларів США, в всього 12 088, 62 доларів США.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення грошових коштів в розмірі 3 592, 63 грн., що перебувають на банківському рахунку № 5168742301829648 необхідно зазначити наступне.

Нормою ст. 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Вимоги до письмових доказів встановлені ст. 64 ЦПК України, якою встановлено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

В той час, ст. 59 ЦПК України, яка регулює питання допустимості доказів, передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За загальним принципом доказування та подання доказів, відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Позивач посилається на той факт, що у неї у ПАТ КБ «Приватбанк» відкритий банківський рахунок, та вона позбавлена можливості розпоряджатися грошовими коштами. Однак, під час судового засідання із наданих до суду копії довідки виданої 05 травня 2014 року начальником департаменту по координації роботи з клієнтами Кримського РУ ПАТ КБ «Приватбанк» та копії банківської картки не можливо було ідентифікувати належність вказаного рахунку саме позивачу та встановити наявність обмеження у користуванні вказаним рахунком. Крім того, позивачем не надано копію договору про відкриття рахунку на підтвердження існування правовідносин між сторонами. Позивачем не надано жодного доказу з приводу того, що рахунок, на якому відповідно до довідки банку перебувають кошти в сумі 3 592, 63 грн. заблоковані або існують перешкоди щодо вільного використання грошовими коштами.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми банківських вкладів на загальну суму 28 077, 13 грн. та 35 078, 57 доларів США в такому вигляді ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню.

Відповідно ч.1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частиною 3 ст. 79 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи відносяться витрати на правову допомогу.

21 грудня 2015 року між ТОВ «ЮФ «КС Партнер» та ОСОБА_1 було укладено договір № 2112/15 про надання юридичних послуг, та згідно квитанції останньою 21 грудня 2015 року було сплачено 6 000 грн. за правову допомогу, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 6 000 грн. витрат на правову допомогу.

Судові витрати розподілити відповідно ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 76, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення грошових коштів за договорами банківського вкладу - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1:

-за заявою № SAMDN25000722606896 на оформлення вкладу «Стандарт, 12 міс.» від 04 січня 2012 року суму вкладу в розмірі 12 000 грн.; 15, 5 % річних за період з 05 січня 2012 року по 04 липня 2014 року в розмірі 4 650 грн.; індекс інфляції за період з січня 2013 року по листопад 2015 року в розмірі 10 572, 90 грн., а також 3% річних за період з 05 січня 2012 року по 04 липня 2014 року в розмірі 854, 23 грн., а всього 28 077, 13 грн.

-за заявою № SAMDN25000726432307 на оформлення вкладу «Стандарт, 12 міс.» від 12 червня 2012 року суму вкладу в розмірі 1 000 доларів США; 8,5 % річних за період з 13 червня 2012 року по 12 червня 2014 року в розмірі 170 доларів США, а також 3% річних в розмірі 56, 89 доларів США, а всього 1 226, 89 доларів США.

-за Договором № SAMDN25000730065058 (Вклад «Стандарт, 12 міс.») від 29 жовтня 2012 року суму вкладу в розмірі 8 000 доларів США, 10% річних за період з 30 жовтня 2012 року по 29 квітня 2014 року в розмірі 1 200 доларів США; 3% річних за період з 30 жовтня 2012 року по 29 квітня 2014 року в розмірі 472, 47 доларів США, в всього 9 672, 47 доларів США.

-за Договором № SAMDN25000730065098 (Вклад «Стандарт, 12 міс.») від 29 жовтня 2012 року суму вкладу в розмірі 10 000 доларів США, 10 % річних за період з 30 жовтня 2012 року по 29 квітня 2014 року в розмірі 1 500 доларів США, а також 3% річних за період з 30 жовтня 2012 року по 29 квітня 2014 року в розмірі 590, 59 доларів США, а всього 12 090, 59 доларів США.

-за заявою № SAMDN2500730216910 на оформлення вкладу «Стандарт, 12 міс.» від 01 листопада 2012 року суму вкладу в розмірі 10 000 доларів США, 10% річних за період з 02 листопада 2012 року по 01 травня 2014 року в розмірі 1 500 доларів США; 3% річних за період з 02 листопада 2012 року по 01 травня 2014 року в розмірі 588, 62 доларів США, в всього 12 088, 62 доларів США.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 6 090 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 6 000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили. після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.О.Демидова